День був спокійним і минув без обстрілів. Водночас, північні передмістя Харкова піддаються обстрілам – є пошкодження будівель, одна людина загинула, а ще одна – поранена. Місто відходить від шоку після обстрілу у четвер. Разом з тим, у Харкові розширили роботу метрополітену – повністю запрацювала Салтівська лінія метро, хоча проблема людей, які продовжують мешкати на станціях підземки, зокрема, на Салтівській лінії метро, які якраз виходять на Салтівку, – не вирішена.
День був тихим. Інформації про обстріли московитів у мене немає: або їх взагалі не було. або вони були лише в околицях північних районів міста та й поодинокі.
На північ від Харкова продовжуються рашистські обстріли Руських та Черкаських Тишків, Циркунів, Руської Лозової, Питомника, смт Прудянки і Слатиного, села Безруки, а також міста Дергачів. У Слатиному через обстріли загинула одна людина, а ще одна – отримала поранення.
Також обстріли були по Люботину – там частково зруйновано гуртожиток спеціалізованої школи-інтернату, – а також в районі Чугуєва.
На північ від Харкова тривають бої. Так само вони тривають і на північний схід від міста – московити обстрілюють село Тернова Липецької сільської ради та Варварівка Вовчанської міської громади
Харків досі відходить від шоку після обстрілу Павлового Поля. Найбільш шокуючим став факт закритих дверей станції метро “23 серпня”. Один знайомий журналіст з Києва, з яким я спілкувався і говорив про свої побоювання щодо обстрілів зупинок транспорту і який став свідком наслідків цього обстрілу, написав мені, що я мав рацію, – і що повноцінне функціонування транспорту у прифронтовому місті є великим ризиком. Нібито до середини дня всі двері наземних вестибюлів метрополітену були відкриті, принаймні в центральній частині міста і периферії поблизу нього.
Наша команда оглянула місця обстрілів і зафіксувала, що обстріл вівся з напрямку північ-північ-захід – тобто з території московії району смт Борісовка Бєлгородської області. Спочатку відстрілялися касетниками РСЗВ, а потім вже гатили далекобійними (47 км) гарматами “Піон”. Від багатьох жертв серед цивільних врятувало те, що в цей час був дощ і біля пам’ятника Воїна-визволителя було не так людно.
Поки ця подія не вплинула сильно на кількість людей на вулицях, хоча, наскільки я знаю, декого з тих, хто приїхав вона трохи протверезила.
Повністю запустили Салтівську лінію метро – тепер потяги доходять до станції метро “Героїв Праці” – це недалеко від Північної Салтівки, яка є одним з найбільш постраждалих районів міста. Проте туди поки не їздить жодний транспорт – як і через небезпеку, так і розбиті дороги. Разом з цим, не зовсім зрозуміла доля людей з метро. Декому навіть пропонували оселитися в гуртожитках на Олексіївці: тобто людям, які втратили житло і бояться повторних обстрілів пропонують оселитися на північній околиці, по якій інколи навіть і зараз прилітає. Це складно коментувати – це просто спроба хоч якось вирішити проблему розселення людей, до якої міська влада не готова і яка вилазить на поверхню через швидкий запуск метрополітену. Обіцянки ж щодо окремих секторів на станціях для розміщення людей під час обстрілів я сприймаю як дуже формалістську.
У Харкові на проспекті Героїв Харкова почали заміну табличок – замість старих із Московським проспектом. На деяких будинках старі вже зняли повісили нові із новою назвою – проспект Героїв Харкова (Heroyiv Kharkova ave.).
Також у Харкові в районних територіальних центрах надання соціальних послуг запрацювали пункти прийому допомоги містянам та переселенцям, які втратили житло. У якості допомоги приймають одяг, предмети побуту тощо.
На південному сході Харківщини тривають бої на Барвінківському та Слов’янському напрямках, яке є головним. Тривають обстріли сіл поблизу лінії фронту. Водночас, на в цьому районі було збито рашистський гелікоптер Ка-52 “Алігатор”. Також рашисти обстрілюють і окуповані території – зокрема. в Балаклії від обстрілів було поранено одну людину.
У Лозівському районі прихистили оленятко, яке назвали Бембі, – знайшли його на Ізюмському напрямку. Мати загинула від снаряду, ще одне оленятко було поранене та слабке і не вижило.
На окупованих територіях ситуація різна. Так, почастішали випадки зникнення місцевих жителів, зокрема, у містах Ізюмі та Куп’янську, смт Великий Бурлук та Шевченкове: найчастіше – чоловіки призовного віку та молод жінки. А от у смт Шевченкове московитські військові шукають на базарі де придбати чи знайти патрони українському виробництва, щоби зробити самостріл і, видаючи його за бойове поранення, повернутися додому.
У смт Борова (центр Борівської селищної громади) “місцеві гауляйтери” видають т.зв. документи”, що надруковані на принтері – типу свідоцтв про народження та смерть, посвідчення тощо, в яких значиться, що Борова належить до “Куп’янського району Бєлгородської області РФ”. При цьому у Куп’янську на бланках значиться “м. Куп’янськ, Луганська область, РФ”. Навіть самі окупанти не можуть розібратися що, де і як. Загалом типово, зважаючи, що початковий план – окупація всієї України було поламано, а Харків рашисти взяти не змогли. Також з Борової вивозять масово збіжжя – днями московити вивезли у бік Старобільська (окупована територія Луганської області) мінімум 15 КамАЗів соняшникового насіння.
Так само на території Борівської селищної громади окупанти вимагають у фермерів та підприємців 50% прибутку чи врожаю як “податок”. В іншому випадку погрожують “націоналізувати” (відібрати) майно і передати більш зговірливим “власникам”. Коротше, звичайний грабунок у стилі більшовицької продрозверстки сторічної давнини – час іде, але у підходах московитів до окупованих територій- нічого не міняється.
Командиру 92-ї окремої механізованої бригади Павлу Федосенку, який народився в Кривому Розі, присвоїли звання “Почесний громадянин Кривого Рогу” – він один з організаторів оборони Харкова.
На Харківщині близько 40 будівель медичних закладів серйозно постраждали через обстріли – йдеться не про вибиті вікна, а саме ушкодження будівель.
Для відновлення Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у с. Сковородинівка Золочівської селищної громади, який було зруйновано цілеспрямованим ракетним ударом 7 травня 2022 року, Міністерство культури та Харківська обласна держадміністрація створили спеціальний фонд.
На окупованих територіях у Херсоні та Новій Каховці вчителі відмовляються працювати за московитськими освітніми програмами.
На московії трапилися чергові “бавовни” у Нєхотєєвці та у прикордонних районах Курської області.
Віримо в ЗСУ! Тримаймо стрій і все буде Україна!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові