Народні будителі: етнічні болгари Херсонщини вирішили об’єднати всі нацменшини області

На думку етнічних болгар, які мешкають на Херсонщині, пісні, танці та спорт здатні стати мовою міжнародного значення, яка примирить людей.

Болгари в Україні пам’ятають про своє коріння. І спонукають до цього інших

Вони на особистому прикладі довели, що жити можна в мирі та злагоді, навіть якщо традиції та мова — різні.

Етнічні болгари — п’ята за чисельністю національна меншина в Україні.

Найбільш древні та масові місця їх поселень розташовані на Миколаївщині, Кіровоградщині, в Одеській та Запорізькій областях, а також на півострові Крим. У Херсоні громадська організація, що підтримує етнічних болгар, з’явилася трохи більше, аніж шість років тому.

За цей період часу болгари Херсона встигли стати срібними призерами «Кубка толерантності» з футболу та організувати значну кількість музичних фестивалів. А 18-річній співачці Анжеліці Першановiй навіть пощастило стати учасницею конкурсу «Х-фактор».

«У Болгарії існує свято під назвою «День народних будителів», — розповідає Юрій Палічев. — До них відносять священиків, учителів, драматургів, поетів та взагалі всіх творчих особистостей, які можуть розбудити націю та подарувати їй нові віяння та ідеї для розвитку і можливості самореалізуватися в житті. Для мене він особливо цінний тим, що доводить, що саме культура та мистецтво — це той майданчик, де можна доводити свою перевагу й вигравати, не завдаючи шкоди іншим людям».

Справді, коли на ювілейний концерт iз нагоди 5-річчя об’єднання болгар у Херсоні прийшли представники практично всіх міських етнічних організацій (греки, німці, кримські татари, росіяни, поляки, роми, азербайджанці, вірмени, євреї, грузини та корейці) стало абсолютно зрозуміло, що тут вони почуваються комфортно.

«Ми — представники сонячної Болгарії — пишаємося тим, що навчили представників усіх народів, які прийшли на наше свято, тонкощам болгарської кухні, — розповів Юрій Палічев. — Тепер ми самостійно можемо приготувати традиційний болгарський пиріг iз бринзою під назвою банниця, а також перець, фарширований бринзою та смажений у фритюрі, а ще — тиквенник, сальник, боб чорбу (суп iз квасолі), казарму та навіть сач (смажені на спеціальній глиняній сковорідці овочі та м’ясо, які на цій же сковорідці й спеціальній підставці потім подаютьсна стіл). Гідно оцінили гості й болгарське вино, а також ще багато оригінальних рецептів, які подарувала нам Болгарія».

На думку глави об’єднання болгар у Херсоні, основна проблема національних меншин в Україні — це асиміляція. Однак ніколи не пізно надолужити згаяне, вивчаючи мову, культуру та традиції предків.

Наприклад, у Херсоні при школі № 55 з’явився експериментальний клас, де діти почали вчити болгарську мову як другу іноземну і тим самим істотно розширили свої уявлення про світ. Крім того, вони почали вчити пісні, танці, вірші, театральні сценки болгарською мовою.

Юрій Палічев розповів, що Україна для Болгарії — сакральне місце в хорошому сенсі цього слова, тому що тут похований великий Хан Кубрат (Полтавська область, село Перещепине), якого в усьому світі прийнято вважати засновником та першим правителем Великої Болгарії.

Раз на рік болгари з усього світу обов’язково приїжджають до України для того, щоб вшанувати його пам’ять.

Уряд Болгарії фінансує курси з вивчення українськими дітьми історії болгарської культури, а також організовує численні фестивалі та свята для них.

Саме завдяки підтримці друзів з Європи у Херсоні відбувся Кубок толерантності з футболу, переможцями якого стала досвідчена команда кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш», а міська громадська організація «Болгари Херсона» посіло друге місце.

«Битися за перемогу на футбольний майданчик у Херсоні виходили азербайджанці, болгари, корейці, кримські татари, курди, роми, німці та поляки, — розповів експерт Української миротворчої школи (УМШ) Георгій Бянов. — Цей міжетнічний футбольний турнір відбувся завдяки підтримці Посольства Великої Британії в Україні. Він є частиною проекту, спрямованого на подолання всіх непорозумінь, які існують між різними етнічними громадами через взаємодію в культурі та спорті».

Також посприяли об’єднанню всіх етнічних громад Херсонщини такі фестивалі, як «Таврійська родина» (це свято вже традиційно проходить у місті Генічеськ) та фестиваль «Рапсодія культурної Таврії».

Ці торжества проходять на Херсонщині щороку та об’єднують талановитих людей більш ніж з 20 різних національних громад.

На думку президента всеукраїнського товариства ромів та директора Херсонської обласної філармонії Юрія Іваненка, саме позитив i можливість спілкуватися на рівних для людей різних народів — шлях до об’єднання людей незалежно від їхньої національності.
Україна молода