Армія зсередини: Почалася війна з командиром

Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва.

#Мобілізація #АТО день 291й, пн.
#несклалося
– Якимів, поїдеш в село!
– Командир, мені треба до гальмів подивитися!
– Потім подивишся! Зі скрипом можна їхати!..
Поїхав. Навіть на 2 мостах і пониженій “повісився” між коліями. Витягли “Уралом”. Порвало: трос, обшивку металеву (над правим переднім колесом) і гальмівну трубку (того ж колеса). Доїхав без гальм, проскакуючи місцями під кутом 60°, щоб знову не скинуло в колію… Повертався “секретною” дорогою…
– Машина поламана, треба на сервіс завезти!
– Який сервіс? Ти #водій – ремонтуй сам!
– Взагалі-то я #командир відділення, і в мене має бути машина і водій. (А механіки є в окремому підрозділі)…
– Так вона згоріла давно! А іншої нам не видало командування.
– Тому я й купив джипа, щоб моє відділення (та й фактично – взвод управління) мало транспорт. Тепер треба його відремонтувати (теж за свої кошти)…
– Я тобі забороняю їхати на #сервіс!…
P.S. Отак почалася #війна з командиром
10306312_997622550309348_1548866428368841740_n
 #Мобілізація #АТО день 292й, вт.
“Батарея, до бою! Вдаримо по тому хуторі, де наш комбат тріпера підхопив!”
(с) Жарти мінометників.
На шикуванні, як завше, #всепостарому: чекати приїзду начальства (тобто наводити порядки) та знову відкладено поїздку на полігон (мабуть, ці події якось пов’язані).
Тож частина нашого взводу відпросились в командира, і нас підкинули в село, звідки маршруткою дісталися міста. Там відправили/отримали посилки, сходили у #воєнторг трохи прикупитися (рюкзаки, шеврони, сувеніри – хлопці до відпустки готуються). А також позамовляли собі #смертники – ходять слухи, що#Армія мала б видати кожному, але… (До речі, ще раз дякую годинниковому майстру Marian Bezkorovainyi за якісний #подарунок!)
Завершивши піцою, попросив земляка підвезти на базу – дешевше і безпечніше.
В обід повідомив командира про “оголошення війни” – відмовив у допомозі в ремонті його “Харлєя”… А увечері він знову прийшов “проситися” – роздрукувати документи на принтері. Та я відповів його словами: #Вчіться працювати за комп’ютером – Вам це може згодитися!” І пішов у патруль, хоч він вже домовився з напарником, щоб той сам походив…
P.S. Не можна #нервуватиЯкиміва!
P.P.S. Собі я прикупив новий фліс (-450) та кріплення для ліхтарика (-210). Чекаю, коли глушника повернуть…
 12719410_998486743556262_4515586513233208841_o
#‎Мобілізація‬ ‪#‎АТО‬ день 293й, ср.
– Ви на прогулянку?
– Ні, ми вже погуляли, йдемо нести службу…
(с) Армійський сленг: гуляти = патруль, нести службу = відпочинок
Після ранкової “прогулянки” командир зібрався поїхати в село… Уралом (!) – джипи туди не проїдуть, та й мій поламаний стоїть. Звісно, шкода витрачати в кілька разів більше пального, але “Це ж Армія!”
Тут дров достатньо, тож сьогодні знову баня…
Це хлопці з передка жаліються, що без дров сидять, а пиляючи посічені мінами дерева – вже три ланцюга знищили… Думаю, тут вина також їхня є – ми (як на передку були) кілька днів “задовбували” свого командира, він “діставав” Штаб, і тоді нам виділяли пальне і дозвіл поїхати за поваленими деревами (їх там ще досі багато лежить) та й нарізали-нарубали стільки, що піхота після нас ще місяць топила ними…
Баню топив інший бат, тож ми більше “прокоптилися”, ніж помилися – навіть ефірні масла не перебивали диму.
Навечір зрову “погуляли”. Перед “несенням служби” почитав з “Історії України від діда Свирида” про Аріїв та зацікавився світовою пам’яткою поблизу:
«Мерге́лева гряда́» (інші назви — «Українські піраміди», «Луганський стоунхедж», «Друга Китайська стіна») — археологічна пам’ятка бронзового віку, розташована неподалік села Степанівка Перевальського району Луганської області. Вік пам’ятки — близько 5 тисячоліть.
Шкода лише, що вона зараз на сєпарській території. Та й постраждати від обстрілів може.
P.S. Тепер і у нас є місце для розряджання зброї.
12688114_999118120159791_2187812152680570190_n 10274042_999117966826473_2774757712900646903_n
#Мобілізація #АТО день 294й, чт.
Нічний потужний вітер приніс тепло – зранку почав тонути лід. За прогнозами, найближчий тиждень буде потепління, тож щиро співчуваю піхоті – знову болота по коліна.
Та поки не сильно розмерзлося, ми провели заняття з мінометами. Як у тій давній приказці: “Повторення – матір навчання… і притулок для лінивців” (повна версія).
Вчора не склалося з поїздкою, тож Урал сьогодні повіз командира в Штаб – заодно і продуктів нам привіз! Щоправда, зараз з харчами (чомусь) тугувато – мабуть старі поставщики ще розкрадають, а нові ще не поставляють…
З командиром поїхав замполіт, а другий старлєй поїхав на іншу базу, тож залишились ми без офіцерів. А тут ще якесь командування з перевіркою нагрянуло… Щоправда, поїхали до сусідів – сьогодні нас проминуло. Та як кажуть солдати: “А нам що вони зроблять? То нехай офіцери перевірок бояться!”.
Командири забрали з собою ключ від складу, де був другий балон з газом, тож вечерю повар зготував вже аж після вечірньої перевірки…
P.S. Все буде добре – солдати продовжують жартувати!
12744531_999453200126283_1613437036635392243_n
‪#‎Мобілізація‬ ‪#‎АТО‬ день 295й, пт.
Маю сьогодні вихідний день від нарядів, тож відпросився у місто – якраз земляки заїхали зварювальний апарат в командира позичити (Один із їхніх бійців – місцевий, був у полоні, зараз на контракті – має дачу неподалік. Мобілізовані варвари із 92ї бригади там зрізали болгаркою металеві завіси, щоб пограбувати – “Винесли все, що в розетку вмикалося”.)…
На НовійПошті отримав посилки, здав роутер на ремонт, купив батарейку до каліматора…
Дорогою на базу потрапив з ними на полігон. Подивився, як тренуються тактичні групи перед виходом на бойові завдання (та й самому дали ріжок вистріляти). Презентував їм італійську каву, передану родиною Myron Postolan від Associazione Culturale Ukraina-Friuli (фото з вдячними бійцями виставити не можу, переслав особисти повідомленням).
P.S. Решту кави роздаватиму бійцям по ходу поїздок на передову.
P.P.S. Також дякую працівникам Краєзнавчого Музею (і не тільки) за корисні та смачні (на фото не вмістились) подарунки!
12744431_1000318386706431_4095484553886670321_n 12670193_1000318366706433_1491462961157931513_n
#Мобілізація #АТО день 296й, сб.
Неприємна тут зима… Замість снігу – дощі.
Або до приїзду командування, або ще з якої причини, та “поступив наказ впорядкувати територію” і ми сьогодні прикопували ями зі сміттям. Щоправда, найбільше звалище без екскаватора не прикопаємо, тож мабуть будемо скидатися грошима…
Скориставшись черговими заняттями на полігоні поблизу, вивіз і свій підрозділ потренуватися у стрільбі (зі старшим офіцером, звісно) – бо скоро заржавіємо тут.
Під час вечірнього патруля знову пустився дощ.
P.S. Навіть аватари починають газети читати. Цікаво, чи вони змінилися, чи лише зарплати чекають…
12694712_1000643486673921_6268338745762796545_o
#Мобілізація #АТО день 297й, НД.
Окрім двох “прогулянок” (патрулювань), “працював” (відпочивав) як і всі, у режимі вихідного дня. Лише командир доводив до ладу своє творіння болгаркою…
Чергова партія бійців готувались до відпустки (деякі більше 7 місяців вдома не були, тож пропустив їх поперед себе. А дехто і всі 11 місяців не були, та ще не хочуть їхати – щоб не зірватись вдома і знову не піти в запой), тож замовив і роздрукував їм квитки на потяг. Заодно роздрукував останній номер нашої бригадної газети “Залізна Воля”. 2 екземпляри дав#замполіт‘у, щоб він вивісив на Дошці оголошень:
З – Тепер це буде твоя робота – розвішувати. Я свій #рік вже відслужив, тож нічого робити не буду!
Я – Що, і від зарплати відмовишся?..
З – Ні… Але тепер це буде твоя робота!
Я – Ні, мені совість не дозволить робити те, за що ТИ отримуєш гроші.
З – Це не моя робота! Я взагалі не знаю, хто це має робити!
Я – Тоді я звернуся в Штаб бригади за роз’ясненням, чиї це обов’язки?..
З – Та… взагалі то мої… Але я наказую тобі це робити!
Я – Прошу надрукувати відповідний наказ, зареєструвати в Книзі наказів і тоді мене з ним ознайомити.
З – То ти відмовляєшся робити це?
Я – Так, я відмовляюся робити твою роботу…
P.S. Командир у вільний час хоча б свого Урало-Харлєя робить
12744198_1001513826586887_4480441934518175525_n
#Мобілізація #АТО день 298й, пн.
Ще сонце не з’явилось на обрії, а наші водії вже прокинулись і пішли готувати Урала – відпускників на Штаб відвезти, щоб інструктаж і документи отримали…
Заодно наш Урал закинув трохи дров хлопцям – заїхав аж на позиції, то піхота дивувалась – при такому болоті навіть 3-мостові до них не доїздять, а в нашому лише 2 мости працюють (один відключили, бо редуктор не той).
При перевірці хлопців ВСП, було знайдено 4 патрони від “Дашки”, тож протримали всіх кілька годин, допитуючи – хлопці ледво на потяг встигли… Ех, де ті часи, коли в Лисичанськ їздили з позицій, не звертаючи увагу на гранати в бардачку, повні цинки з патронами в кузові…
Увечері заходив земляк-офіцер, поділився з нами і командиром досвідом з виховання аватарів (знищення спиртного, дзвінки дружинам чи родичам…). Презентував йому каву, також попросив передати для піхотинців.
P.S. До речі, казали піхотинці, що болото добре лише тому, що сєпари так близько не підходять (точніше навіть не під’їздять), щоб постріляти по наших позиціях… Оце кажуть нещодавно міна прилетіла в 12 м від кухні – на щастя, обійшлося… А обстріли зі стрілецької чи підствольника – щодоби, зате офіційно “На Луганщині тиша”
12003986_1002215603183376_7098262633466050634_n
#Мобілізація #АТО день 299й, вт.
На ранкове шикування командир як і обіцяв, роздав кожному солдату і сержанту витяги зі Статуту про військову дисципліну, права і обов’язки…
Сусід-#Бережанець поїхав по справах на передову, заодно передав італійську каву для піхотинців (фотозвіт пізніше)…
Одні сусіди сьогодні ходили на полігон постріляти (стає гаряче, тож тренуємся посилено), а інші їздили в місто, то привезли мені посилку – замовив собі на залишок зарплати подарунок на 300й день.
Також подарував топіку з нашого взводу кружку з лого 24ї бригади – в нього днюха сьогодні.
P.S. Були ще інші виховні заходи сьогодні, але про це пізніше…
10329697_1002600436478226_8196885688243556959_o
#Мобілізація #АТО день 300й!
До круглої дати… поремонтував собі смартфона – нарешті знайшов у Мережі новий екран до Asus PadFone A66 (-1.852 грн.) – тепер буде легше фотати (бо не треба з док-станцією ходити)…
Та й #Армія порадувала – нарешті виплатили АТОшні гроші за грудень 2015 р. (+3.690 грн.)
Мав сьогодні йти в наряд на кухню, але звечора топік-іменинник попросився: “Коли є чим зайнятися, то не п’ю”. Та після обіда прийшов повар – чергового нема. Пішли до топіка, а той відмовляється йти (знаємо всі – як трішки вип’є, то відразу борзим стає). Тож таки я заступив, а йому присудив 3 наряди на кухні поза чергою (командир погодився на таке покарання)…
А ще сьогодні баня була, але топили самотужки – інший бат “болт забив”. Та й не дивно – сьогодні їм нового комбата призначили. Попередній (той, що дозволяв собі солдат бити) кажуть, у #ВСП подався – там це можна законно робити.
P.S. А ще тут #зима повертається: ще вчора вдень +16° було, то у вечірній патруль рукавиці вдягнув – мороз на ніч до -6° передбачається…
12711220_1003117683093168_7398924260680848575_o