“Ніколи знову” та уроки світових воєн для України та Європи

Коли у 2014 році з’явилося гасло дня пам’яті і примирення “Ніколи знову”, то більшість людей не могли повірити, що велика війна в Європі на українських теренах може повторитися. Хоча на той момент вона вже йшла на Донбасі. Зрештою, ціною героїзму українських воїнів та політико-дипломатичних хитрощів її вдалося купирувати на 7 років в межах лінії розмежування.

Війна тривала, хоч і локально. У 2015 році я запропонував своїй мамі, яка після хвороби зайнялася плетіння різних прикрас з бісеру зробити Маки пам’яті, які через силу фейсбуку та друзів продавали, а всі гроші (крім вартості витратних матеріалів) передавали волонтерам для допомоги нашим хлопцям на фронті. Це ми робили 3 роки поспіль. На жаль, влітку 2017 року мама померла, але ці Маки пам’яті лишилися в багатьох людей, а гроші отримані за них, допомагали нашим захисникам на Донбасі.

І ось тепер війна та злочини проти людяности повторюється на нашій землі – тепер з рашистською імперіалістичною московією. Ми не могли запобігти цьому, бо ж московити на противагу нашому “ніколи знову” мали своє – “можем павтаріть”. До війни ми з колегами як могли готували людей.

Основний урок Першої, Другої та Третьої (Холодної) світових воєн полягає в тому, що:

  • недостатньо карати агресора лише економічно – він шукатиме шляхи обходу і пом’якшення санкцій чи взагалі заб’є на них і тоді хотітиме реваншу;
  • всі активні організатори воєнних злочинів мають бути покарані (досвід Другої світової війни та досвід етнічних чисток під Балканських війн та етнічних чисток у Косово);
  • покарання має бути і економічне, і соціальне та культурне, спрямоване на усвідомлення провини за розв’язану війну на покоління – денацифікація в післявоєнній Німеччині;
  • недостатньо покарати лише одного організатора, треба знищувати всі людиноневисницькі режими, які брали участь у війні. Бо це призведе до нової війни. Поділ Європи між західними демократіями та тоталітарною Совєтською імперією призвів до Холодної війни. Спроба демократизувати тоталітарну імперію московію через економіку дала їй ресурси для підготовку до нових локальних воєн в Європі та конфронтації із США та колективним Заходом у вигляді НАТО – і до Четвертої світової війни, яка триває, як мінімум з війни в Сирії з 2011 року, а насправді з російсько-грузинської війни 2008 року;
  • важливим елементом для умовної “денацифікації” є поділ території агресора на окремі країни, як мінімум на період цього процесу (досвід Другої світової війни) чи провокація його розпаду (як сталося з Австро-Угорщиною).

Уроки світових воєн маємо враховувати ми, це мають усвідомлювати наші союзники. В іншому випадку Четверта світова війна не призведе до сталого миру, а лише відстрочить П’яту світову війну чи буде лише тимчасовою паузою активних бойових дій в Європі під Четвертої світової. І ми знову як фронтир західних цінностей із людиноненависницькими режимами цінності володарювання над поневоленими народами будемо воювати за ці цінності ціною життя наших героїчних синів і дочок.

Вічна пам’ять воїнам, які поклали свої життя у боротьбі із нацизмом, хто воював на європейських та африканських воєнних театрах! Вічна пам’ять українським воїнам, які боролися із нацизмом! Ми пам’ятаємо!І ми маємо вивчити уроки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, щоби, щонайменше для Європи, настало “Ніколи знову!” на десятиріччя вперед!

Мак пам’яті, зроблений моєю мамою Світланою Петровою
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0.

Сергій Петров, історик, аналітик ІЦ “Майдан Моніторинг”

історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії

Як нам допомогти ?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/.

Хочете в нас вчитися?

Запис до Школи Інформаційної Безпеки