Сергій Дібров: Хто ворушить полякам волинські рани?

“Волинська різня”, як і всі українсько-польське протистояння, закінчилася 21 травня 1945 року.

У той день Українська повстанська армія і Армія Крайова уклали перемир’я і союзний договір – про спільні дії проти радянського режиму. Ніяких зіткнень між польськими та українськими організованими націоналістичними групами більше не було.

Переговори між представниками польського та українського підпільних рухів, 21 травня 1945 року с. Руда Ружанецька
Переговори між представниками польського та українського підпільних рухів, 21 травня 1945 року с. Руда Ружанецька

Але найголовніше: в той день українські та польські націоналісти вирішили всі свої взаємні претензії по тому, що ми називаємо “волинською різаниною” – подій, які відбувалися кілька років на величезній території від Холмщини до Полісся. Після цього не було ні помсти, ні зведення рахунків. Не було нової крові.

Плюньте в обличчя тому, хто скаже, що в той день українські та польські націоналісти забули свою недавню історію і “зрадили загиблих”, вічна їм пам’ять. 21 травня 1945 року націоналісти зупинили криваву ворожнечу, яка, як показує історія подібних конфліктів, може тривати століттями і навіть тисячоліттями.

Пролита кров не завадила їм стати союзниками: обидві сторони залишилися до кінця вірні даному в той день слову.

А тепер скажіть, дорогі мої громадяни України, особливо одесити: чому вас сьогодні так турбує саме “волинська різня”, про яку ви зовсім нічого не знаєте? “Шта?”, Ага … Чому ви раптом стали так обурені, що без “покаяння українців перед поляками” прямо спати спокійно не можете? Хто перетворив цей давно закритий конфлікт в вашу відкриту рану і зараз тикає в неї палицею?

Поляки? Ні. Поляки все сказали і все зробили 70 років тому. І пам’ятають про це. Ось матеріали польського Института национальной памяти к этому юбилею.

А радянська влада УРСР і ПНР взагалі плювали на цих убитих селян – все одно ворожий елемент, менше потім виселяти.

Так що думайте. Думайте, хто і навіщо закидає в ваші і деякі польські голови якоря і потім смикає за прив’язані до них мотузочки. Думайте.

Так, і кривавого наклепу “українці повинні відповісти за Голокост” це теж стосується.

Sergiy Dibrov