Через два роки після трагедії під Волновахою (під час обстрілу блокпосту загинуло 10 пасажирів автобуса, 18 поранено) розслідування злочину не завершено. Родичі загиблих і постраждалих більше не сподіваються на правосуддя в Україні і подали скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Крім справедливості для заявників, рішення по аналогічних позовах можуть допомогти в майбутньому притягти Росію до відповідальності за військовий конфлікт і порушення прав людини.
Як і практично в усіх аналогічних випадках, заявники хочуть, у першу чергу, одного: справедливості. В ідеалі – завершення розслідування і покарання винних. І хоча сьогодні, через два роки, надія знайти безпосередніх виконавців нікчемна, ретельне розслідування могло б розкрити безліч важливих деталей, які допомогли б запобігти іншим трагедіям. Так вважають заявники і юрист, який веде їх справи, – фахівець із захисту прав в ЄСПЛ, радник юридичної фірми ILF Андрій Крістенко.
Юрист упевнений: якщо ми не відмовляємося від Донбасу, якщо пам’ятаємо, що ці люди – громадяни України, українська держава зобов’язана дати їм відчути, що вони не полишені, що їхня трагедія важлива не тільки їм.
«Росія виступає відповідачем як держава, що підтримує терористів на українській території. Основна претензія заявників до України – бездіяльність та порушення права на життя. Держава могла спробувати попередити цю трагедію, мінімізувати наслідки. А якщо вона вже трапилася – провести ефективне розслідування, – пояснює Андрій Крістенко. – Заявники відчувають себе покинутими, з ними ніхто не контактує – ні слідчі, ні чиновники. Та родичі загиблих часто володіють інформацією, яка могла б реально допомогти розслідуванню».
Олександр Корнілов, батько загиблої в теракті 21-річної Ірини, розповідає: “На блокпості зупинили, протримали, скажімо так, колгоспний автобус. Десять хвилин очікування. Вибух і все. Ні слідчий не приїжджав, нічого не опитували, ніде нічого взагалі. Загинули люди – ну й добре. Повинні бути покарані ті, хто не зуміли захистити, котрі просто-напросто підставили людей”.
Офіційна причина, з якої не ведеться розслідування, – місце, з якого, найімовірніше, вівся обстріл, знаходиться на непідконтрольній Україні території і слідство не може туди потрапити. Це – універсальна відповідь на майже більшість скарг щодо розслідувань в зоні АТО. Але це й визнання слідчими органами власної неефективності, вважає юрист, що дає офіційний привід подати скаргу до ЄСПЛ.
«Ці люди втомилися, вони два роки не отримують жодної інформації, вони не знають, що робиться державою для з’ясування осіб винуватців. Вони отримали якісь сміховинні виплати – навіть не від держави, а «депутати скинулися» – і тут питання не в сумі, а в підході, в відсутності системної турботи про цих людей. Скарга до Європейського суду – це, перш за все, спроба звернути увагу на проблему. Не тільки щодо Волновахи, але й узагалі по зоні АТО. Зараз на сайті ЄСПЛ створений спеціальний розділ для жителів Донецької і Луганської областей – такого не робили для жодної країни Європи», – розповідає Андрій Крістенко.
Адвокат Харківської правозахисної групи Наталя Охотнікова гвоорить, що одна лише їхня організація за два з половиною роки подала в ЄСПЛ близько 200 скарг в інтересах людей, які постраждали від військового конфлікту. «Це жертви касетних бомб, мінно-вибухових пристроїв, авіанальоту в Станиці Луганській, снайперів. Важливо, що всі ці справи подаються проти двох держав: Росії та України. Росія відповідальна тому, що вона контролює бойовиків у так званих «ДНР» і «ЛНР». Україна ж несе відповідальність за все, що відбувається на її території, за порушення прав своїх громадян».
За словами Наталії Охотникової, мова йде не тільки про зруйноване майні, та постраждалих під час обстрілу, але й про жертви тортур, полонених, ув’язнених у в’язницях на територіях бойовиків, халатність різних служб – правоохоронних і медичних. «Є справа літнього чоловіка в «сірій зоні», яка на той момент була під контролем бойовиків, – його поранило в руку при обстрілі. Швидка відповіла, що може під’їхати тільки до українського блокпосту, а далі не поїдуть – стріляють. Далі було, як у фільмі, сепаратисти його довезли до свого блокпосту, після чого чоловік, затискаючи рану на руці, перейшов нейтральною смугою на український блокпост, щоб наша швидка допомога його підібрала. Дідуся врятували, руку – ні, – розповідає адвокат. – Але це ненормально. Я хочу це бачити тільки в фільмах, а не чути таке від людей уже два роки».
«Розгляд справи в ЄСПЛ займе не менше 3 років. Нагадаю, що в нашій судовій системі можна судитися ще довше і нічого не отримати, – говорить партнер ILF, керівник судової практики компанії Олексій Харитонов. – Виконання рішень європейської інстанції в Україні теж болюче питання, але тут рішення ЄСПЛ – це так званий захищений рядок бюджету. (Тобто, ці гроші можуть бути витрачені тільки для виплат за рішеннями ЄСПЛ, і не можуть бути спрямовані на інші цілі.) Він усе менший, а тепер ще й закритий. Але він є, і гроші виплачуються».
Утім, компенсація – не головна мета родичів постраждалих під Волновахою. За словами Андрія Крістенко, в скарзі поки не йде мова про грошові компенсації – зараз заявникам потрібно, щоб українська правоохоронна система звернула на них увагу і пішла на діалог. «ЄСПЛ – не для того, щоб призначати компенсації. Він створений, щоб привести законодавство країн-підписантів до загальних правил гри. Потрібно міняти законодавство там, де це необхідно, і ефективно розслідувати справи. Біда в тому, що розслідування стали неефективними не з початком конфлікту. Вони такі вже років 15-20».