Харків. Атака на місто день сьомий.

Перемикач мов

Добігає тиждень як Україна у вогні, як русня атакує мій Харків. Взяти Харків не вдалося і за цей тиждень для нас стали звичними артобстріли та бомбардування. Якщо раніше ми шарахалися від найменшого буху, то тепер лише тоді, коли приліє ну зовсім вже поруч. Відчуття притуплюються.

Сьогоднішній ранок почався звично обстрілом десь о п’ятій годині. Четверта – п’ята ранку, коли свинособаки прокидаються і починаються гатити. Недовго. Роблять перерву. Сьогодні почали рівно о 8-й, коли відкрилися ті небагато супермаркетів, що працюють. У цю частину Салтівки продовольства не привозять вже 3 дні. Жодного. Лише трохи цигарок доправили. Ситуація в околицях, що піддаються обстрілами починає ставати… як би це сказати… загрозливою. Простіше кажучи, тут можуть почати помирати люди з голоду. А ще… ще Харкову бракує пального: бензину та дизеля. Це справді велика проблема. Без палива виникає купа логістичних проблем і тут навіть гроші не допоможуть.

До речі, в результаті вчорашніх ударів по Обрію / Горизонту знищені 2 супермаркети, єдині кі працювали на той район – Велмарт та АТБ. Тепер жителям того району банально немає де купити нічого. Все…
Також вранці русня обстріляла двічі центр міста. Спочатку цілилась у главк СБУ та Національної поліції – втрапила у будівлю Економічного факультету Каразінського університету. що навпроти. Будівля сильно поруйнована. Також є руйнування прилеглих будинків і церкви УПЦ МП. що біля Дзеркального струменя.
Наступним заходом авіації цілилися у міськраду. але влучили у прибутковий будинок страхового товариства “Россия”, який в народі називають Палац праці. Сам будинок займає цілий квартал і на кілька кварталів від нього повибивало вікна. Прилетіло й в Успенський собор УПЦ МП. Нормально так. Поминайте кіріла, але не факт, що це вас врятує від московитських бомб та ракет.

Сьогодні я відчув скаженство через те, що свинособача орда нищить мій Харків, його пам’ятки історії та архітектури. Це гірше ніж лють. Московія має бути дефрагентована, а їх міста стерті з лиця землі. В радіоактивний пєопєл!

Були ще удари по знищенному танковому училищу, били по Харківській телевежі – вона встояла і ефір швидко поновився.

Ну а далі… Далі почався обстріл Салтівки. Били по будинкам і гаражам. Це справжній геноцид.
Взагалі сьогоднішній день пройшов під знаком дерусифікації: русня їбашить по об’єктам з руснявими назвами:
– прибутковий будинок страхового товариства “Россия” (Майдан Конституції) – done!
– квартал Воробйови гори в районі ст. м. Студентська – done!є
– пряме потрапляння в 17 школу (на Салтівці, також в районі ст. м. Студентська). Школа, де є музей Єсєніна (!!! який треш, йоханий бабай) – done!

Рускій мір в’їбав по рускому міру. Це справді заслуговує на відзнаку.

Наші воюють, наші насипають. І це радує. Потихеньку збиваємо літачки русні, але від того не легше, бо небо контролюють московити. Без ППО в Харкові буде важко.

З надвечір’я запанувала тиша. Важка тиша. Але можна перепочити, хоча всі ми вже 7-йдень у стані стресу. І поки писав цей пост – знову ворожі літачки над Харковом.

І про смішне. Премію Дарвіна найвищого ступеня сьогодні заслуговує московиторотий окупант з калашом в руках, який програв бій зачиненим пластиковим дверям в Херсоні. Країна грьобаних імбіцилів.

Віримо і підтримуємо ЗСУ, НГУ, тероборону, волонтерів і медиків. В єднанні – наша сила!

Сергій Петров
Фото Александр Колб
#RusWarcrimesInUA

About Сергій Петров 249 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії