Контр’інформація vs дезінформація: ч.1. Внутрішній ринок

одна з тез про інформаційні війни. Тез має бути багато, я зупинюся лише на одній, але докладно.
1) багато людей думають, що шокуюча інформація більш дієва ніж рутинна; саме так ззовні виглядає шквал дезінформації, який ворог обрушив на наші голови.
Це і так, і зовсім не так, нижче я поясню, чому саме.
Шокуюча інфа як правило виявляється фейковою; одначе давно відомо що тільки якийсь там відсоток (скільки є критично мислячих + випадкові збіги) однаково добре запам’ятовують і сам фейк, і його спростування (і потім глумливо цитують на всі подібні випадки).
Заклики протиставляти фейкам “правду” за километр несуть малоефективністю – і з вище наведеної причини, і банально тому що спростування завжди скучніше на порядок ніж сенсація (і це в ідеальному випадку – коли спростування переконливіше за сам фейк, а ця умова витримується геть не завжди).
Брехати у відповідь?
На це послідує сто тисяч відмовок, від гордо піднятої голови і до цинічного зауваження, що контр-брехня на порядок нижче за ефектом, тому що ініціятива на боці того хто збрехав першим.
Справді, вдало перебрехати брехуна – це все одне що воротар відбиває атаку на свої ворота та влучним ударом відправляє м’яча через все поле у ворота противника: таке буває, але це рідкість (я вже не кажу, що не завжди зараховується як гол).
Що ж робити?
Відповідь лежить в іншій площині. Дотепер ми протиставляли сенсації рутинній інформації, шокуючу – рівно-спокійному тону, правду – брехні.
Але насправді це не таке принципове протиставлення.
Зсередини я спостерігаю як працює пропаганда ворога.
Не на вас, а на нас (тобто і на окупованих, і на окупантів).
Ця шокуюча і сенсаційна брехня насправді є рутинним процесом.
Так, брехня ллється постійно і стає нормою.
Журналіст приходить на роботу, вже в дорозі він вигадує кілька брехней, потім до обіду оформлює з колегами ще кілька, потім попив каву, трахнувся, прийняв душа – знову придумав брехню, і так аж до вечора.
І це дуже рутинно.
Драйву немає, є план по валу і вал по плану.
Скука, робота, зарплата, квартальні штурми, аврали, премії.
Брехати легко?
Не повірите, як це неправильно. Ні, нелегко.
Разик, два – запросто, а щоб постійно, поміж кавою та ліжком, брехати – на це є лічений відсоток талантів.
І кожен брихливий талант давно мобілізований. На сто мільйонів виходить таки чимало.
Отже, те що ми назвали рутиною – насправді, має іншу назву.
Масовість.
Форсованість.
Ціляспрямованість.
Мультиповторяємість.
Велика купа росіянців та московитів навіть не дивиться новини (і дуже цім горда).
Але брехня і пропаганда настигає їх, попри те що вони самі звуть шапачькамі іс фальгі.
Якраз через рутинність, масованість, буденність брехні.
Правди просто настільки мало, що нарватись на неї важко навіть випадково. Через простий кількісний фактор.
Десь як знайти вдалий жарт в науковому журналі: можьна но сложьна.
Тепер, я сподіваюся, підвів вас за руку до відповіді на питання – що робити, як протистояти.
Ми маємо робити корисну нам інформацію рутиною.
Вона не перегорне світ одразу після прочитання.
Ні в кого, навіть в патріота, не викличе задих від захоплення.
Не змінить смисли (сенси), не сенсаціонує.
Її просто повинно бути багато.
Дуже багато. За всілякого приводу і без будь-якого приводу.
Щоденно, щогодинно, зо всіх утюгів.
Звучати тлом, на якому розгортаються всі інші продукти – фейки, правди, сенсації, розоблачення і плітки.
На внутрішньому ринку це досить легко, якби хоч трохи підтягнути вожжі редактурі.
На початку кожного часу є мінімальний набір новин.
Там хоч раз протягом кількох секунд має прозвучати корисна нашій справі інформація.
Наприклад, що в цей день стільки років тому наші розтрщили їхніх. (Спитайте фахівців, це є кожен день)
В розгорнутому масиві – кілька хвилин. Наприклад, інформація про наших героїв, битви й бої, подвиги і випадки за останні 6 років війни. Війни, розвідки, підпілля, контррозвідки, вуличного активізму тощо.
Це саме на сайтах, газетах, ТБ.
Квота на промоушн держави.
Отака відповідь на внутрішньому ринку.
Це дозволить перебити неймовірний потік ворожої рутинної брехні – ще більшим потоком рутинної інформації, позитиву і негативу, розробленого в наших найкращіх науково-прикладних центрах.
Про пропаганду на ворога – іншим разом, я б волів щоби ми зараз осмислили першу половину тези.
Отже ще раз.
Квоти на промопідтримку нашої держави.

Алі Татар-заде

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

Be the first to comment on "Контр’інформація vs дезінформація: ч.1. Внутрішній ринок"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.