Сайти органів виконавчої влади на вільній ліцензії – чому це перемога

У потоці перед і навколовиборчих новин промайнула без жодного  розголосу одненька новина, яка дуже радує. При чому довідалися про це ми, люди, які нібито мають цим займатися активно, цілком випадково. Звернули увагу, що кілька сайтів ОДА, державних органів, а також портал rada.org.ua з своїми субсайтами (для всіх видів рад і органів влади), перейшли на вільну ліцензію Creative Commons – Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародну (CC BY 4.0).

Виявляється, 12 червня уряд ухвалив Постанову № 493 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади”, яка вже набула чинності. Вона серед іншого містить нову редакцію додатку «Вимоги щодо створення (модернізації) офіційних веб-сайтів (веб-порталів) органів виконавчої влади» Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади (вибачте, що такий триповерховий ямб, але то не до мене, а до Кабміну).

Так от найцікавішими у новій редакції Вимог є п. 39, який визначає, що «вміст офіційного веб-сайту повинен розповсюджуватися вільно за умови зазначення авторства», а також «рекомендовано визначати порядок розповсюдження вмісту офіційного веб-сайту згідно з умовами публічної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license».

І вже купа сайтів, які перебувають на gov.ua радісно перейшли на цю ліцензію, відповідно до постанови. Тепер лише би налагодити моніторинг…

Що ж це за ліцензія? Ліцензія дає право будь-кому тепер брати матеріал з сайту органу владу і робити з ним що завгодно (ну, звісно, в межах здорового глузду, бо в іншому разі наступають інша, вже кримінальна відповідальність щодо образи честі, гідності, і всьо такоє). І це буде юридично чисто відповідно до світових стандартів.

Інформація про ліцензію CC BY 4.0, з Creative Commons, який поширюється під CC BY 4.0.

Суть проблеми. До цього часу на сайтах органів влади був стандартний копірайт і можна було брати інформацію за «посилання на веб-сайт» (тобто зазначення авторства), а не було ключового слова «вільно», бо «вільне використання» із поясненням що воно означає, яке передбачає і можливість створювати похідні твори та комерційне використання (я можу цю фотку скачати з сайту, роздрукувати, вставити у рамочку і продавати її на Амазоні чи ще десь), не було ніде прописано і не обґрунтоване у нашому законодавстві та нормативно-правових актах. І по факту для міжнародного співтовариства всі наші сайти були копірайченими (хоч органи влади могли так не вважати).

Що змінилося і що тепер? Тепер фотки із сайтів органів виконавчої влади, які приведені до норм цієї постанови є вільними для всіх користувачів і платформ. Найкращий показник свободи – це сумісність з Вікіпедією, матеріали якої обов’язково можуть поширюватись із правом використання їх комерційних цілях. Так, у вікі вже тисячі фоток з сайту Президента України, КМУ, міноборони, які були першопрохідцями в цьому плані. Потім додалися інші сайти. Тепер – це норма для всіх сайтів органів виконавчої влади. Простий приклад: раніше ми не могли статті у Вікіпедії про керівників ЦОВВ чи ОДА проілюструвати фотками з сайтів (через копірайт) [якщо, звісно, їх прес-служби не заллють у Вікіпедію якусь іншу фоточку, якої нема на сайті], а тепер ми можемо брати офіційну фотку і заливати. Вказавши особу автора фотографії, якщо вона відома, та назву установи, з якої взято фоточку. І все!

Це робить дві круті речі:

  1. реалізує право громадян використовувати матеріали сайтів органів влади у будь-яких цілях – тобто те, що робиться за публічні кошти використовується вільно платниками податків.
  2. ми знімаємо купу проблем із питанням авторського права у контексті міжнародних практик (а не національного законодавства) для наших громадян і сайтів, які брали і копіювали інформацію з сайтів органів влади. Якщо закон не діє – скасуй його. Це ситуація із цієї опери.

Ну й ще третя переміженька. Завдяки цій постанові ми увійшли до ТОП-5/7 країн світу за свободою контенту на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування. Перше місце у США, де всі органи Федерального уряду (але лише федерального, а не штатів чи чогось ще), напр., NASА, мають сайти, інформація з яких автоматом стає суспільним надбанням. Такого більше ніде немає. Більш-менш подібне до цього є у бритів, де є власна вільна ліцензія для органів влади. У країнах же Європи, за невеликим виключенням з числа усіх сайтів, панує копірайт. Коротше, це нереальна переміжна дігіталізація, як вона є

Але тепер у нас дві нові проблеми (а куди ж без них, ріднесеньких, ага):

  1. сайти органів влади і раніше порушували авторське право, беручи стокові чи просто інтернету фоточки чи картинки для ілюстрування новин на них. Якщо раніше таке було порушенням, але на нього всі закривали очі, то тепер використання не вільних фоточок – то порушення принципів авторського права, бо змінити тип поширення фотки (з копірайту на вільну ліцензію може лише автор, а не сайт, який її юзанув). Коротше, треба вчити тепер не порушувати авторське право, створювати власний або використовувати вільний контент, або пояснювати, що таке зображення охороняється авторськими правами.
  2. треба вчити людей, що попри свободу треба вказувати авторство. І тепер, якщо відома особа автора фотографії, просто послатися на сайт ОДА, це буде… також порушенням авторського права. Коротше, людей, а найперше, журналістів також треба вчити.

То що – шило на мило? Ні. Вільна ліцензія дає вільне використання, але не зменшує обов’язки щодо вказівки автора. А от копірайт робив нас вільними чи невільними порушниками авторського права.

Найбільший ніштяк ситуації, що не кожен юрист в курсі про ці вільні ліцензії і може конкретно пояснити що воно таке і як воно працює. А от активні вікіпедисти можуть. Бо працюють у системі, де необхідно дотримуватись авторських прав і перевіряти будь що на ліцензійну чистоту або копірайт. Я до того, що в Україні 2 організації, які займаються вільними ліцензіями («Creative Commoms Ukraine»  та «Вікімедіа Україна») і осіб 30 їх членів/активістів, які можуть це пояснити

P.S. І на правах реклами: готовий безкоштовно за каву з печеньками провести тренінг у Харкові чи на Харківщині для працівників органів влади і місцевого самоврядування. Єдине – треба приділити до 3 годин часу.

P.P.S. Вдалося встановити, що ймовірне згадана вище постанова Кабміну є наслідком Рішення Європейської комісії  С(2019) 1655 final, яке передбачає, що саме ліцензія CC BY 4.0  є основною для політики з повторного використання матеріалів Європейської комісії. Оскільки ми зараз приводимо наше законодавство у відповідність до норм Європейського Союзу, а політика повторного використання була запроваджена ще у 2011, то можна розуміти, що це робилося в рамках от цього процесу. Проте у ЄС тільки зараз затверджено визначення прийнятної вільної ліцензії, а до цього її не було – були лише загальні норми. Але ще цікавіше – скільки перехід на ці ліцензії займе у країнах ЄС?

Сергій Петров, ІЦ «Майдан Моніторинг», дописувач української Вікіпедії

Оригінал тексту:  фейсбук автора

Зображення взято з Нестор Думанський. Ліцензія Creative Commons Attribution Share Alike 4.0 // Compiko.lviv.ua під CC BY-SA 4.0.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

Be the first to comment on "Сайти органів виконавчої влади на вільній ліцензії – чому це перемога"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.