(Не)випадковий податок на дружні комунікації

Така фігня, колеги…

В день, коли Україною в Міжнародний суд ООН був переданий розширений меморандум про порушення РФ Конвенції про протидію фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію расової дискримінації, адміністрація ФБ повністю деактивувала мій обліковий запис (Yuriy Kostyuchenko), мотивуючи це тим, що з нього могли бути вчинені дії, спрямовані на «підтримку організацій, які застосовують насильство та/або кримінальних організацій або груп». Тобто я був ідентифікований як «терорист».

У зв’язку з цим особливо цікаво, що в останні чотири роки моя діяльність спрямована саме на вивчення феномену масової насильницької поведінки і тероризму та на протидію цим явищам, в тому числі і в кіберпросторі.

Зокрема, ми досліджуємо втягнення неповнолітніх в незаконні збройні формування на Донбасі, оцінюємо динаміку чисельності, вікового, гендерного та національного складу незаконних збройних формувань, громадянство їх учасників, демографію та економіку окупованих територій, збираємо докази фінансування самопроголошених утворень і незаконних збройних формувань з боку РФ, розглядаємо питання російського впливу на ІДІЛ, – що, гадаю, має впливав на формування міжнародного експертного консенсусу щодо ролі РФ у фінансуванні тероризму та її агресії в Україні. Результати цих досліджень опубліковані в кількох статтях, монографіях і збірниках, виданих в США і ЄС.

Ну, що тут сказати? Це хороша історія, повчальна в першу чергу для мене, як дослідника, яка показує вразливість деяких наших алгоритмів ідентифікації «небезпечної поведінки». З іншого боку, важко втриматися від припущення, що моя діяльність, в тому числі і в соціальних мережах, стала заважати тим, проти кого вона спрямована.

ну таке, працюємо далі…

Юрій Костюченко