Тези виступу на Другому Харківському Міжнародному Безпековому Форумі
“Боротьба за людей в умовах гібридної війни”, 29 листопада, 2019
Наталія Зубар, Голова Правління Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”
Через канали комунікації та мережі СРСР та пізніше РФ змогли нав’язати такі штучні соціальні норми:
- Припустимість та романтизація кримінальної поведінки.
- Людські страждання як норма і чеснота.
- Припустимість домашнього насильства над жінками та дітьми.
- Припустимість “лжи во спасение”, нормалізація брехні.
- Припустимість насильства як засобу відстоювання своїх інтересів.
- Припустимість жорстокого поводження з тваринами.
- Припустимість жорстокого поводження з людьми з інвалідністю.
З 2000 року пропаганда РФ зфокусована на відновленні “традиційних сімейних цінностей”, які фіксуються в російському законодавстві.
Ці штучні соціальні норми пропагуються через мильні опери і реаліті шоу. Як це відбувається детально описав Пітер Померанцев в книзі “Ніщо не правда і все можливе”
Когнітивні викривлення в інформаційній війні
Когнітивні (пізнавальні) викривлення це систематичні моделі відхилення від норми або раціональності судження, які вивчає психологія і поведінкова економіка. Когнітивні викривлення можуть вести до викривлення сприйняття, неточних суджень, нелогічної інтерпретації або того, що має широку назву ірраціональність. Ідея когнітивних викривлень була запропонована Еймосом Тверскі та Деніелом Канеманом в 1972 році. Для глибокого розуміння концепції я раджу книгу лауреата Нобеля Деніела Канемана “Мислення, швидке та повільне” (2012), яка дуже добре перекладена на українську видавництвом “Наш формат”.
Державна російська пропагандистська машина систематично використовує когнітивні упередження для просування штучних соціальних норм в Україні, Європі та скрізь, куди вони можуть досягнути.
Когнітивні викривлення, найбільше використовувані в інформаційній війні, пов’язані з перевантаженням інформацією (information overload), коли забагато інформації створює проблеми з ефективністю розуміння проблем або ухвалення рішень.
Перевантаження інформації призводить до того, що люди активно і агресивно фільтрують інформацію.
Ми помічаємо речі, які вже заглиблені (primed) в пам’яті або часто повторювані. Є дуже просте правило про те, що людський мозок скоріше помітить речі, пов’язані з тим, що нещодавно було завантажено в пам’ять.
Найважливіше когнітивне упередження в інформаційній війні це евристична доступність (Availability heuristic): тенденція оцінювати як більш імовірне те, що є більш доступним у пам’яті, що є більш яскраве, незвичайне або емоційно заряджене.
Евристична доступність досягається через вогнемет брехні (Firehouse of falsehood) – технологія пропаганди, де величезні масиви інформації поширюються швидко, повторювано і постійно через багато каналів. Це визначення від RAND Corporation, 2016.
Когнітивні упередження, які задіяні в цій технології:
Частотне викривлення (Frequency bias) – ілюзія, коли слово, ім’я чи зображення, яке людина щойно помітила, раптово починає з’являтися “скрізь” з неймовірною частотою.
Опуклість (Salience bias) – тенденція фокусуватися на речах, які є більш видимими або емоційно вражаючими, і ігнорувати ті, що є не видатними, хоча різниця не є суттєвою за об’єктивними стандартами. Наприклад, коли в бізнес команді є тільки один член расової меншини, інші члени використовують його індивідуальні результати для передбачення того, як діятиме будь який представник цієї расової групи.
Упередження підтвердження (Confirmation bias) – тенденція шукати або інтерпретувати інформацію в спосіб, який підтверджує особисті передбачення.
Упередження негативізму (Negativity bias) – психологічний феномен, коли люди краще пригадують погані події, ніж гарні.
Ілюзія новизни (Recency Illusion) – тенденція надавати більшу вагу останній інформації ніж ранішим даним.
Ефект ореолу (Halo effect) – когнітивне упередження, коли враження від людини в одній сфері впливає на наше враження про цю людину в інших сферах. Наприклад, люди вважають, що фізично привабливі люди є більш обізнані і більш цікаві особистості тільки тому, що вони привабливі.
Хибна аналогія (False analogy) – коли два об’єкти або події показують як подібні, а потім стверджується, що якщо один з об’єктів має якусь властивість, то і інший об’єкт теж її має мати.
Ефект переваги зображення (Picture superiority effect) – уявлення про те, що концепти, які вивчають шляхом перегляду зображень легше і частіше згадуються, ніж ті самі концепти, які вивчають через написані слова.
Усунення упереджень потрібні для протистояння вогнемету брехні.
Debiasing або зменшення когнітивних упереджень – це процес, коли ми зменшуємо вплив, який когнітивні упередження мають на людей для того, щоби дати їм можливість мислити в більш раціональний спосіб.
Цей процес може проходити через
- усвідомлення різних когнітивних упереджень
- уповільнення процесу міркування
- створення сприятливих умов для ухвалення рішень
А можливо є і інші механізми усунення упереджень. Треба їх шукати, тестувати і обговорювати.
