Без участі громадськості побороти корупцію неможливо

Після Революції Гідності громадський сектор отримав унікальних шанс творити законодавчі зміни в державі та просувати їх. Громадські експерти з кожної галузі об’єдналися в робочі групи та присвятили 9 місяців розробці необхідних законопроектів, які допоможуть якщо не знищити, то принаймні зменшити вплив корупціонерів колишнього владного режиму та і нинішньої влади теж.

Антикорупційна група при «Реанімаційному пакеті реформ» в координації з «Transparency International Україна» розробила першочергові законопроекти, які базуються на міжнародних стандартах та покликані реформувати антикорупційну політику України та були прийняті Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року й підписані Президентом України.

Однак корупції після цього вочевидь не стало менше. Зрозуміло, що недопрацьовують правоохоронні органи, які самі ще не очистилися від корупціонерів на всіх рівнях. А інший аспект полягає в тому, що без зміни свідомості і чиновників, і пересічних громадян (адже одні беруть, а інші дають хабарі), ситуація на краще теж не зміниться.

Саме про це йшла мова під час публічного обговорення на тему: «Створення нової системи органів з протидії та попередження корупції в Україні – під громадський контроль», що відбулося у Полтаві в приміщенні Полтавської філії Суспільної служби України.

Участь в обговоренні взяли представники місцевих органів влади, мас-медіа, громадські активісти, студенти та викладачі вузів.

Захід відбувся за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (Представництво в Україні). Зі вступним словом та презентацією виступив представник Фонду Ф. Науманна Олег Фрізен.

За словами одного з модераторів публічного обговорення, голови громадського руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів» Сергія Гули (м. Київ) наразі в Україні майже відсутнє регулювання конфлікту інтересів публічних службовців: «Понад 50% навіть не знають, що означає поняття «конфлікт інтересів. І ми хочемо, щоб вони уникали його?» – зазначив експерт. Також він зупинився на функціях новостворених спеціальних органів щодо запобігання та протидії корупції – Національному антикорупційному бюро та Нацагенству з питань запобігання корупції.

Сергій Гула розповів про природу конфлікту інтересів, громадський рух, який він представляє, та запропонував всім учасникам заходу підписати «Декларацію безхабарності», як особисте моральне зобов’язання не брати та не давати хабарі.

Під час національної кампанії з аудиту стилю життя високопосадовців «Декларації без декорацій» громадські активісти з усієї країни виявили значну невідповідність задекларованих статків їхнім офіційним доходам. Нарешті треба привчити державних чиновників жити на зарплату.

– Крім нових законів, які забезпечать фінансовий контроль і посилення відповідальності за брехню в деклараціях, мають відбутися зміни у суспільстві, – наголосив ще один модератор обговорення, адміністративний директор ГО «Transparency International Україна», координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» Анатолій Стоян (м.Кіровоград). – Громадськість повинна контролювати, а влада – боятися брехати. Ми хочемо, щоб влада розуміла: ми пильно спостерігаємо і не допустимо повторення того розгулу корупції, який панував в Україні останніми роками. Сподіваємося, що керівництво держави проявить політичну волю, щоб антикорупційні закони запрацювали, компетентні органи запобігали та протидіяли корупційним злочинам, а покарання було невідворотним.

Учасники обговорення під час дискусії навели чимало місцевих прикладів корупції та протидії їй з боку громадськості.

Людмила Кучеренко,
член Громадської ради при Полтавській ОДА,
учасник обговорення