Держава, яка сторіччями пригнічує допитливість

Ви дочитаєте цей текст і скажете, що це елементарно. А це відкриття, яке я зробила з колегами 22 жовтня 2019 року.

Росія в усіх її втіленнях (імперія, совєтський союз та РФ) інституційно пригнічувала допитливість.
Починаючи як мінімум з часів Пушкіна і до сьогодні.

Допитливість, російською – любопьітство, англійською – curiousity, є нормальною рисою людини, абсолютна більшість дітей проходить етап розвитку, коли вони задають питання про все.

А потім діти в різних країнах виростають різними людьми.

З рувікі скрін

В Росії любопьітство каралося, що відобразилося в прислів’ях “Любопьітство не порок, а такое свинство”, “Любопьітной Варваре на базаре нос оторвали”, та імперативах “Не задавай лишних вопросов”, “Будешь много знать – скоро состаришься”, “Меньше знаешь, крепче спишь”.

Система загальної освіти в Росії віддавна побудована так, щоби карати за помилки, та демотивувати зайві питання.

А в Британії і США допитливість заохочується як одна з суспільних чеснот. Марсоход був названий Curiousity. Більшість британців чи американців ставить в рази більше питань, ніж середній мешканець пост-совєцького простору.

Люди, які народилися вже в Україні, вільніші від цього наслідку тоталітаризму та колоніалізму.

Чим погано, коли дитину демотивують задавати питання? Людина перестає задавати питання самій собі, і таким чином суттєво змінює власні когнітивні функції.

Цей феномен мало досліджений. Є наукова робота в США про те, як медичні протоколи пригнічують допитливість лікарів і чому це погано.

Ми з колегами вирішили зайнятися дослідженням цього феномену, який суттєво впливає на якість суспільних комунікацій в Україні.

Дуже багато конфліктів ніколи б не почалися, якби люди спочатку задавали собі питання “нащо я це роблю” до того, як зробити.

Для натхнення раджу прочитати російську вікіпедію на слово “любопьітство” і порівняти зміст з українською і англійською версією. Але по суті найцікавіша статті в німецькій вікі.

І накінець маю питання – як ви вважаєте скільки разів зустрічається слово “вопрос” в творі Пушкіна “Евгений Онегин” та “питання” в “Єнеїді” Котляревського?

Питайте більше!

Наталія Зубар, Голова правління Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”

NB. Шукати звісно треба “вопро”, “опро” і подібні корені та перевіряти контекст. Це я підказую.

Цікаве обговорення йде тут  

Фото моє з Німецього Музею Шпигунів в Берліні. Що це на фото?

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

Be the first to comment on "Держава, яка сторіччями пригнічує допитливість"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.