Українці пам’ятають відоме з 90-х “Шоу Довгоносиків“. Це шоу було справжнім витвором мистецтва абсурду, непересічним прикладом природнього українського жанру гумору. Шоу било всі можливі планки рейтингів. Воно було чітким маркером теперішнього, і, багато в чому, пророчим щодо майбутнього. Довгоносики були такими собі фантасмагоричними неперевершеними ідіотами, абсурдність поведінки та існування яких була доведена авторами шоу до найвищого рівня.
Зараз 2022 рік. Теперішнє вражає будь-яку найбільш розвинену уяву. А майбутнє виявляється дуже туманним і, що страшніше, неконтрольованим.
Людство вступило у нову епоху невігластва і з радістю, під громогласні оплески і улюлюкання зачарованих мас, занурюється в той всепоглинаючий туман майбутнього.
Світом керують казкові довгоносики. Вони постали з книжок та кінофільмів. Вони випадковим чином обирають найфантастичніші сценарії і реалізують їх, не відаючи що творять.
Довгоносики м’яко та без бою захопили владу над світом. Колишні правителі не встигли навіть зойкнути. Масони та рептилоїди судомно намагаються зрозуміти що протиставити довбойобам. Але вони вже не при справах, не в темі, і не в долі. Вони більше ні на що не впливають.
Маси аплодують та улюлюкають, намагаючись чіплятися за минуле, за старий світ, якого більше не існує. Його не існує не тільки наяву. Його не існує навіть в уяві найкращих умів людства. Не існує, бо найкращі уми теж стали довгоносиками і сприяють утвердженню нової світобудови.
Погана чи добра новина в тому, що всі ми теж невігласи і довгоносики, і немає на то жодної ради.
Що нам залишається робити, колишнім розумним та поважним, пересічним і непересічним невігласам?
Вчитися умовам виживання в новій епосі. Гребсти через той туман в надії на те, що колись він розсіється або ми самі його розсіємо. Хоча я дуже сумніваюся, що довбойоби на це здатні.
Щиро Ваш,
Довгоносик Сашко.
