Сьогодні був також відносно тихий день. Обстріли були зранку, потім була активізація вдень (частково це пов’язано з боями на східних околицях міста). Ввечері московити спорадничо активні, зокрема, і через те, що саме ввечері пішов дощ.
Обстріли були по Північній Салтівці іншій частині Салтівки, Олексіївки, навіть прилетіло в одну з церков РПЦвУ, по селищу Жуковського та П’ятихаткам. Трохи прилітало в напрямку Обрію (Горизонту) та ХТЗ. В іншій частині міста було тихо, навіть тривожно тихо. Вчора внаслідок обстрілу Салтівки перебили газопровід і її частина без газу. Газовики під обстрілами ремонтують трубопровід. Комунальники у Харкові – це справжні герої!
Також сьогодні знову обстріляли дослідну ядерну установку в П’ятихатках. Перевірити її стан через небезпеку в тому районі наразі складно. Московити хочуть створити ядерну катастрофу, щоби обґрунтувати доцільність ядерного удару чи застосувати хімічну зброю.
Також рашисти обстріляли Дробицький Яр – місце, де нацисти у грудні 1941 – навесні 1942 року стратили понад 20 тисяч харків’ян, з яких 15-20 тисяч – євреї. Вони зруйнували менору та деякі інші об’єкти цього меморіального комплексу. “Денацифікація” по-московитські – руйнувати місця скорботи та братські єврейські кладовища Голокосту.
Наші військові проводять зачистку села Вільхівка, центр Вільхівської сільської громади, та його околиць. Сьогодні в тому районі гучно. Загалом, рашистів відкидають до старосалтівської траси. Взяли трофеї та полонених. Це добре. Але у боях за східні околиці міста загинув лідер “Фрайкору” Георгій Тарасенко, а також екс-командир батальйону “Харків-1” Сергій Янголенко. На жаль, сьогодні якось багато втрат достатньо відомих військових харків’ян. Вічна їм пам’ять. І ми обов’язково помстимося!
Також за сьогодні поблизу Харкова збили ракету, безпілотник та черговий московитський бомбардувальник. Врожайно!
Після відкриття одного з магазинів електроніки народ реально ломанувся до нього! До цього техніку завозили з інших міст. Загалом, в центрі сьогодні було спокійно. Вибір продуктів в необстрілюваних районах широкий. Проте в деяких магазинах деяких мереж якихось продуктів першої необхідності може бути відсутнє – тут як потрапиш, хоча в іншому магазині відносно поруч може бути все. В обстрілюваних районах ситуація не така райдужна і є лише мінімальний набір продуктів. Та й супермаркетів, які працюють, не так багато – деякі райони без світла чи самі супермаркети пошкоджені.
Найбільша проблема у місті – це дістати корм для тварин – для котів чи собак. Люди через знайомих його буквально дістають (як в совєтські часи). Проте дворові коти і собаки загалом мають що їсти. Ті, хто лишився у місті, їх підгодовують. Це ще одна риса Харкова часів війни – турбування про безхатніх тварин. Якщо собаки бігають перелякані від вибухів, піджавши хвости, то котики випроміняють спокій, хоч і стали трохи лякливіші.
З Фельдман-Екопарку продовжують, незважаючи на небезпеку, евакуйовувати тварин, – цього разу вивезли вісім кенгуру.
Харків’яни призвичаїлися до нових умов – всі справи намагаються зробити у першій половині дня, а вже десь після другої – третьої години – місто знелюдніє. Проте в цей час більшість супермаркетів та аптек вже зачиняється. Тому все цілком очевидно.
Також сьогодні у Харкові в метро відбувся “Концерт серед вибухів” музикантів проєкту Kharkiv Music Fest. Мистецтво – велика річ, навіть у часи війни та складних життєвих умов. Це складно описати, але мистецький Харків – він такий: проводимо різні мистецькі акції за будь-яких умов, бо люди та й самі митці цього потребують.
Водночас, багато подій було і в області. В Ізюмі тривають бої. Спроби обійти місто блокуються. Водночас, московити обстріляли сьогодні місто Барвінкове – влучили в одну зі шкіл міста та в цвинтар. Загинули 5 людей. Наскільки можу говорити, вони намагаються пройти до Барвінкового, щоби через нього попрямувати на Слов’янськ. Вони вже зрозуміли, що через Ізюм їм не пройти.
Крім того, самі московити обстріляли центральну частину Балаклії, внаслідок чого спалахнула пожежа. Міський голова Іван Столбовий не виходить кілька днів на зв’язок і є припущення, що він взятий в полон. Також захопили заступника міського голови та одного з інших місцевих чиновників.
Тривають бої у Рубіжному та обстріли Лисичанська і Сєвєродонецька. Московити намагаються повністю окупувати Луганську область. З наявної інформації, частину своїх частин вони переводять саме на цей напрямок (власне, навіть офіційно оголосили про окупацію Луганщини та Донеччини як стратегічну мету “операції”).
У Славутичі Київської області (ексклав серед території Чернігівщини) сьогодні була акція на підтримку України, попри вхід до міста московитів. Місто під окупацією. Перше, що ашисти зробили, – почали розганяти проукраїнську акцію світлошумовими гранатами та автоматними чергами. Відомо про трьох загиблих мирних людей. Військові московії вимагають добровільно здати немисливську зброю. Ага, прям зараз, розбіглися.
93-й бригаді ЗСУ з іншими силами оборони вдалося звільнити місто Тростянець, а на Херсонському напрямку – ЗСУ підходять до Снігурівки, звідки більшість сил московитів вже виїхала. Разом з тим хло передав привітики Байдену, нанісши кілька ракетних ударів по Львову та Дубно. На жаль, жодний регіон України не є в безпеці. Є регіони де більш тихо і безпечно, є, де більше небезпеки. На жаль, повної безпеки ніде в Україні немає.
Під час обшуків у видного прорашистського діяча Олександра Погребинського знайшли документи про фейкове опитування, за яким хла підтримує десь із 46% населення. І саме ці дані, створені в інтересах мертветчука, лягли в основу вірувань хла про необхідність проведення “денацифікації”. Коротше, це настільки феєрично, що немає слів. Московитська агентура в Україні спровокувала війну і затягла мотузку на шиї московії. Але все одно за це вона має понести відповідальність!! За роки розпалювання ворожнечі між українцями на ґрунті мови, віри, історії та європейського курсу України!!
Сьогодні премію давіна отримує марго сімоньян, московитська пропагондонка, яка визнала на московитському тв, що “біндєравські погляди” (в сенсі проукраїнські) – це загальний наратив у населення України. Вони були впевнені, що це була лише купка людей, які силою диктують умові владі, а виявляється, що ніт. При цьому вона сподівається, що тезу про “один народ” все ж підтримує достатньо багато людей. ну-ну.
Дякую нашим військовим за ще один прожитий день. Вічна пам’ять тим, хто поклав свої життя за нашу незалежність та свободу. Підтримуймо військо, волонтерів, медиків, рятувальників та комунальників. Допомагаймо один одному і наближаймо нашу перемогу!
Сергій Петров
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0
