Харків. Хроніки атаки на місто, день 165-й (07.08.2022)

Перемикач мов

Весь світловий день був відносно спокійним. Були поодинокі обстріли безпосереднього району поблизу окружної та північних околиць Харкова протягом дня. Проте кількість повітряних тривог, які охоплювали значну частину Україну, була великою – так московити вітали з Днем Повітряних Сил ЗСУ. Проте пізно ввечері, близько 22-30 почулися кілька (3-4) ударів з РСЗВ по передмістям Харкова (в районі Малої Данилівки та Дергачів, приблизно), а о 22-30 почався артилерійський обстріл Харкова. Було чутно 6 ударів по місту. Точно з чого били одиночними – з далекобійної артилерії чи РСЗВ – не скажу. Міський голова Терехов після цього закликав бути в укриттях. Прилетіло по району ХАІ, де пошкодило інфраструктурний об’єкт та будівлі промислового підприємства, а також обстрілам піддався район Павлого Поля та Олексіївки.

Частково зруйнований житловий будинок на Подолі у Харкові (липень 2022 року). Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0
Частково зруйнований житловий будинок на Подолі у Харкові (липень 2022 року). Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0

Сама ж доба почалася з неприцільного обстрілу західної частини Харкова з реактивної артилерії о пів на першу ночі без постраждалих та руйнувань, а от о 4-40 по місту було завдано чотири ракетних удари. Прильоти сталися у парку на Гончарівці в Новобаварському районі Харкова, а також по підприємству і об’єкту критичної інфраструктури на Немишлі та ХТЗ.

Також о 1-й годині ночі 8 серпня ракетні удари було завдано по Чугуївському району (я нарахував два), одна з ракет прилетіла по Печенігам, де загмнула літня жінка. Частина ракет завдяки ППО зробила бавовну над територією Бєлгородської області московії.

Протягом дня тривали обстріли північних і східних передмість Харкова, вздовж всієї лінії фронту, – Руських і Черкаських Тишків, Борщової, Петрівки, Циркунів, Руської Лозової, Питомника, Нового, Дементіївки, Безруків, Цупівки, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. Також рашисти обстріляли смт Золочів. Обстрілам піддаються селлище Кутузівка Вільхівської сільської громади, Чугуїв, Коробочкине Чкаловської селищної громади та село Мосьпанове Малинівської селищної громади.

Внаслідок мінометного обстрілу села Мосьпанове Малинівської громади, який стався днями, загинуло троє людей. Вони перебували у дворі, коли туди прилетів снаряд. Станом на середину лютого у селі жило 920 людей, а зараз лишилося понад 100. Туди доставляють гуманітарну допомогу, але світла і газу в селі немає. За час від початку широкомасштабного вторгнення московитів до України у Малинівській селищнійм громаді загмнуло 14 осіб. а ще 13 зазнали поранення.

На північ і північний схід від Харкова тривають бої, проте спроби атак московитів закінчуюються нічим.

У місті це був типовий недільний день. Автівок на вулицях було відносно не багато, людей – так само, хоча в певному сенсі було більше тих, хто прогулювався і намагався вести безтурботне життя. Хоча у Харкові це не просто. Вдень може бути тиша, а може статися і обстріл, а може обстріл статися і ввечері.

Нова тактика московитів полягає в артобстрілах близько 22 години, коли люди ще не лягли спати в своїй більшості. Мета не лише завдати травм, а активізувати психологічний та акустичний терор. Це такий собі контроль сну, від якого у Харкові не втечеш. Щось може статися о 22-й годині, щось о першій, другій чи четвертій ночі / ранку. Як результат в людей може ставати гірша якість сну, втома, нервові розлади. Глобально, це тиск з тією метою, щоби люди були готові на проведення перемовин за всяку ціну (тобто на капітуляцію). Гадаю, що надалі цей тиск бути урізноманітнюватися, але лишатися неінтенсивним, зважаючи на нестачу умовних сил та засобів в рашистів.

Вже десь тиждень харківці обговорюють питання зими. Зрозуміло, це була найважча зима в нашому житті. Впевнений, що московити спокою не дадуть: будуть бити і по теплопунктам і тепломагістралям – вони це успішно робили по північних і південно-східних околицях Харкова. Але на цей територія таких обстрілів може збільшитися. Спроба замінити обігрів електрикою – річ сумнівна, зважаючи на багато де пошкоджені мережі: чи витримають вони таке навантаження. Це не означає, що жодного виходу немає. Проте слід зважувати багато факторів для тих, хто лишатиметься у місті на осінь, зиму та весну. Можливо, варто виїхати на цей час в інші області України чи хоча би на захід та півничний захід Харківщини з самого міста. в іншому разі слід готуватися до складної зими. Звісно, ми віримо в наших комунальників. Проте з непередбачуваним (насправді прогнозованим) ворогом треба готуватися до різних сценарів та складнощів зимового побуту.

За інформацією прокурора Харківської області Олександра Фльчаковавід початеку широкомасштабного вторгнення московитів до України у Харківській області загинуло понад 1000 мешканців, зокрема, 50 дітей. Внаслідок московитських обстрілів пошкождено, частково або повністю зруйновано на території області понад 7 тис. об’єктів, у т.ч. понад 2800 юагатоповерхових будинків, майже 1000 житлових будинків, понад 500 закладів освіта та 150 закладів охорони здоров’я. Наразі розслідуються 3,5 тис. злочинів за фактами порушення законів та звичаїв війни, вчинених на Харківщині, у т.ч. 3000 — обстріли та бомбардування цивільної інфраструктури, 50 – вбивств, 120 – незаконного позбавлення волі. Також відкрито 300 кримінальних проваджень щодо мародерства та щодо чотирьох зґвалтувань.

На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити спробували атакувати поблизу села Вірнопілля Оскільської сільської громади, але були вікинути і відступили. Московити обстрілюють прифронтові села – Асіївку Балаклійської міської громади, Норцівку Савинської селищної громади, Велику Комишуваху, Грушуваху, Дібрівне, Рідне Барвінківської міської громади, а також Вірнопілля, Сулигівку та Довгеньке Оскільської сільської громади.

Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!

Сергій Петров

About Сергій Петров 249 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії