Чи можна взагалі говорити щось про критичне мислення з людьми, які у вихідний день зранку зірвалися послухати лекції, при цьому ще й заплативши гроші?
Мені важко серед вас знайти покупців косметики, любителів популярних серіалів, прихильників/прихильниць політичних лідерів. Ті люди залишилися дома. Перед телевізором. І вони через телевізор отримають все те, чого їх позбавило наше не досить багате, але вже наскрізь споживацьке суспільство.
Телевізор (і о чудо!) для декого вже й Інтернет замінює живе спілкування, відвідини музеїв, такі-сякі культурні запити і потребу у самовдосконаленні та підвищенні кваліфікації у світі, ЩоСтрімкоЗмінюється.
Чесно кажучи, до сьогоднішнього дня я сумнівався, що у Рівному такі люди є. Тепер бачу, що такі люди є)
Іноді потрібно бути поросятком, тобто іноді достатньо перепитати, щоб заспокоїтися і впевнитися, що навколо тебе – люди. Так, як це робили 90-річні герої з казки Алана Мілна “Вінні Пух та всі-всі-всі”
Що ж, ви мабуть вже чудово зрозуміли, що Щось ускладнило ваше життя. Замість того, щоб залишитися дома чи, як наші глядачі в Мережі, замість переглядів потішних відеороликів, ми присутні на відео лекції.
Що ж це таке, що окрім холодних радіаторів батарей у вашій квартирі змусило вас зірватися і прийти сюди? Можливо, цікавість? Це бажання людини щось дізнаватися нове іноді перемагає страх. Ця необхідність щось дізнаватися жене під кулі і обстріли щодня тисячі репортерів для того, щоб зняти сюжети для новин.
Ця така особливість людини, її любов до нового і незвичного, її бажання знати багато і причому отримувати ці знання без надміру зусиль і ще й бажано – безкоштовно – жене на роботу щодня тисячі редакторів телевізійних новин та мільйони тролів в соцмережах. Вони «упаковують» новини, іноді змінюючи їх до непізнаваності і видають інформаційний продукт. Такий собі інформаційний бюргер в ресторані швидкого інформаційного харчування.
Але як охарактеризувати цю цікавість? Які її особливості. Чому ж вона володіє такою силою? Зрештою, якщо їй підвладні всі, то чому у цій залі не сидить все місто, а цю трансляцію не дивляться на цілій планеті? Ця особливість – критичне мислення. І якщо ми її маємо, то вона нам здатна дуже сильно ускладнити життя. Що ж це таке?
Маємо визначення від вітчизняної педагогічної думки. Я нічого не зрозумів. Можливо, так і потрібно. Бо педагогіка (як казав мені один знайомий професор) – це наука про дітей, а не для дітей) І ось визначення від експертів Світового банку. Вітчизняні медіа від того критичного мислення буквально «зірвалися» на початку цього року, коли проходив Форум у Давосі і оприлюднили Звіт експертів Всесвітнього економічного Форуму. Там була така табличка.
Українців дуже здивувала ця табличка. Принаймні, редакторів онлайн-видань – точно – тому що переспіви цієї інформації ще й досі гуляють вітчизняними інтернетрями. Дійсно, є чому дивуватися. Увесь світ років 50 не стомлюючись говорить про критичне мислення, а ми тільки робимо відкриття. Є таке критичне мислення, виявляється. І воно в трійці найважливіших вмінь 2020 року. Воно на другому місці.
І якщо Ви хочете ускладнити собі життя у 2020-ому році, підшукавши собі роботу, то саме ця компетенція Вам буде потрібною.
Для чого ж існує це критичне мислення? Спитаємо у експертів Всесвітнього економічного Форуму …
Нічого не зрозуміло? Але фахівці нашого Міносвіти вже це зробили доступнішим. Ось …
І тут можна тільки привітати таке швидке запозичення і таку швидку імплементацію новітніх освітніх досліджень у програму вітчизняних освітніх реформ. Питання тільки в тому, що ця реформа розпочнеться частково наступного, а частково – у 2019-ому році.. Але є шанс, що наші діти чи й навіть молодші братики і сестрички вже застануть школи, навчальна діяльність яких буде підпорядкована логіці схеми навичок ХХI століття…
Повернемося до початку нашої розмови. І що цікаво – що в Критичному мисленні мені, як людині, яка має справу з новинами, багато чого нагадує ті самі новини. Ось наприклад. Головні питання, на які відповідає новина і питання, які задає собі критично мисляча людина і питання, на які відповідає новина.
Але не всім це потрібно. Іноді новина може бути лаконічною, без відповіді на «зайві» запитання…
Або новина може бути вражаючою… Такою, що не передбачає зайвих запитань…
Але знаєте, це настільки нудно…шукати відповіді на запитання…Кудись іти. Он як сьогодні в неділю зранку. Платити за інформацію гроші. Навіщо ускладнювати собі життя? Отож, більшість українців, як мабуть, і людей всього світу вибирає не гурманство інформаційне? а інформаційний фаст-фуд. З доставкою додому. Через телевізор.
Тож з’являються у цьому світі свої героїні…
Тож з’являються у цьому світі свої герої…
Ці героїні і герої, як ви зрозуміли, можуть бути свідками чого завгодно і виконувати на різних телеканалах різноманітну роль – від ката до потерпліого, від вдови до постраждалої
Тож з’являються у цьому світі свої новини…
Як ось ця – фейкова новина – про передсмертну записку письменника Габріеля Маркеса. Насправді такого (дуже проникливого і філософського – правда) тексту Маркес не писав…
Що в цьому поганого? Нічого. Крім того, що це все немає нічого спільного з реальністю. І все більше починаєш задумуватися над правдивістю тих, хто каже:
Тими, хто дивиться телевізор керують ті, хто читає книжки.
Але…
Думати – це ускладнювати собі житя. Ви ж не забулися тему нашої розмови?
Тож: Чому критичне мислення ускладнить ваше життя? Крім того, що, як вже ми виявили, критичне мислення не дозволяє лежати на дивані і споживати пережовану кимось інформацію…
Причина перша:
Критичне мислення не дає радіти хорошим новинам
Причина друга:
Критичне мислення не дає легко робити свій вибір
Причина третя:
Критичне мислення не дає бути задоволеним собою
Так для чого ж тоді взагалі придумали критичне мислення?
А над цим потрібно подумати…
Можна і треба ! Тільки кому ?