Найкривавіша сторінка в історії тюрми на Лонцького

Нещодавно наше суспільство відзначало річницю завершення Другої світової війни в Європі та перемогу над нацизмом. В ім’я пам’яті про жертви війни не слід забувати ще один режим, котрий також був учасником розв’язання війни та здійснював злочини проти людства не менші ніж нацисти – мова йде про радянський тоталітарний режим.
Зовнішній двір тюрми на Лонцького
Зовнішній двір тюрми на Лонцького

На початку нацистсько-радянської війни, в результаті котрої СРСР постав жертвою агресії Райху, комуністи здійснили досі нечуваний для регіону Західної України злочин – масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах НКВД протягом кінця червня – початку липня 1941 р. Після війни цей злочин приписали переможеним нацистам…

Нижче викладаємо короткий перебіг подій кривавого тижня (22‑28 червня) у Львові, зокрема у тюрмі № 1 Управління НКВД по Львівській області, в народі – «тюрма на Лонцького».

Коли 22 червня розпочалася війна керівництво НКВД запланували депортувати в’язнів до концтаборів. В перший день війни в тюрмі на Лонцького було розстріляно 102 особи, котрим винесли смертний вирок (в документах НКВД він звучав як «ВМН» ‑ від рос. Высшая мера наказания). Евакуація в’язнів провалилася, тому було вирішено ліквідувати проблему переповнення тюрем перевіреними на практиці під час Великого терору в 1937‑1938 рр. методами. Чекісти склали списки в’язнів та за спрощеною схемою двоє осіб винесли вирок тисячам людей, слідча процедура котрих була не завершена. Головним критерієм вироку було обвинувачення у «контрреволюційних злочинах» за 54 статею КК УРСР.

Загалом в тюрмі на Лонцького було розстріляно 1680 осіб. У перші дні війни відбувалися індивідуальні розстріли у спеціальній розстрільній камері, а трупи вивозили за межі міста для поховання (до сьогодні ці місця масових захоронень не відомі і документів не знайдено). А в останні дні перебування совєтів, як їх називали львів’яни, відбувалися масові знищення в тюремних камерах з автоматичної зброї через віконечко для передачі їжі. Близько 700 тіл було поховано у зовнішньому дворі тюрми у трьох ровах. Також чекісти залишили трупи в камерах тюрми. Серед розстріляних в’язнів було 67,2% українців, 23,4% поляків, 7% євреїв та представники інших національностей.

Коли місто зайняли німецькі війська, в перші дні було проведено ексгумаційні роботи, 2-3 липня львів’янам було дозволено опізнати рідних, а 4-5 липня відбувся похорон неопізнаних на Личакові. Згодом нацисти використали цю трагедію для початку антиєврейських репресій, звинувачуючи єврейську громаду в злочинах комуністів, котру вони називали «жидо-більшовицькою». Таким чином одна трагедія (розстріли НКВД) стала причиною другої – 4-7 липня у Львові відбувся т.зв. «жидівський погром».

Подив і жах на обличчі львів’янки, котра щойно зайшла у двір тюрми. 3 липня 1941 р., м. Львів.

https://www.youtube.com/watch?v=-nmue6FfWUM

Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ

Старший науковий працівник
Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Джерело photo-lviv

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

1 Comment on "Найкривавіша сторінка в історії тюрми на Лонцького"

  1. то в 1841 було визволення чи окупація, в 1944 було визволення чи окупація

Comments are closed.