У Святогорську триває Четверта Школа Лідерів Змін, що відбувається під егодою Української Миротворчої Школи. Тут можна почитати про перший і другий день Школи.
На третій день навчання учасники вчилися шукати гроші на свої проекти, планували інвестиції для своїх міст, вивчали основи конфліктології та правила побудови громадських кампаній відстоювання інтересів.
Лекція “Фандрейзінг” Олександра Славського, юрист, менеджер “HUB-Odesa”, м. Одеса.
Нотатки:
Для замисленої вами справи можна знайти декілька джерел доходів:
1. Бізнес:
– Великий
– Середній
– Малий
– Залучені інвестиції
2. Місцевий бюджет
3. Міжнародні фондові кошти
4. Люди, що діють
– через принципи краудфандингу (наприклад – https://biggggidea.com/)
– ярмарки
– добровільне залучення коштів під час проведення заходів.
Творча робота в групах:
“Розробка інвестиційних планів міст“. Модератор – Олександр Славський.
Учні школи поділились за географічними вподобаннями та такими напрямками роботи:
– Працевлаштування в місті через розвиток туризму
– Надання юридичних консультацій
– Розвиток соціального підприємництва
– Розвиток курортів.
Лекція: “Основи конфліктології“. Тренер: Ігор Семиволос (директор Центру близькосхідних досліджень AMES).
Нотатки з лекції:
Багато знаю про конфлікти на Сході, роками вивчав їх. Ми з колегами створили Центр соціальних досліджень, маємо серію публікацій, присвячених конфліктам в Криму. Але навіть ми не могли передбачити такої ситуації, як в Криму зараз.
Нам треба усвідомити що ми живемо в умовах конфлікту, і ще будемо жити довго в умовах конфлікту. Нам треба зрозуміти суть конфліктології, аби знати як діяти. Які умови насильницького конфлікту? Яка його динаміка? Як поводяться люди в умовах конфлікту?
Динаміки незмінні в усіх конфліктах, вони не унікальні. В СРСР пропагували усне безконфліктне середовище. Найпоширеніше для українців – уникнути конфліктів, обійти його. Довго український політичний клас умів знайти конфліктні компроміси. Але це лише затушувало проблеми.
Підстави для конфлікту – наявність двох та більше сторін. Протилежна сторона, що претендує на майно іншої.
Залежність виявляється, коли одна сторона має законність, і намагається через правове поле відвоювати власну правоту. Тривалі конфлікти пов’язані з групами, що бажають змінити статус соціальної групи.
Однією з причин відсутності конфлікту є можливість дії (відсутність рабства та тотального контролю)
Коли держава втрачає монополію на насильства, неспроможна відповідним чином реагувати на конфлікт, то людина особисто має себе захищати. Конфлікт стає частиною життя і людина тікає, або приєднується до конфліктуючих груп. Підгрунтя конфліктів – соціальні негаразди. Також конфлікт існує там, де погана комунікація. Петиції на сайті президента – спроба вибудувати відкриту систему комунікацій. Підтримка громадянської ініціативи змушує владу реагувати. 25 тисяч голосів – сигнал, що стверджує актуальність проблеми. Щоб комунікувати – ВСІ повинні навчитись говорити. Коли казали «Почуйте Донбас» – не додавали інформацію “що саме почути?” Переговори – це складова конфлікту. Посередники, як і сторони мають свої інтереси.
В переговорах люди рідко виявляють справжній інтерес. Якщо сторона не готова про це говорити – ми не можемо йому допомогти. Виявлення інтересу – це відкритість та демонстрація слабкості. Але це шанс визначити потребу. Комунікативні навички мають бути чіткими та аргументованими. Люди утворюють різні групи, що різняться та ідентифікуються між собою. Коли простір діяльності групи зменшується – конфлікт зростає.
Готовність до конфлікту підігріває почуття небезпеки.
У нас низький рівень згуртованості людей. Люди ставлять маркери один на одного «Укри», «Сєпари». Приймаються незрозумілі рішення для підтримки позицій сторін.
Конфлікт триває сам по собі, якщо це конфлікт інтересів.
Є нульова сума – коли всі сторони незадоволені проектами вирішення конфліктів. Це теперішня ситуація в Україні.
Зміна соціального порядку відбувається швидко. Це революція. В нас ключовим в революції став ленінопад.
Зміна назв вулиць – поза конфліктний перехід країни. Люди раціонально сприймають нову реальність – Встав вранці – немає Леніна, ну й нема. “Що я з цим зроблю?”.
На Помаранчевій революції не відбулась зміна соціального порядку, тому революція була незавершена.
Люди повторюють процедури та традиції лише з мотивацією зберегти осібну стабільність.
Ми маємо звертати увагу на ті зміни, які МИ можемо звільнити.
Краще попри стереотипи персоніфікувати людей.
Коли люди визначаються з позицією, то вони швидше приймають рішення.
Ідеології приходять і йдуть, а колективні міфи залишаються (міфи «про Бандерівця», про «розіп’ятого хлопчика» і т. п.). При наявності придуманих свідків люди сприймають інформацію як соціальний факт
Змінювати міфи – процес складний та довгий, але дуже важливий для уникнення подальших конфліктів.
Чим довше триває конфлікт,тим важче з нього вийти.
Цілі покоління народились в умовах конфлікту. Конфлікт як явище вже є їхньою внутрішньою ідентичністю.
Зруйнування довіри – початок конфлікту. І навпаки.
Варто згадати про різні маркування простору та території – хрест на місці означає, що це місце безпечне для християн.
Визнання – як відчуття бути потрібним в суспільстві.
Терор – це зброя слабких. Якщо зникає зона комфорту – виникає конфлікт – виникає потреба вчитись його долати.
Політики часто використовують ідентичності, безвідповідальні політики зіштовхують своїх людей
Люди приймають участь у конфліктах, чи тікають.
Економічні та соціальні негаразди теж є причиною конфлікту.
В країнах, де середній вік молодий – ризик конфлікту більший, бо молодь готова до радикальних дій і насильства.
Комунікація є важливою річчю, де ми часто стикаємось та не завжди використовуємо її ефективно.
Під час конфлікту на Схід України прийшли ресурси, треба їх тепер спробувати використати, а не проїсти.
Час втрачений, конфлікт міг би бути використаний на щось інше.
Приймаються неприйнятні рішення для підтримки позиції сторін.
Раджу прочитати книжки, присвячені теорії ігор. Читайте про соціальні інститути від американського вченого Дугласа Норта (Насильство і соціальний порядок). Є поняття базова держава, слабка держава та держава з суспільством відкритого доступу.
“Старі пісня про головне”, Радянські фільми – це потреби повернутись в Радянський союз. Чи приречені ми жити як постколоніальна держава? Ми можемо це зробити через перемінне, створити, бо конкуренція завжди руйнує монополію. Політична конкуренція створює економічну.
Люди обирають успішні приклади, аби мавпувати модель їх життєдіяльності. Таким методом можна створювати нових позитивних для країни героїв.
Найбільш поширеними чутками під час воєн є чутки про гвалтування представників тієї чи іншої етнічної групи. Загрози і чутки в умовах конфлікту сприймаються як правда.
Рекомендую почитати: Мансур Олсон “Теорія колективних дій”.
В умовах конфлікту люди діють інакше, аніж у мирний час.
Якщо людина думає, що революція – це добре, то вона кластиме її в серце та розум на поличку “Добре”, і щоб створити більше доброго, треба вносити в суспільство нові асоціативні ряди.
Соціальні міфи також є загальним консенсусом метафор, публічних просторів, то це форматує вас. Вам треба змінити особистий публічний простір, щоб змінити себе. Колективні міфи сильніші за філософію та ідеологію, вони дуже потужні і сприймаються як постійний порядок.
В Україні всередині політичного класу був компроміс, це ускладнювало динаміку розвитку країни. У 2004 році Янукович шкодував, що не застосував сили під час ревлюції, і у 2010 році він при владі врегульовував рівень насильства, в чому йому допомагала Росія. Рівень насильства має зменшувати інтенсивність. Коли побили студентів на майдані – інтенсивність конфлікту зросла, але була паритетною. 16 січня рівень насильства піднявся на небачену до цього рівнину агресії – це був “Квиток на війну” в Україні. Рівень насильства пробився вгору. Влада не загладила цього в переговорах, не загладила це в компромісах. Янукович тоді вже був “відіграна пластинка”. Причина війни – російська інтервенція. Зараз йде друга кримська війна, для її вирішення треба час.
Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?“.
Олександр Шевченко, (старший менеджер ІЦ “Майдан Моніторинг”, Харків).
Нотатки з лекції:
З 2005 року в громадській діяльності, тому вважаю, що трансформація в Україні може відбуватись тільки знизу. На Харківщині я не бачив тих організацій, яке займається системно трансформаціями в своєму місті. Розповідатиму на прикладі Селиша Пісочин – 25 тис. населення. Тут є громадське коло людей, яке системно контролює владу. Тут при владі багато тих, хто колишні регіонали, комуністи та підвладні політики. Робота проти регіоналів має бути конструктивно спланованою.
Для прикладу, Кернес зрозумів, що без питань благоустрою він не виграє виборів. Короткий термін – рік чи два – це все одно кампанія, яка принесе результат. Спостерігайте, як влада реагує на місцях.
Громадські активісти часто помиляються, ставлячи вимогу до благоустрійного конкретного питання, або ставлять невиконувані завдання.
Ваша мета має бути чітко сформульована, також розрізняйте посадові обов’язки та компетенції адресатів. Ці незнання – ваш загублений час та загублений час адресатів.
Соціальні посередники – люди, що в Україні будуть налагоджувати зв’язки між владою та громадою, Допускайте компроміси при роботі з владою.
Активісти часто бояться піаритись, але це пострадянське відчуття. Варто мати на меті прихід у владу, якщо бажаєте діяти офіційно та конструктивно, проходячи коротший шлях.
Кожен громадянин може давати запити до влади, може бути присутній на сесії. Ви маєте реальні інструменти для змін. Але за кожною справою стоїть конкретна людина.
Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?” Артем Фисун, (депутат Пісочинської селищної ради 6 – го скликання, а також новообраний депутат Харківської обласної ради) .
Нотатки з лекції:
Ставлення до благоустрою території вашого міста – це ваше ставлення до вашого способу життя. Станом на 2008 рік у нас були діри в асфальті, низький рівень інфраструктури.
Проте один місцевий житель лобіював питання освітлення своєї вулиці. Влада сказала, що ці кошти не закладені в бюджети. Він підготувався конструктивно – написав, офіційний запит, зібрав підписи жильців, щоб довести серйозність власного наміру. Наполегливо він контролював це питання на бюджетній комісії, на підрядних процесах.
У всіх наступних питаннях ми підбирали цільову аудиторію (наприклад мами для реконструкції дитячого майданчика).Змінювали ситуацію ми в комплексі зі зверненнями писали багато публікацій в ЗМІ. Дієвою частиною стала розклеяна на всіх стовпах фто листа дитини “Любий дід мороз, подаруй нам дорогу”.
Станом на сьогодні у нас всі вулиці освітлені.
Прозорість влади дасть можливість кожному громадянину контролювати бюджет міста, не встаючи з дивану.
Ми випускаємо газету, яку розповсюджуємо серед людей, бо це важливо – тримати думку кожного.
Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?“. Віктор Бобиренко, політолог, «Бюро аналізу політики», м. Суми.
Нотатки з лекції:
Я став депутатом, застосовуючи всі засоби, аби вигнати студентів на вибори. Я нічого не тямив в бюджетах, проте я не хотів почувати себе “лохом”, тому я вивчив всі аспекти бюджету. Тепер я не тільки моніторю бюджет, ми маємо власне вводити влив на бюджетну політику.
МИ впливаємо і МИ формуємо порядок бюджету.
За цей час бюджети виросли в 4-6 разів.
Проводьте громадську кампанію відстоювання інтересів (лобізм, адвокасі).
Впливати на владу можна по різному – переконання, документи, особисті зв’язки, хабарі, шантажі, вплив.
Найбільший і найголовніший ресурс – люди. Є мета, харизма, час і навики – людина все відстоїть у влади.
З кожною переможною адвокасі – кампанією ви стаєте більш професійнішим!
В компанії має бути добрий і злий коп – один звинувачує, а один наче захищає владу, чим отримує її прихильність.
Проект – це частина кампанії, і не навпаки. Визначайте послідовність дій в часі і просторі. Кампанії призводять до змін в системі.
Владу треба ловити перед виборами або в часи переворотів і революцій. Розглядайте завжди можливість брати кошти з міського і обласного бюджетів. Завжди працюйте у відстоюванні інтересів сплановано, наче б то було як експромт.
Просіть більше, дадуть менше, але ж дадуть. Прописуйте правильно свої “Хотючки” – експертні оцінки, моніторинги. Якщо у вас проект менше тендера – то одна сесія – земля, друга – кошти.
Коли просите на сесії кошти на спорядження для молоді – користуйтесь фразою “на патріотичне виховання”. Визначайте процент бюджету, який йде на цю пропозицію до бюджету.
Будь – яка комунікація – це маніпуляція.
Команди громадського відстоювання мають поділитись якісною спеціалізацією, аби ефективно працювати у власних напрямках роботи і власні галузі відстоювання інтересів. Система управління в коаліції – найслабше місце. Друге слабке місце – хто отримає ордени? Хто буде “обличчям” кампанії?
Хто веде таємні перемовини між громадою і владою?
Місія – це стратегія. Партос,” чому ви б’єтесь?” – “бо я люблю битись!”Моніторинг і аналіз має бути у вас найдослідженіший! Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком.
Діалог “Виклики для влади: Інвестиції в Донецьку область“.
Віктор Андрусів, заступник голови Донецької областної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, м. Краматорськ.
Нотатки:
Я маю особистий інтерес працювати з людьми, які прийшли в політику, або хочуть туди потрапити. В мене немає військової підготовки, я переїхав з Києва.Політика турбулентна, тому доки тут буду – працюватиму.
Для інвесторів є два критерії:
– Гарантія
– Дохід.
В Грузії Америка виступила гарантом держави. Війна не перешколида будівництву Батумі.
Влада не є джерелом змін, а лише змінним інструментом. Але громадські діячі можуть просувати власні ідеї та громадські кампанії.
наприклад – “Сімейний патронаж”
Примітка:
Рекомендуємо почитати книгу: Віктор Андрусів “Змінити майбутнє”
Лекція «Як працюють соціальні мережі, як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу», Наталія Зубар, координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків.
Віртуальна презентація:
Нотатки з лекції:
Поняття соціальних мереж виникло у 1930 році, згадки про них були ще з XIX століття, інтернет-лише інструмент для їх підтримки.
Соціальні мережі створенні для вирішення конкретних проблем, складаються з комунікаторів.
Перша соцмережа – поширювачи слова Божого.
Комунікатори мають найбільша можливість розповсюджувати інформацію. ЛІдер має упередження, тому фільтрує, кому передавати інформацію суб’єктивно.
В Україні є гостра потреба “виростити” соціальні зв’язки”. Пентагон та інші організації активно моніторять соціальні мережі.
Знайдіть курс “Аналіз соціальних мереж” і опрацюйте його.
Соціальний капітал прямозалежний від інтенсивності участі в соцмережі.
Соціальні мережі ведуть до демократії. Як формується довіра в соцмережах? Знання біографія, належність до спільних груп, фотоальбоми, і тп. – шлях до довіри.
Приватність насторожує людей в соцмережах.
Взаємне цитування теж породжує зв’язки.
Наше суспільство атомізоване. Поява сталих комунікаторів заважає спеслужбам.
Не плутайте об’єднання та мережі. Кримінальні банди, масонські ложі та інші мають механізми ухвалення спільних рішень та передачі інформації.
Мережа радіоаматорів була набагато раніше ніж інтернет-спільноти.
Кількість зв’язків та активностей дають можливість зробити організацію активнішою.
В авторитарних та тоталітарних країнах сиділи в тюрмі, бо вони були комунікаторами, що неконтрольовані владою. В Америці – це професія “Інформаційний брокер”. Без соціальних інформаційних посередників у нас не буде розвитку демократії в країні.
Великі процеси суспільних комунікацій тепер можна бачити візуально.
Соціальний капітал – результат взаємодії, це – кількість матеріальних та нематеріальних вигод, які отримують люди внаслідок взаємодії.
Чим більше обміну інформацію, тим більше діалогів. Це соціальний капітал.
Дуже культурний баланс між закритістю і відкритістю в інформаційному просторі дає успіх.
Соціальні мережі формуються не лише з людей, але і з їхніх праць книг, праць і тп. Тут важливе взаємне цитування.
Взаємне цитування “я і моя організація” більше приваблюють.
Прочитайте про динамічний хаос, Дивний атрактор Лоренца.
Навіть, коли пишете дружній організації – це можна використати проти вас. Ніколи не пишіть того, що може вас скомпроментувати.
Не думайте, що ви – ізольовані. Бережіть свої контакти і контакти контактів.
Мета інформаційної війни – посіяти страх, непевність і сумніви у противника. Коли людина невпевнена – в неї зменшується швидкість прийняття рішення. Деніел Каніман це пояснює чудово. Швидке та інтуїтивне рішення – найчастіше правильне. Механізм – попадання інформації в очі і швидке порівняння її з розумі з попереднім досвідом.
Фейки перевіряйте за першоджерелами, використовуйте своє критичне мислення. Треба різко піднімати рівень критичного мислення населення, щоб вони могли аналізувати фейки.
Будь – яка емоційно зафарбована інформація знижує рівень мислення. Не думайте про причини – ведіть статистику. Шукайте факти між ЕМОЦІЙНИМИ новинами, ведіть списки джерел. Найкраще сховати листя в лісі – закидайте інформацією всіх, тоді важче ідентифікувати.
Вчіться робити скріншоти та зберігати їх. Якщо за вами стежать, то вони не мають завдання вас убити.
Людина залишає по собі великий інформаційний слід. Не описуйте в неті власних звичок, що псуватимуть ваш авторитет на різних етапах життя.
Неякісна журналістика сприяє конфліктам. Локальна журналістика правдивіша загальної, її розвиток є ключовим.Чим більше буде локальних ЗМІ – тим менше буде пропаганди.
Щоб зняти психологічний вплив інформації – треба дати людям фізичну альтернативу. Нам треба внести зміни всерйоз і надовго.
Ми будемо жити в епоху невизначеності багато років. Ведіть списки джерел інформації, ставте примітки, якщо вони ненадійні.
Про справу не говоріть з тим, з ким можна, а з тими – з ким треба.
Конфлікт – один із способів ведення переговорів.
Повертайте цінність живих зв’язків. Особистого спілкування не замінить жоден інтернет.
Ми переможемо з допомогою якісних знань соціальної психології.
Примітка:
Подивіться фільм “Життя інших” (Оригінальна назва: Das Leben der Anderen)
Прочитайте статті:
Social Media and Bullshit
Ольга Малишева: Як виграти інформвійну. Частина 1. Війна соціальних емоцій
Ольга Малишева: Як виграти інформвійну. Частина 2. Стара #ізмєна і нова #зрада
Українські ЗМІ повідомили про науковий факт існування русалок! Чим це загрожує євроінтеграції України?
Інеграційне заняття “Хоровий спів“:
Модератори – Алла Соколовська та Роман Захарчук (ІЦ “Майдан Моніторинг”).
Ми вирішили створити формат: інтер-активне радіо “Української Миротворчої Школи”, під час якого учасники Школи Лідерів Змін телефонували ведучим модераторам та замовляли українську народну пісню. Також учасники брали участь у радіо-рубриці “Дзвіночок інвестору”, та розповідали у вечірньому ефірі про прибавливість власної ідеї.
Між піснями ми навчались створювати та розрізняти брехню та правду, а також визначали спільні інтереси та діяли як єдина команда в іграх.
Звучали:
– “Пісня про рушник”
– “Чорнобривці”
– “Червона рута”
– “Чом ти не прийшов”
– “Україна” (Тараса Петриненка)
інші.
Ми також заспівали повністю гімн “Ще не вмерла Україна” та розглянули сучасні конструктивні інтерпретації-пропозиції тексту гімну України.
Була теплі пледи, чай та атмосфера спільних моментів щастя.
Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін
Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу – Школа Лідерів змін 4
Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Репортаж Алли Соколовської
Редактор Наталя Ляшенко