«Інноваційна» шкільна політика МОН: дітей взяти, а за 2 роки – прогнати

Молода інноваційна державна школа, до якої батьки везуть дітей з усього правого берега Києва і до якої стоїть черга майбутніх першачків, тепер не зможе прийняти жодну нову дитину. Бо така воля Міністерства освіти. Більше того – дітей виселяють з приміщення, яке їм виділило саме Міністерство півтора роки тому

Справа у тому, що у 2015 році для вальдорфських класів «Борисфен» не знайшлося приміщень у школах на Правому березі. Натомість знайшовся ледь заповнений заклад «Дитяча інженерна академія», директор якої рятувався від звільнення і розформування гімназії, «якій нема аналогів у світі» і в якій на той час навчалося менше 20 дітей. Тож Дмитро Боровик без вагань відчинив двері перед новими учнями, і після спільної з вальдорфською ініціативою розробки плану розвитку навчального закладу, яка враховувала інтереси інженерної і вальдорфської паралелей, Міністерство освіти офіційно оформило цей союз*.

За півтора роки батьки і вчителі вальдорфських класів, створивши ГО «Вальдорфська ініціатива Борисфен», відремонтували приміщення колишнього дитячого будинку до ідеального сучасного стану – за власний кошт і власними руками. На сьогодні ними вкладено у державну школу більше 1,5 мільйона гривень. Також ГО самотужки організувала простір для прийому їжі, уклала договір з кейтерінговою компанією, яка має ліцензію, та повністю фінансує харчування дітей початкових класів. Але тепер МОН каже, що вальдорфські класи тут опинились помилково** і мусять кудись з’їхати.

Із допису мами вальдорфського другокласника Альони Тихонової  на її приватній фб-сторінці:

«У 2014 році я та моя сім’я втратила дім, бо його забрала війна. І я вперше в житті стала біженкою… Здавалося, що ми вже ніколи не зможемо знов безтурботно жити і мріяти, але в житті нашої сім’ї з’явилася школа сина, котра стала для нас віддушиною, осередком тепла і довіри. Бо коли дитина радісна, коли сприймає свою школу як свій дім, як місце, куди щоранку хочеться бігти, а ввечері не хочеться звідти йти – то самий кращий дарунок для батьків.

Це не звичайна школа, Вальдорфські класи «Борисфен» при «Дитячій інженерній академії» були відкриті у 2015 році, тобто моя Держава дала можливість втілення повноцінної вальдорфської паралелі… Але … наразі держава, котра всюди проголошує впровадження нових освітніх реформ, що вже втілені міжнародними фахівцями, батьками і вчителями у вальдорфській педагогіці, не дає цього року нам можливості розвиватися, набирати нові класи до нашої школи».

Свято у “Борисфені”

Не все те правда, що на весіллі співають

Вальдорфська педагогіка впроваджена в Україні на державному рівні як інноваційна школа і розвивається у нас вже більше 20 років, з кожним роком кількість її прихильників серед українських родин значно зростає. Утім, поки що в усій країні працюють лише чотири вальдорфські школи (Київ, Одеса, Кривий Ріг, Дніпро), три з яких є державними. Київська вальдорфська школа «Софія», що донедавна була єдиною у столиці, – переповнена і розташована на Лівому березі.

Вальдорфські класи «Борисфен» відкрилася на Правому березі і налічують на сьогодні майже 90 сімей, частина яких має зараз дошколяриків – вони, звісно, теж мали стати учнями «Борисфена», навчатися в одній школі разом зі старшими сестрами й братами. Але зась. У листі від МОН, який надійшов у «Борисфен» 3 лютого 2017 року, йдеться про заборону набирати нових учнів у перші класи, а також у п’ятий. *** Куди у вересні віддати дітей з кількох вальдорфських садочків на правому березі – це тепер виключно проблема батьків.

Самотужки таку саму проблему вирішують і батьки учнів 4 класу, які хочуть вчитися у «Борисфені»: вже рік як батькам відмовляють у можливості офіційно оформити клас у школі і виділити під нього приміщення, яких у майновому комплексі на Саратовській, 20 дуже багато, однак їх займають орендарі. Із сподіванням на те, що їм вдасться легалізуватися як 5-й клас у 2017 році і спираючись на минулорічну обіцянку директора ДІА Д. Боровика прийняти учнів до школи, батьки дітей 4 класу забрали дітей зі шкіл та у 2016-му винайняли приміщення біля Саратовської, 20. Офіційно ці діти перебувають на дистанційному навчанні, вони відірвані від вальдорфської паралелі, однак батьки не опускають рук – і навчають їх за вальдорфськими програмами, отримуючи консультації вчителів «Борисфена», які у вільний від основної роботи час приходять до 4-класників. Проте і ці сподівання МОН розбило вщент***, незважаючи на заяви батьків і звернення громади до Міністерства.

Директор ДІА та кримінальне провадження

Персона керівника закладу викликає питання не лише у батьків (своїм незрозумілим опором розвитку вальдорфській паралелі), але й у правників. Адже на пана Боровика відкрито кримінальне провадження **** за нанесення тілесних ушкоджень матері трьох дітей.

Влітку, перед вступною кампанією до школи, жінка, молодша дочка якої мала йти до 1 вальдорфського класу, прийшла на прийом до директора. Прочитавши проект правил прийому дітей, помітила порушення і повідомила про намір взяти ці папери для консультації в МОН. Тоді директор Боровик у своєму робочому кабінеті при виконанні службових обов’язків та у присутності свідків почав поводитися неадекватно – і агресивно накинувся на жінку.

Не дочекавшись реакції МОН на цей інцидент, батьківська громада вальдорфських класів надіслала 15 грудня 2016 року колективного листа до Міністерства освіти з проханням вжити належних заходів та розібратися, чи відповідає ця людина посаді, яку обіймає. Проте відповіді до сьогодні не отримано, директора Д. Боровика навіть тимчасово не відсторонено від виконання службових обов’язків.

Батьки і вчителі обурені також і тим, що попри проведені ремонтні роботи на величезну суму директор Д. Боровик досі відмовляється підписувати договори та акти з ГО, скаржаться на те, що у цій школі взагалі відсутня будь-яка фінансова та адміністративна звітність, доступу до публічної інформації немає, письмові звернення від батьків та ГО реєструються вибірково (не реєструються навіть заяви на вступ дітей до навчального закладу).

Хто зацікавлений у занепаді школи на Саратовській, 20?

Перешкод для розміщення вальдорфських та інженерних класів на одній території, на перший погляд, немає: ДІА розташована на ділянці в майже 7 га, площа приміщень становить 12 200 квадратних метрів, де на даний момент навчаються лише біля 200 учнів (обох паралелей).

Територія раніше належала дитячому будинку «Ясний». Зараз діти обох паралелей ДІА навчаються у спальному корпусі, з вузькими коридорами без рекреаційних зон, харчоблоку та ін. Тим часом навчальні приміщення, а також частину спальних, займають орендарі. При цьому найбільший орендар – університет ім. Драгоманова – почав офіційно сплачувати оренду лише з 26.04.2016 року. Тобто мало того, що орендарі роками не мали оформлених стосунків з ДІА, школа ще й сплачує за них усі комунальні послуги.

У разі відселення «Борисфена» кількість дітей зменшиться майже вдвічі. То навіщо такому невеликому закладу мати таку величезну територію у середмісті столиці, і чи саме для навчального процесу вона потрібна тим, хто намагається викинути з цього приміщення вальдорфську паралель?

Тактика МОН: крадькома змінити статут – і урізати права дітей

23 лютого 2017 року на сайті ДІА з’явилося повідомлення, що 22 грудня 2016 року статут було змінено – тобто 2 місяці зміни приховувались, на сайті МОН досі опублікована редакція Статуту, прийнята 2015 року, натомість новий статут на офіційних сайтах не оприлюднений. Незрозуміло, на яких підставах статут було змінено, а права вальдорфської паралелі докорінно урізані: паралель скорочена до початкової школи, а замість педагогічної системи «Вальдорфська школа» з’явилася паралель з елементами вальдорфської педагогіки, крім того, усе, на чому заснований вальдорф у світі, зі статуту прибрали. А це означає, що діяльність вальдорфської паралелі у ДІА тепер регулюється лише українськими нормативними актами, а не міжнародними, як раніше. До того ж тепер діти вальдорфських класів ДІА позбавлені безперервності освіти.

У МОН кажуть, що документи, які регламентують розміщення та функціонування вальдорфської паралелі у ДІА, є помилкою «попередників». Проте, чи це справді була помилка – велике питання. І відповідь на нього може дати лише суд, а не МОН.

* Наказ МОН від 4 серпня 2015 р. №834, яким  змінено тип навчального закладу з II-III ступенів на I-III ступені та внесені відповідні зміни до статуту ДІА і відкриття тут вальдорфської паралелі.

** Лист МОН від 01.09.2016 №2/3–13–1700–16 про необхідність пошуку нового приміщення для вальдорфських класів.

***Лист МОН 03.02. 2017 №1/11-882 про заборону набирати перший і п’ятий класи у вальдорфську паралель.

**** кримінальне провадження за №12016100100010531 від 25 серпня 2016 р. (стаття 125. Навмисні тілесні ушкодження, КК України).

_______

Коментар Тараса Шамайди (співкоординатора руху «Простір свободи», журналіста, громадського діяча):

«Популярність вальдорфської освіти в Україні зростає, як і у всій Європі. В Фінляндії вже вся шкільна освіта збудована значною мірою на основі методик вальдорфських шкіл. Але, на відміну від цивілізованих країн, в Україні влада створює абсолютно штучні перешкоди на шляху розвитку вальдорфських шкіл.

З одного боку міністерство схвалило навчальні програми і діяльність вальдорфських шкіл у Києві, Дніпрі, Кривому Розі та Одесі. А з іншого, зараз, коли люди подають заявки на навчання своїх дітей у цих школах – робиться все, щоб діти були фізично позбавлені права на вальдорфську освіту.

У школі №195 на Березняках, де в 1-11 вальдорфських класах вчиться понад 500 дітей, уже зараз понад 70 бажаючих віддати дітей у перші класи вальдорфської паралелі – і явне небажання надати приміщення для того, щоб можна було відкрити хоча б три перших класи. У школі «Борисфен» на правому березі – 60 заявок у перші класи, маса заявок в інші класи – але МОН (у прямому підпорядкуванні якого ця школа), прагне штучно заборонити набір! Про те, щоб відкрити давно потрібну через кількість бажаючих третю вальдорфську школу у Києві (чи вальдорфську паралель у звичайній школі) – годі й казати.

Шановне Міністерство освіти і науки України, Лілія Гриневич, Павло Хобзей, Юрій Кононенко – це абсолютно неприпустиме ставлення до батьків, учителів і дітей. Київське міське управління освіти – це взагалі окрема історія. Паростки нової, вільної школи треба всіляко заохочувати й вітати, а не перекривати кисень. Ви вважаєте, що люди, які роками творили спільноти вальдорфських шкіл, будуть з цим миритися?! Схаменіться».