Некомпетентні чиновники харківської міської ради вирішили, що вони родичі для щурів, і тому по-щурячому почали демонтувати лінію трамваю, яка з’єднує Салтівку із північним центром. Мене настільки розлютив цей факт, що навіть зараз на мені можна заварювати чай, оскільки у мене горить.
Я не буду писати тут про прозорість, і про цінності, про це до мене добре написав Павло Храмов.
Ми рік ходили й спілкувались з усіма, від кого могло залежати це рішення. Серед нас були спеціалісти, які є професіоналами у соціології, юриспруденції, транспорті та плануванні міста. І нас всіх об’єднала небайдужість до майбутнього Харкова, до збереження його потенціалу до росту та розвитку. Кожен раз на наших зустрічах ми ледь втримувались від нецерзурної лайки, через аргументи міськради, які були один гірше іншого.
Нам казали, що розширення прискорить рух з Салтівки на Олексіївку та в центр, ми нагадували їм, що нічого не пришвидшиться, бо за Весніна всі вулиці вузькі. Пропозицію розширити вулицю Нову та пов’язати Пушкінську із Саперною відмовлялись розглядати, начебто через те, що по Новій йде газопровід високого тиску і його прибирати задорого, а через тиждень Водовозов вже розповідав казочки, що по Новій піде трамвай, аби компенсувати однопутку на Весніна. Ми вказували, що проєкт не передбачає евакуації пасажирів у випадку, якщо трамвай встане на схилі, що ця гілка є запасним варіантом на випадок закриття руху метро від Барабашова в бік Центру… Ми завжди мали що відповісти на те глупство, яке вони намагались видати за аргументи. Вони навіть не прораховували, наскільки зросте потік машин, та чи витримають його Шевченко, Халтуріна, Віринська та інші вулиці.
Зараз ми бачимо перший крок перетворення міста на Селище Міського Типу (СМТ).
Саме тому я хочу звернутись до Олег Синєгубов, як до представника військової адміністрації, на якому, серед іншого, лежить тягар оборони міста та збереження життя харків’ян та самого Харкова.
Прямо зараз міська влада робить все, аби зруйнувати місто та ті зв’язки, які можуть допомогти йому відновитись. Тєрєхов сам визнав, що навіть після рішення запустити метро пройде місяць перш ніж потяги зможуть поїхати. Є вірогідність, що Салтівська гілка поїде ще пізніше, бо район метро депо на Барабані обстрілювався так само як і підстанція на цій ділянці. А отже перед нами буде стояти питання про те, як вивезти Салтівку в центр, до робочих місць, аби місто відновлювалось? До війни на Салтівці мешкало близько півмільйона людей, най зараз там залишилось вп’ятеро менше, 100 000, навіть половину цієї кількості автобуси не вивезуть, це задачі, які здатен вивозити лише рейковий транспорт, а метро в нас не буде. До того ж трамваї потребують порівняно менше електрики ніж інфраструктура метрополітену. Що особливо важливо, коли підстанції дихають на ладан. І хоча зараз про запуск руху мова не йде, потім буде пізно придумувати велосипед заново.
Так, ми втратили багато вагонів у Салтівському депо, але воно в нас не єдине, а частина вагонів вціліла, бо не стояла у депо. Тобто в нас є ресурс з вагонів. Є питання з водіями, але це питання саме до Тєрєхова, Липового, Водовозова, Дульфана та інших, через яких ці люди вимушені були покинути місто, бо їм за моїми даними не надали розуміння, що буде із ними, чи вони потрібні місту, чи є для них альтернативна робота, не зв’язались із тиловими містами, аби тимчасово працевлаштувати їх там, аби люди в евакуації знали, що місто на них чекає. Замість цього ми чули заспокійливі обіцянки увімкнути фонтани, добре що хоч від цього відмовились, хоч частково.
Бо у місті прорва питань та проблем. Необладнані сховища, як у метро, так і у підвалах. У деяких підвалах тече каналізація, у деяких опалення… Місто не живе. Більше частина людей не може знайти собі роботу, або доїхати до неї. Містом пересуваються сотні машин, які ускладнюють рух військових, та навантажують блок-пости й т. д.
Мало того, демонтувати колії зараз це ще й марнотратство, яке опосередковано підриває обороноздатність. Аби демонтувати рейки, треба було пригнати техніку, яка зжерла паливо, запаси якого у місті зараз є питанням стратегічним. Замість збереження життів людей, замість гуманітарної допомоги або евакуації, ми витратили дизель та бензин на не нагальну потребу. Рейки не блокували рух, не заважали переміщенню військових чи екстрених служб. При тому, що в нас є розбита дорога біля Вокзалу, великі ями на Москалівці на стратегічних напрямках, на тій же Салтівці у спокійній частині у центрі… І чи вистачить нам палива, аби залатати ці ями?
Я вже мовчу про автобуси, якими хочуть замінити трамвай, яким теж потрібен дизель (електричних в місті нема і коли їх придбають невідомо), чи є він у міста для цього?
Це все впливає на обороноздатність міста, на готовність людей повернутись сюди після перемоги наших захисників. Тож це привід відсторонити міську раду від прийняття таких рішень без дозволу військової адміністрації, аби не витрачати ресурси на вітер. А також привід для відкриття провадження за розтрату майна, яке є стратегічно необхідним для оборони міста, а отже це був рух на користь росіян.
Олексій Свід