Ці хроніки будуть за два дні за 4 та 5 серпня
День 4 серпня був відносно спокійним аж до пізнього вечора. Після невеликої активності московитів зранку день був більш0менш тихим. Обстріли знову припадали на північні та північно-східні околиці Харкова. Але о 21-50 почулися прильоти – це були різні звуки з різної зброї та різних районів. Прилетіло по Павловому Полю, в районі ст. м. “23 серпня” – там накрило реактивною артилерією велику територію – постраждали і житлові будинки (повибивало вікно, постраждали фасади), і школи, і дитсадки, і дитячі майданчики, і автівки, припарковані біля будинків. Було встановлено, що обстріляли цей район і “Градом” і “Смерчем”. Різниця у типі зброї була справді відчутною на слух. Постраждало троє людей – всі були госпіталізовані, одна з яких була в реанімації. Також під обстріл потрапила Салтівка (район ст. м. “Героїв праці”) та ХТЗ. Там потрощені торговельний центр, вікна в будинках, кіоски, зупинка громадського транспорту та гаражі. Дуже цікава тактика – вдарити за 10 хвилин до початку комендантської години, коли хтось поспішає додому, а хтось довигулює собаку, хтось вийшов на балкон. Проте основна мета – пошкодити вікна будинків та поранити такими уламками людей. Раніше подібної тактики від московитів не було – вони били з травня по Павловому Полю у світлий час доби. Також обстрілам протягом піддавався Чугуїв та його околиці.
Проте ця важка доба почалася з ракетних ударів – о пів на другу ночі по Харкову прилетіло чотири ракети: дві з них вдарили по об’єкту критичної інфраструктури та підприємству у Немишлянському районі Харкова, через що пошкоджені будівлі промислового підприємства та утворилися вирви діаметром 7 та 8 метрів, а ще дві – по відкритій місцевості за межами міста. Як і в попередні дні це були ракети в комплексу “С-300”.
День 5 серпня був тихим. Чи через “Дєнь Бєлгорода” (цього дня совєти визволили Бєлгород від нацистів і за традицією день визволення є одночасно і днем міста, щоби двічі не вставати; подібне, на жаль, є зараз і у Харкові). Обстріли були вкрай поодинокі по північним околицям Харкова.
На початку цієї доби ракетних ударів безпосередньо по Харкову не було, але о 1-15 чотири ракети прилетіли по Чугуєву, три з них впали на територію прилеглу до приватного житлового будинку. Постраждалих, на щастя, не було.
Проте початок доби 6 серпня ознаменувався ракетними ударами о пів на першу ночі: чотири ракети прилетіло по Харкову по підприємствам у Слобідському районі та на ХТЗ. Також дві ракети вдарили по району Чугуєва. Разом з цим, за інформацією начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, кілька ракет, які московити випустили по Харкову “не захотіли” залишати Бєлгород і підірвалися на території московії.
Протягом двох днів тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Борщової, Петрівки, Циркунів, Михайлівки, Руської Лозової, Питомника, Нового, Дементіївки, Безруків, Цупівки, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. Також рашисти обстріляли смт Золочів (на луках загинули 5 корів, які паслися там), Карасівку, Калинове Золочівської селищної громади (за час з початку широкомасштабного вторгнення у громаді загинули 57 та поранено 83 людей. Обстрілам піддаються Рубіжне, Замулівка, Верхній Салтів Вовчанської міської громади, смт Старий Салтів, Чугуїв Чугуївської міської громади, Коробочкине, Леб’яже Чкаловської селищної громади та село Мосьпанове Малинівської селищної громади, а також Шелудьківка Зміївської міської громади.
На північ і північний схід від Харкова тривають бої, проте спроби атак московитів закінчуються нічим.
Найголовнішою новиною стала заява Amnesty International щодо розміщення українських військових в українських містах, чим вони нібито наражають на небезпеку мирних жителів, яку вже два дні українські соцмережі активно обговорюють. Дуже оперативно і правильно відреагувала на це влада: і міністр оборони, і омбудсмен, і Президент України. Конвенції про правила ведення війни були ухвалені наприкінці XIX – на початку XX століття, ще до Першої світової війни. Але. Як тільки були розроблені далекобійні гармати та гаубиці, то міста стали одними з цілей для руйнування та воєнних злочинів проти мирного населення. Це доведено ще кайзерівською Німеччиною, коли були зруйновані артилерією міста Франції та Бельгії.
Так само міста були ціллю і у Другу світову війну, і під час Югославських воєн. Часи, коли дві армії виходили у поле і там з’ясовували стосунки скінчилися із завершенням Середньовіччя. Від модерної доби війни обов’язково означали битви за міста і їх руйнування. Обороняти міста має військо, яке має розташовуватися у місті. Більше того, думка про те, що існують правильні і неправильні об’єкти для розміщення військових є хибною. Військові можуть розміщуватися там, де вирішить влада або якщо до котроїсь школи військових запросить її директор. І ще раз – військові у місті необхідні для його оборони. І людям спокійніше, якщо військові поруч. Я не зустрічав нікого хто мав би іншу думку, якщо це не відвертий зрадник. Amnesty International – організація, в якій надто великий вплив мають московити та їх парадигми. Це було із заявами цієї організації під час військових кампаній московито-української війни у 2014 та 2015 роках, це було із заявами щодо Сирії, де жертва (Україна чи Сирія) була винна так само чи навіть більше за московію, яка розв’язала і активно бере участь у війні, чинить воєнні злочини, але у тому, що ці воєнні злочини сталися винна не московія, а жертва. Разом з тим, аналіз опублікованої у звіті інформації по Харкову, яка хронологічно збігається з початком сильних ракетних ударів по місту та околицям, а також з деякими дуже прицільними ударами, свідчить, що інформатори Amnesty International можуть бути навідниками московитських ракет. Я та низка членів Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” переконані, що ці інформатори і є безпосередніми корегувальниками ударів московитських ракет по місту (звісно, що до цього причетні не лише вони).
Відзначу позитив. Після мого критичного допису, команда DeepStateMap за зверненням одного з читачів моїх хронік виправила стрілочку щодо напрямку атак на Гусарівку, а не Пришиб (як було у них). Не розголошуючи приватності листування, головних їх адмін трошки був у шоці від цього: таке трапилося вперше.
З цікавого. У Харкові та інших містах поширюють чутки щодо спецпідрозділу “Кракен”, що нібито його бійці прийшли до якогось підприємця та зі зброєю хотіли відібрати товар, а після відмови “приїхали на БТР-ах” відібрали товар, пошкодили магазин, і потім стріляли у повітря “з цих БТР-ів”. А постраждалих не було. Такі чутки підтвердили мені та моїм знайомим кілька людей. Найвідоміший харківський добровольчий підрозділ не можуть перемогти у бою, не можуть знищити ракетами, то вдаються до поширення чуток, тобто типових інформаційно-психологічних спеціальних операцій. “Кракен, Кракен, всюди Кракен!” Харків – це Кракен!
Після понад 162 днів обстрілів Харкова міська влада після зустрічі з понад 25 волонтерськими організаціями (які вона охрестила найбільшими, хоча це не факт, деякі туди просто не пішли) оголосила про необхідність створення реєстру людей, які потребують допомоги (усі мешканці, які потребують продуктів харчування, засобів гігієни, ліків тощо) – цю допомогу наразі закривають волонтери, але через відсутність списку комусь можуть привезти два рази, а комусь взагалі жодного разу. Цікаво, подивитися на цей реєстр і чи буде з того якась користь чи як завжди це завершиться погіршенням ситуації з видачею гуманітарної допомоги.
До речі, останнім тижнями складною є і ситуація з наборами, які видає гуманітарний штаб Харківської ОВА через відділення “Укрпошти” і “Нової пошти”: логістика допомоги погіршилася, багато людей, які зареєструвалися ще у травні, досі у серпні ще не отримали допомоги.
За словами міського голови Ігоря Терехова, вставляти розбиті від московитських обстрілів вікна будуть лише у безпечних та спокійних районах, а от у районах, які перебувають під постійними обстрілами (наприклад, Північна Салтівка та П’ятихатки) не будуть, оскільки вже були випадки, що нові встановлені металопластикові вікна були розбиті під час чергового обстрілу цих районів.
Проте війна – війною, але ніхто не забезпечить чиновників як “велике крадівництво”. Власне, міська влада, попри протести громадських активістів почала роботи з “розширення” вулиці Весніна та ліквідації трамваю на узвозі Весніна. В рамках цих робіт вулиця до 1 жовтня буде перекрита – кажуть, спочатку будуть перекладати зношений водогін довжиною майже 600 метрів: нові труби надміцні і термін їхньої експлуатації складає понад 100 років.
За оновленою інформацією Харківської облвійськадміністрації, на Харківщині проживає понад 250 тисяч внутрішньо переміщених осіб, зокрема 102 тисячі – пенсіонери, а понад 63 тисячі – діти. При цьому за приблизними обрахунками Харківської ОВА на підконтрольній території українському уряду Харківської області проживає приблизно 1,5 млн осіб.
З 500 котелень, які знаходяться на підконтрольній українському уряду території Харківщини, вже 258 підготовлені до зими, так само тисяча кілометрів з 1800 км теплових мереж також підготовлені. Разом з цим в області 205 котелень та теплопунктів було зруйновано та пошкоджено рашистами під час обстрілів, але з цієї кількості 56 вже відремонтували, а 105 – у процесі відновлення. З 75 об’єктів водопостачання вже 46 об’єктів відновлено, решта у процесі відновлення. Також внаслідок обстрілів та бойових дій на підконтрольній українському уряду території області повністю зруйновано або частково близько 25 км теплових та 6 км водопровідних мереж.
На Харківщині триває збір врожаю. Вже обмолочено збіжжя на третині площі для збирання – на понад 109 тисяч га зібрали понад 401 тонну зерна. Водночас, через обстріли окупантів на Харківщині згоріло понад 180 га пшениці та 2 га ячменю.
Також СБУ затримали кількох прихильників “руzzкава міра”
– активіста антимайдану, який вже був засуджений за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, який поширював в інтернеті матеріали антиукраїнського спрямування, у тому числі і публічні заклики до порушення територіальної цілісності України.
Також співробітники СБУ затримали 62-річну мешканку Харкова , яка розповсюджувала через власну сторінку у соціальних мережах публічні заклики на підтримку дій росіян, збройних формувань та окупаційної адміністрації країни-агресора.
– мешканця Лозової, який у соцмережах поширював антиукраїнський контент: підтримував московитів у війні проти України та їх окупацію українських територій
У Харкові поліція затримала 37-річного чоловіка, який, за версією слідства, може бути причетним до ракетних ударів по будівлі Харківської обласної державної адміністрації 1 березня 2022 року. Ця особа протягом трьох місяців збирала інформацію про розташування ЗСУ та інфраструктуру міста для московитів. Так, у переддень ракетного удару, 28 лютого. він доповів своїм кураторам, що у будівлі Харківської ОДА знаходиться штаб полку “АЗОВ” та територіальної оборони. За інформацією, Харківської обласної прокуратури, затриманий дав координати цілої низки об’єктів, по яким московити завдавали пізніше удари.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють прифронтові села – смт Андріївка та село Пришиб Донецької селищної громади, Гусарівку, Шевелівку Балаклійської міської громади, Барвінкове, Велику Комишуваху, Дібрівне, Курульку, Рідне Барвінківської міської громади, а також Карнаухівку, Вірнопілля, Сулигівку та Довгеньке Оскільської сільської громади.
За інформацією Генерального штабу, 4 серпня в результаті контрнаступальних дій українських військ було звільнено села Дмитрівку Барвінківської міської громади. Цього ж дня, 93 окрема механізована бригада “Холодний Яр” поширила відео, в якому йде мова, що вони просунулися “за Дібрівне” (також Барвінківської міської громади), яке також було звільнено від окупантів. Водночас, всі житлові будинки та громадські споруди розбиті, а, за словами, українських військових, околиці села заміновані.
У тимчасово окупованій Боровій (центр Борівської селищної громади) окупанти створили т.зв. “пенсійний фонд”, який очолила колишня співробітниця контрольно-ревізійного управління. У цій установі окупаційної влади московитську пенсію у 8 тис. рублів обіцяють виплачувати тим, хто оформить собі московитські паспорти.
Попри небезпеку постійних обстрілів до Барвінкового, яке розташоване поблизу лінії фронту, повертаються люди. Після масової евакуації у містів залишилося десь 1,5 тисячі осіб, але наразі, за списками гуманітарної допомоги, перебуває близько 3 тисяч людей.
У Барвінківській громаді Харківщини вивчають можливість централізованої заготівлі дров до опалювального періоду. При цьому населені пункти громади постійно піддаються обстрілам з боку армії Росії. Міська влада планує централізовано заготовити дрова і продавати їх за доступною ціною для людей, а також облаштувати низку приміщень для розміщення людей у зимовий період.
Окупаційна влада Ізюма заявила, на маршрути у місті вийшли автобуси: із запчастинами та пальним “допомогли” московитські війська. Наразі працює 6 автобусних маршрутів. проїзд в яких безкоштовний. Очолив окупаційне підприємство Євгеній Жданов, який раніше був головним інженером Ізюмського АТП та керував гаражним кооперативом “Лебідь”, де надавали послуги із техобслуговування та ремонту транспорту. Так, у планах колаборанта Жданова “оновлення парку автобусів, збільшення кількості міських маршрутів, і навіть міжміське та міжобласне сполучення. А заступник голови окупаційної т.зв. “військо-цивільної адміністрації Ізюмського району” Сергій Апришкін заявив, що з автобусами зараз в Ізюмі “первісний комунізм”. Цікаво, “первісний комунізм” – це безкоштовні автобуси чи відсутність можливості для життя, як було на захопленій та окупованій у 1920 році більшовиками території України – було знищено все що тільки можна. Разом з тим, на відео, поширеному окупантами видно, що основним транспортом в Ізюмі стали коні та вози. До речі, в окупованих Ізюмі та Балаклії немає стабільного водопостачання – постійні перебої по 3-4 дні, а то й по тижню немає води.
Стало відомо, що колаборантом став поліцейський Володимир Мамон з смт Чкаловське (центр Чкаловської селищної громади), яке в окупації з 9 березня. Невдовзі Володимир Мамон добровільно став працювати на окупантів у їх правоохоронному органі. Він викрав службовий автомобіль Renault Duster і перетворив його на “Z-мобіль”, також допомагав московитам відібрати мікроавтобус Volkswagen у ветерана АТО Сергія Санжари з села Гаврилівка Чкаловської селищної громади, здавав учасників АТОВ/ООС, яких потім рашисти забирали на “перевірку”. Крім того, Мамон показав окупантам найкращі місця для московитської артилерії, щоби обстрілювати Харків та Чугуїв, а також був зареєстрований у рашистських соцмережах, був і підписаний на групу “Мій Путін”.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
Сергій Петров
