Сьогодні майже повністю відновився і прийшов до тями. Там, де я достатньо тихо, і тому тут не відчувається нерв війни, хоча в побутовому плані – абсолютно все як і в решті міста.
Харків воює вже десять днів. Минула ніби вічність. Місто тримається, обростає системою захисту.
Тероборона Харківщини заповнена на 200% – і це беруть лише тих, хто має бойовий досвід. А купу бажаючих без нього просто не взяли. І московити, і західні аналітики просто не змогли зрозуміти з тих обривків інформації про реальні настрої у місті. Скажу, що це було очікувано. Неочікувано – це швидкість, як болото загалом зробило більш-менш вірні висновки щодо московитів.
Ніч почалася з авіаударів. Русня бомбила в районі Клочківської (в/ч Слобожанської бригади НГУ – на жаль. 4 загиблих, є поранені військовослужбовці), Кулінічі, Сортировку (втрапили в якусь покинуту будівлю з 20 років, що належала мусарам), Кулінічі, Рогань, Салтівку, селище Жуковського – по колу міста вздовж окружної для створення враження, що місто в оточенні, хоча це не так: московити є на півночі і трохи окопалися із заходу міста. На інших напрямках їх нема!
Вдень знову прилетів руснявий літачок і в центральній частині міста розбомбив спортивний комплекс Каразінського університету “Уніфехт”. У навколишніх житлових будинках та бізнес-центрах повибивало шибки.
Сьогодні рашистські обстріли були інтенсивнішими, ніж вчора. Знову гарячі місця – Салтівка, Північна Салтівка, Рогань, Обрій (Горизонт), Нові Будинки. селище Жуковського. За інформацію міськради, відновлення опалення на Селищі Жуковського, ХАІ, Помірках, а також МЖК “Інтернаціоналіст” (Кричевського) можливе лише після завершення війни. Комунікації там роз’їбашені вщент.
Сьогодні дуже жорстко прийшлося Північній Салтівці та Салтівці. Прилітають гради та снаряди в будинки. Удари стають все глибшими по Салтівці і прицільнішими в будинки. В “чешках” вигорає по кілька поверхів, бо пожежними не встигають гасити багато пожеж і не відразу це роблять через обстріли, а в шістнадцятиповерхівках удари вибивають по кілька поверхів квартирних блоків. Такі шістнадцятиповерхівки вже тупо ідуть під знесення. Кількість пошкоджених будинків вражаюча. Фактично вся Північна Салтівка, якщо обстріли будуть продовжуватися такими темпами, піде під знесення… А це – 5-6 мікрорайонів, можливо навіть буде більше, якщо інтенсивність руйнувань не зменшиться…
На жаль, вчора вдень і сьогодні вранці прилетіло по моєму будинку. Вигоріли кілька під’їздів верхні поверхи вщент наскрізь. Щодо стану моєї квартири не маю точних відомостей, але вже мало сподівань, що там щось лишиться… Сумно, але очікувано. Тепер маю особисті рахунки із московитами. І докладу всіх зусиль, щоби поквитатися з ними. Знайду способи і засоби. А наших військових (хто мене читає) прошу удвухсотити за мене з десяток орків. Красно дякую!
Надвечір активність московитів трохи спала і знову маємо трохи затишшя.
Зрештою, московити сьогодні відтіснені в Харківській області десь поблизу Сумського напрямку до державного кордону. А от група, що мотилялася з Вовчанська до Шевченкового, потім до Балаклії, а потім пробувала піти до Ізюма, вирішила піти у напрямку Дніпра. Наші давно її пасли і витягували на оперативний простір, щоби підсмажити. Зрештою, сьогодні, кажуть, помножили її на нуль. Ну і добренько.
Радує, що по багатьом містам і містечкам, де опиняються московитські військові частини на Херсонщині, Луганщині, Запоріжжі люди повстають на мирний спротив на захист України і чинять активний пресинг на русню. Видно, що московити не витримують і вже відкривають вогонь на ураження проти мирного люду, як це сталося у Новопскові на Луганщині. Ще військові злочини. Так само і порушення тиші попри домовленості про зелені коридори – це все про недоговороздатність русні і потребу ще більших санкцій і військової допомоги Україні. Шкода, що від цього зазнають поранень люди, які намагаються вирватися з Маріуполя і Волновахи, які хочуть жити у вільному світі.
А ще відзначу, що харківський мер топчікТєрєх з кожним днем в риториці має все більше українського, хоч він і досі говорить винятково московитською. Починав з риторики “Ми – харькавчанє, мизамір”. Проте зараз дякує армії, її хвалить, пишається нею, говорить про український Харків, що місто не здадуть, що Харків – це України і т.п.
Премію дарвіна сьогодні отримує московитська авіація на Півдні України, яка вперто лізла в наш повітряний простір і так же щоразу отримувала по рогах – за день парк авіаційної техніки московії зменшився на 9 одиниць. Слава нашим Повітряним Силам та ППО! По-перше, це дуже ефектно!
Дякую за ще один прожитий день ЗСУ, НГУ, теробороні, медикам, волонтерам, рятувальникам, комунальникам, всім, хто допомагає нашим військовим. Віримо та допомагаємо армії! Ми переможемо!
Сергій Петров
Фото 2day.kh.ua
