Харків. Хроніки атаки на місто, день 133-й (06.07.2022)

Перемикач мов

День був загалом тихим, що я не маю даних про обстріли Харкова, хоча передмістя московити все одно обстрілювали. Це є результатом того, що українські війська знищили склади з боєприпасами, а тому артилерія окупантів сконцентрувалася на лінії фронту. Ракетні удари о 2-й ночі зруйнували один з корпусів Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, пошкодили пам’ятник філософу та адмінбудівлю на Залопані, пам’ятку архітектури XIX століття, яку харківська міська влада без додаткових обстежень вже вирішили знести. Також ракетні удари перейшли до тактики “плаваючого графіку” подібних ударів.

День минув загалом тихо – принаймні обстрілів я не чув. Саме по Харкову зі ствольної чи реактивної артилерії. Ймовірно, щось і було в околицях північних районів міста, але не можу це підтвердити. Така тиша – цілком зрозумілий результат дій наших військових по всій лінії фронту: наші виносять склади з боєприпасами, і в московитів банально проблема з “безлімітом” – на виконання обстрілів наших позицій є запас, а на кошмарення Харкова такого немає. При цьому зниження інтенсивності артилерійських обстрілів міста спостерігаю вже кілька днів. Власне, я не пишу про певну закономірність, поки вона не протримається бодай кілька днів. Цікаво, що десь о 10-й вечора спочатку з’явилося попередження про загрозу артобстрілу, а потім повітряна тривога. Жодних “плюсів” чи навіть “мінусів” в цей час я не чув з того району, де живу.

Ракетний удар стався якраз о 2-й ночі. Особливість цих ракетних ударів була в широким діапазоні часу випуску та прильоту ракет (5 вибухів протягом 20-25 хвилин). Було чутно 4 чітких ракетних ударів, п’ятий – день вдалині. Харківські телеграм-канали повідомили, що одна з ракет підірвалася після запуску (невідомо, чи звук цього вибуху від цієї ракети, чи це був прильот за межами Харкова). Нічні ракетні удари зруйнували один з корпусів педагогічного університету на Салтівці разом із пам’ятником Григорію Сковороді (загинув співробітник університету), проте сама скульптура вціліла, хоч і зазнала деяких тріщин та дрібних пошкоджень. На жаль, стіна із цитатою Сковороди була зруйнована вщент. Також часткових руйнувань зазнали 2 адміністративні будівлі на Залопані, а одна з ракет влучила у пустир в Слобідському районі.

Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди після ракетного удару.
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0

Вже 7 липня о першій годині ночі, за даними візуального спостереження, було запущено ніби 6 ракет: 2 прилетіли по Харкову – по одній зі спецшкіл-інтернатів Харкова (в той районі вже двічі прилітали Іскандери – руйнували паркани складів, а тому дуже схоже, що ціллю була саме школа), 2 впали на території Бєлгородської області дуже швидко після злету (кажуть, у поля), доля двох невідома (є суперечлива інформація). 6 запусків ракет – це 3 пускові установки (дивізіон) “Іскандерів”.

Тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Циркунів, району села Веселе, Питомника, Нового, Дементіївки, Руської Лозової, Безруків, смт Слатине (тут поранено одну особу) та Прудянка, Дергачів, а також смт Мала Данилівка. Також рашисти обстрілювали села Соснівка, Карасівка та Калинове Золочівської селищної громади – руйнування будинків та господарських споруд. у Калиновому згоріла равликова ферма із 1,5 тоннами равликів. Обстрілам піддається селище Кутузівка Вільхівської сільської громади, Рубіжне Вовчанської міської громади, а також Мосьпанове Малинівської селищної громади. Московити вранці обстріляли Чугуїв, через що сталася пожежа на автозаправній станції мережі Marshall, яка вщент вигоріла.

На північ від Харкова тривають бої – московити найбільш активно атакують від Козачої Лопані в напрямку села Соснівка Золочівської громади.

Отже, як я і казав, московити вирішили використовувати плаваючий графік при завданні ракетних ударів. Це ускладнює візуальне спостереження і попередження харківців про пуски (і кількість запущених) ракет, що поширюється через місцеві пабліки. Нарешті, плаваючий графік дозволяє посилити ефект від психологічного та акустичного терору: ти не знаєш приблизного часу, коли може бути завдано ракетного удару (по суті, це проміжок часу від 22-30 до 4-ї, або навіть 5-ї години ранку), відповідно і тривога, і ракетні удари будуть для тебе несподіванкою, пробудження і від сну, після чого заснути відразу не у всіх вийде. Знаю випадку, коли після запровадження “плаваючого графіку” ракетних ударів у декого з моїх знайомих (чи їх дітей) з’являються ознаки безсоння після ракетних ударів. Це саме те, чого московити прагнуть. Через погіршення стану здоров’я через відсутність сну змусити харківців вимагати від центральної влади піти на перемовини з окупантами (читай – капітулювати). Але цього не буде, хіба що лише посилиться ненависть до Бєлгорода і його мешканців.

Московити через місяць після чергової “річниці” від дня народження пушкіна завдали чергового удару по об’єкту, що носить ім’я Григорія Сковороди та по пам’ятнику йому. Після травневого цілеспрямованого ракетного удару по національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Золочівської селищної громади, це другий цілеспрямований удар по об’єкту, пов’язаному з Григорієм Сковородою. Тепер постраждав корпус університету, центральна його частина знищена. Проте, як зазначають в університеті, функціонують інші корпуси, збережено викладацький склад, бібліотеку та методичні матеріали, працює приймальна комісія, а тому говорити про знищення університету в жодному разі не можна. І у травні, і у липні скульптура Григорія Сковороди пережила ракетний удар, витримала та збереглася, хоч будівля, де вона була чи поруч з якою стояла була зруйнована. Це ще одна містика Григорія Сковороди, хоча радше сказати Боже провидіння, яке зберігає пам’ятники цьому видатному філософу. Загалом, в університеті пошкоджені приміщення наукової бібліотеки, музей історії університету, редакція газети “Учитель”, зала засідань, декілька навчальних аудиторій.

Також вночі іншою ракетою зруйновано будівлю на Залопані – територіальний центр комплектування ЗСУ – це пам’ятка архітектури, відома як Садиба купця Павлових, побудований 1832 року, вважається. що архітектором будинку був Андрій Тон. Одну з них — садибу купця Павлова — вже не відновити. Будинок частково зруйнований, але місцеві чиновники та міський голова Терехов оголосив, що будинок не підлягає відновленню. Насправді, це не так – цей будинок більшою половиною вцілів – зруйнований фасад з боку вулиці. Те, що міська влада хоче позносити всі незручні будівлі, які є пам’ятками і побудувати висотки, – відома річ. Харківські активісти вже включилися в боротьбу за збереження будівлі, але їх мало. Приміром. несучу балку адміністрація наказала відвести на дрова. Який жах! Що не зробить московитська ракета – довершить харківська міська влада, якій давно муляють всіх пам’ятки історії та архітектури у Харкові.

Також постраждала, але меншою мірою будівля адміністрації Новобаварського району, також пам’ятка архітектури, як і майже весь початок вулиці Полтавський шлях. Але оскільки це будівля адміністрації, то її обіцяють відновити.

На південному сході області тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Наші війська тримають оборону.

Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Тримаймо стрій! Все буде Україна!

Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові

About Сергій Петров 248 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії