Ви дочитаєте цей текст і скажете, що це елементарно. А це відкриття, яке я зробила з колегами 22 жовтня 2019 року.
Росія в усіх її втіленнях (імперія, совєтський союз та РФ) інституційно пригнічувала допитливість.
Починаючи як мінімум з часів Пушкіна і до сьогодні.
Допитливість, російською – любопьітство, англійською – curiousity, є нормальною рисою людини, абсолютна більшість дітей проходить етап розвитку, коли вони задають питання про все.
А потім діти в різних країнах виростають різними людьми.
В Росії любопьітство каралося, що відобразилося в прислів’ях “Любопьітство не порок, а такое свинство”, “Любопьітной Варваре на базаре нос оторвали”, та імперативах “Не задавай лишних вопросов”, “Будешь много знать – скоро состаришься”, “Меньше знаешь, крепче спишь”.
Система загальної освіти в Росії віддавна побудована так, щоби карати за помилки, та демотивувати зайві питання.
А в Британії і США допитливість заохочується як одна з суспільних чеснот. Марсоход був названий Curiousity. Більшість британців чи американців ставить в рази більше питань, ніж середній мешканець пост-совєцького простору.
Люди, які народилися вже в Україні, вільніші від цього наслідку тоталітаризму та колоніалізму.
Чим погано, коли дитину демотивують задавати питання? Людина перестає задавати питання самій собі, і таким чином суттєво змінює власні когнітивні функції.
Цей феномен мало досліджений. Є наукова робота в США про те, як медичні протоколи пригнічують допитливість лікарів і чому це погано.
Ми з колегами вирішили зайнятися дослідженням цього феномену, який суттєво впливає на якість суспільних комунікацій в Україні.
Дуже багато конфліктів ніколи б не почалися, якби люди спочатку задавали собі питання “нащо я це роблю” до того, як зробити.
Для натхнення раджу прочитати російську вікіпедію на слово “любопьітство” і порівняти зміст з українською і англійською версією. Але по суті найцікавіша статті в німецькій вікі.
І накінець маю питання – як ви вважаєте скільки разів зустрічається слово “вопрос” в творі Пушкіна “Евгений Онегин” та “питання” в “Єнеїді” Котляревського?
Питайте більше!
Наталія Зубар, Голова правління Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”
NB. Шукати звісно треба “вопро”, “опро” і подібні корені та перевіряти контекст. Це я підказую.
