Безпосередньо обстрілів Харкова цього дня не було: обстрілювали лише передмістя. Також були ракетні удари по східним передмістям (вночі) та західним і північним передмістям ввечері. Харківські комунальники допомагають будувати оборонні укріплення навколо Харкова та в області, а волонтери допомагають відновлювати дитсадок на Павловому Полі, який неодноразово обстрілювали у березні. Триває серіал навколо відсторонення заступника голови Харківської облради Богдана Мальованого, у якого є московитський паспорт.
Після майже повної тиші у попередній день, обстрілів трохи побільшало, але передмість. Схоже, якийсь боєкомплект підвезли. Але по Харкову, за словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, обстрілів не було. Аудіально можу сказати. що щось прилітало в район окружної на півночі міста. Також не було обстрілів з реактивної артилерії.
Доба все ж почалася з ракетного удару – прилетіло в Чугуївський район, зокрема, пошкоджено будівлю та устаткування насосної станції, але вперше по Харкову та ближнім передмістях з початку 20-х чисел травня ракетних ударів не було. О 21-45 московити запустили два ракети у бік Харкова – було чутно 2 прильоти за межі міста (по території Солоницівської селищної громади – зруйновано ресторанний комплекс вибуховою хвилею, а також по пустирю в Нововодолазькій громаді).
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0
Тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Циркунів (тут поранена одна жінка), Питомника, Нового, Дементіївки, Руської Лозової, Безруків, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. Також рашисти обстрілювали села смт Золочів (пошкоджено житлові будинки та елеватор), Калинове, Світличне, Уди та Чорноглазівка Золочівської селищної громади, в яких є руйнування будинків. Обстрілам піддається Кутузівка Вільхівської сільської громади, Байрак, Українка, Замулівка, Рубіжне та Верхній Салтів Вовчанської міської громади, Перемога Липецької сільської громади, смт Старий Салтів, Шестакове Старосалтівської селищної громади, Піщане Чугуївської міської громади, село Леб’яже, Базаліївка, Коробочкине Чкаловської селищної громади, Стара Гнилиця та Мосьпанове Малинівської селищної громади.
На північ від Харкова тривають бої – московити найбільш активно атакують від Козачої Лопані в напрямку села Дементіївка Дергачівської міської громади, проте ці спроби українські військові відбили.
За словами міського голови Харкова Ігоря Терехова, харківські комунальники допомагають будувати оборонні споруди не лише у Харкові, а й в області. Загалом робота з підготовки укріплень на Харківщині триває активно.
Французький футбольний клуб “Лілль” з однойменного міста, яке з 1978 року є містом-побратимом Харкова, у березні збирав гуманітарну допомогу для майже 25 тисяч харків’ян і вже постраждалі отримали її.
Стало відомо, що ще з одного санаторію – “Бермінводи” поблизу Харкова, де проживає близько 500 переселенців, виселили три особу на вимогу керівника закладу через зловживання алкоголем.
Державне бюро розслідувань надало більше інформації про Богдана Мальованого, заступника голови Харківської облради, який має московитський паспорт ще з 2014 року. ДБР ініціювало відсторонення Богдана Мальованого. Сам Мальований, за словами голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко, відмовився писати заяву про відсторонення. При цьому він перші два місяці з 24 лютого працював у дистанційному режимі (перебував поза межами Харківської області), потім повернувся до Харкова та виходив на роботу, зараз знову обрав онлайн-форматі. На сесії облради голова облради пропонувала Мальованому хоча би пояснити свою позицію або описати її у фейсбуці. Рішення про відсторонення повинні ухвалити депутати облради на засіданні – продовженні сесії, яке також буде в онлайн-форматі. Але питання про призначення та зняття з посади голосуються тільки офлайн під час таємного голосування.
У Харкові запускають з понеділка ще 2 тролейбусні маршрути на східну Салтівку: один з району Одеської, а інший від Каравану – ДАФІ.
У багатостраждальному дитсадку № 354 на Павловому Полі, який неодноразово піддавався обстрілами разом з навколишніми будинками, зараз прибирається співробітниками спільно з волонтерами з громадських організацій “Я врятований” та “Будуємо Україну Разом”. Частина приміщень вигоріла, так само як і частина меблів, у будівлі жодного цілого приміщення після обстрілів.
До речі, щодо дітей. За останній тиждень у Харкові народилося 24 дитини, а всього з початку широкомасштабного вторгнення московитів у місті зʼявилося на світ 602 дитини.
Тим часом поліція та СБУ працюють над притягненням до відповідальності мешканців області, які допомагали окупантам чи підтримували їх агресію проти України: затримано мешканця смт Сахновщини (центр Сахновщинської селищної громади) за колабораційну діяльність, а справу щодо мешканки село Височинівка Зміївської міської громади направили до суду: вона збирала відомості щодо переміщення, руху та дислокації підрозділів сил оборони України, персональні дані і фотографії місцевих мешканців, які знаходяться в лавах ЗСУ, та їх родичів, після чого ці дані передавала окупантам.
Сахновщинський коровай та традиційне харківське коцарство включили до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. До цього ця нематеріальна культурна спадщина була у переліку відповідних елементів Харківської області, внесені туди у 2017 та 2018 роках відповідно.
За інформацією Харківського обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтв, Сахновщинський коровай відрізняється від інших короваїв тим, що він одноярусний, зі скоринкою від світлого до насичено коричневого кольору, прикрашений оздобою тіста з рослинними елементами. Є три найбільш поширені способи приготування короваю: з цільного шматка тіста, з одного великого та 9 невеликих шматків тіста, а також з двох з’єднаних між собою “косичок”, невеликого центрального шматка тіста, шести навколо центральних шишок та шматочків тіста для заповнення форми.
А от Харківське традиційне коцарство пов’язано із виготовленням на Слобідщині довговорсових вовняних килимів-коців. Наприкінці 1900-х років традиційне коцарство із розвитковим фабричного виробництво занепало. Наразі носії традиції проживають у Харкові, Валках та Ков’ягах.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють прифронтові села – Явірське, П’ятигірське, Шевелівку, Гусарівку Балаклійської міської громади, Новопавлівку, Червоне, Дібрівне. Сулигівку Барвінківської міської громади. а також Кархаухівку та Вірнопілля Оскільської сільської громади.
За інформацією Харківської обласної прокуратури, двом колишнім 23-х та 31-річним поліцейськими з Ізюма, які стали колаборантками та перейшли на бік окупантів. заочно повідомлено про підозру у держзраді, вчиненій в умовах воєнного стану: вони вступили до лав т.зв. окупаціної “народної міліції”, а також надали московитським військовим інформацію про розташування Ізюмської прокуратури та інших адмінбудівель міста.
І Ізюмі рашисти здійснили обстріл з реактивної артилерії гори Крем’янець у той час, коли там зібралися люди, які намагалися вийти на зв’язок із рідними. За повідомленнями видання “Обрії Ізюмщини”, є загиблі та поранені.
Також до окупованого Ізюма та мешканців Ізюмської міської громади волонтерам вдалося передати ліки для онкохворих, інсулінозалежних, а також інші медикаменти. Волонтери довозять вантаж в обумовлене місце, звідки ізюмчани вже самостійно його забирають.
На окупованих територія Харківщини відбувають пертрубації влади:
– Віталій Ганчев лишається головним гауляйтером окупованої частини Харківщини, він має підтримку від кураторів з “Єдиної Росії”. Адмінцентром цих територій є Куп’янськ. який розташований далеко від лінії фронту та є важливим транспортним хабом для московитської армії.
– колишній мер Куп’янська Геннадій Мацегора, який здав місто московитам, заарештований окупантами..
– в Балаклії керівником окупаційної т.зв “адміністрації міста” є московит Юрій Шевченко, якого у березні називали “волонтером гуманітарної організації “Мир – Харкову”. Його заступником став харківський сепаратист та фрік, який ще у 2014 році втік до московії, а зараз повернувся на окуповані території, Сергій Агарков.
– гауляйтери в Боровій (московит-комендант) та цивільний управлінь з Білорусі зникли із селища, тепер там керують місцеві колаборанти. але хто очолює окупаційний орган влади поки невідомо.
– У Вовчанську владу у місті зберігає колаборант, колишній міський голова міста Анатолій Степанець, який ще на початку березня стверджував, що не піде на співпрацю з рашистами.
– В Ізюмі гауляйтером і надалі є Владислав Соколов, у якого з’явилися заступники – Олександр Кішинець з Єнакієвого з окупованої частини Донеччини, у 2014 році заступником командира батальйону Спілки ветеранів Донбасу “Беркут”, був спійманим того ж року українськими військовими та за деякий час обміняний і повернувся в ОРЛО. Головним “комунальником” Ізюма став Гліб Ткаченка, який раніше керував міським відділом ресурсів, а за пропаганду в місті відповідає колишня безробітна, депутатка Ізюмської райради від “ОПЗЖ” Любов Ткачова. Вона є редакторкою та видавчинею агітки “Ізюмскій телеграфъ”. Чимало ізюмський правоохоронців, як і в іншим центрах громад окупованих територій, стали співпрацювати з окупантами.
– у смт Шевченкове керівником влади і далі є Андрій Стрижко, колишній коваль та людина з алкозалежністю. якому допомагає дружина Віта (була друкаркою у селищній раді) та Надія Шелюг (секретарка селищної ради).
– керівником Козачої Лопані після Віталія Ганчева був Максим Губін, який мешкав у Харкові, займався шахрайством, а у 2014 році ніби мав проукраїнські погляди і хотів в АТО, куди його не взяли, після чого він змінив переконання. Але Губіна Ганчев забрав у Куп’янськ та призначив керівником окупаційної т.зв. “адміністрації Куп’янського району”. Після цього у Козачій Лопані керівником т.зв. “адміністрації” гауляйтером Харківського району став Ігор Телятніков, пенсіонер з Харкова, який з 2006 по 2015 рік був депутатом Харківської міської ради, але у 2015 році здав мандат на користь іншого депутата від партії “Відродження” (тоді це була партія-парасолька для тодішнього міського голови Харкова Кєрнєса).
До дня родини на окупованих територіях рух опору проукраїнських партизан активізував діяльність та розклеїв листівки щодо української приналежності міст і містечок на окупованих територіях, зокрема, у Куп’янську, Балаклії, Вовчанську та Великому Бурлуку.
А от на московії не спокійно. По-перше, за агентурної інформацією від місцевих мешканців, є охочі “перейти кордон з Україною” – будь-де, навіть у Білорусі та здатися українській владі. Може, вони побоюються поняття “БНР”, яке у харківських пабліках стало мемом і синонімом до Бєлгорода та Бєлгородської області. Цікаво, що народні умільці виготовили цілу низку прапорів та різної символіки “БНР”, яка навіть за кольорами відрізняється одна від одної – кому яка ідея прийде у голову, бо це ж мем. По-друге, місцеві мешканці непокояться, що у разі мобілізації першими призвуть жителів прикордонних з Україною територій (Бєлгородської області) і тепер міркують як би заховатися та “затихаритися”. Власне, про що я неодноразово казав: психологія людей в умовах авторитарного режиму під час війни без особливих успіхів не сприяє готовності воювати за щось примарне з великою ймовірність загинути.
Проте найголовнішим є поширення серед мешканців Бєлгородської області мислевірусу, що олігархи з “третьої сторони” хочуть зробити територію Бєлгородської області безлюдною (виселити чи повбивати людей), бо під землею якісь дуже цінні надра, які зроблять з цієї території другий Кувейт. Але це ще не все. Після того, як вони це почнуть робити станеться війна, і цей “другий Кувейт” захоплять американці. Цікава конспірологія, але нащо так ускладнювати? Чому не зробити причетними американців в “гінациді” бєлгородців? І так. цікаво програється концепт війни на своїй території в головах місцевих zомбі.
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує мешканець Краснограду, який з балкону власної квартири агітував за “руzzкій мір”. Сусіди виклали поліцію, які чоловіка затримали. Не той вже “лєнін на броневічку”. ізвініті.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомогаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові
