Військова еліта України. Тези про її формування і статус.
Усім захисникам України – підрозділи, добровольці, тероборона – треба після Перемоги надати статус пільг та привилеїв.
У зруйнованих містах, які вони захищали (навіть якщо там не жили) кожен має отримати квартиру для родини, навіть якщо не планує перевозити туди родину. Квартира – це капітал. Нагорода – це матеріальний капітал.
Те саме про земельні ділянки.
Хтось воював більше, хтось менше, тому і тут слід завести чіткі категорії, але так щоби ніхто не залишився без нагороди.
В цьому є прагматичний сенс. Чоловіки і жінки, що пройшли війну, краще розумітимуть питання інфраструктури у відроджених містах. Ті питання, які пов’язані із небезпекою.
Загиблі герої посмертно мають бути нагороджені тим, щоби кожна їхня дитина (або онуки) за повноліття отримали квоту на безкоштовну вищу освіту (1 шт) та автомобіль.
Проте більшість привилеїв – не передаються спадщиною, вони особисті.
Спадкові права – це слабке але необхідне заохочення 1) не боятися, що після загибелі діти будуть жебракувати, 2) продовжувати свій героїчний рід
Особисті пільги мають бути спрямовані в першу чергу з післявоєнним травматичним синдромом. Для швидкого і безболісного його подолання кожен хто пройшов війну, матиме підстраховку саме у тих питаннях, де той синдром паралізує і робить непрацєздатним.
(більше про це скажуть фахівці, я ж надаю лише тези, концепції)
Військова служба і – важливо – військова освіта мають отримати шарм привелейности, матеріальної вигідности і моральної переваги.
Щоб не лазити за прикладами – як в старину. Козак має більше шансів сподобатись дівчинці, ніж селянин та горожанин. Тільки додайте до цього сучасну джендерну дзеркальність: жінка-воїн теж мусить мати більше переваг, як моральних так і матеріальних.
Військова еліта потрібна на вічні часи. А отже, потрібні механизми її відтворення в кожному поколінні, себто постійно, невпинно.
і нехай вас гріє думка, що це – споконвічний природний стан України.
як мінімум, від часу скіфів, сарматів, у яких жінки воювали нарівні із чоловіками.
Алі Татар-заде