Історики, архівісти, краєзнавці Кіровоградщини розповіли про те, що отримав народ від перемоги у Другій світовій війні.
Як зазначалось на круглому столі, що відбувся в конференц-залі Державного архіву Кіровоградської області 6 травня, однозначної відповіді сьогодні історична наука дати на поставлене питання не може. Але вже сьогодні кількість втрат серед українців, величина матеріальної шкоди, завданої окупацією говорить не тільки про необхідність відзначення Дня перемоги як свята, але й як Дня пам’яті мільйонів загиблих на фронтах, в тому числі десятків тисяч воїнів червоної армії, що загинули і під час окупації Кіровоградщини, і під час звільнення її від нацистсько-німецьких військ.
Вже сьогодні архівні документи беззаперечно стверджують – радянський тоталітарний режим, що прийшов на заміну не менше тоталітарному нацистському навіть до визволителів, бійців червоної армії відносився як до другосортних людей, представники влади проводили масові вилучення хліба, картоплі, худоби у найтяжчі після окупаційні часи, а іноді вдавались до відвертого грабування беззахисних перед свавіллям місцевих партійних «активістів» солдатських вдів.
В той же час героїзм радянський воїнів на фронтах, в тому числі жителів Кіровоградщини говорить про те, що більшість українців захищала свою країну від остаточного знищення, від поневолення та нацистської версії “остаточного вирішення” будь-яких національних питань, в тому числі шляхом розстрілів, масових переселень та використання людей поневолених країн в якості чорної робочої сили.
Сьогодні, як відзначали всі дослідники, постає питання про об’єктивне вивчення і висвітлення історії, припинення лакування окремих сторінок історії, які були не вигідні до висвітлення радянській владі. Правда про історичне минуле допоможе всім зрозуміти те, які були герої, які були зрадники, і наскільки є тонкою межа між радістю перемоги та сумом за мільйонами жертв Другої світової війни.
Круглий стіл з цього питання зібрав сім видатних дослідників історії краю, директора Державного архіву Кіровоградської області, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олега Бабенка, кандидата історичних наук Олександра Чорного, кандидата історичних наук Вадима Колєчкіна, завідувача науковою редакцією обласного відділення “Книги пам’яті України”, старшого наукового співробітника обласного краєзнавчого музею Бориса Шевченка, члена національної спілки краєзнавців України, Івана Петренка, спеціаліста державного архіву Ларису Пасічник, кандидата історичних наук Світлану Проскурову, члена Національної Спілки краєзнавців України Василя Даценка.
В роботі круглого столу взяв участь і представник Олександрії – редактор газети “Городской курьер”, краєзнавець Віктор Голобородько.