Вирушайте з нами у «експедицію», аби побачити на власні очі, в яких умовах та долаючи які труднощі українські волонтери доставляють найнеобхідніше до жителів деокупованих територій.
Волонтерська група П‘ятихатки-БАМ вже давно опікується не тільки жителями району П’ятихатки у Харкові, а й українцями, які живуть на деокупованих територіях Харківської області. Одним з селищ, яке звернулись до них по допомогу, стала Варварівка, яка знаходиться менше ніж за 5 кілометрів від кордону із російською федерацією.
Відеографи – Петр Пойман, Адам Сибера. Режисер – Олексій Свід.
Волонтери організації «П’ятихатки-БАМ» отримали прохання доставити гуманітарну допомогу в село Варварівка, що розташоване за 5 км від кордону з російською федерацією. 240 людей, які на той час проживали в селі, потребували хліба, продуктів тривалого зберігання, засобів гігієни та генератора для місцевої амбулаторії. Волонтери змогли знайти та придбати необхідні речі. Вони планували доїхати до села та повернутися за один день.
[удар] [удар] [удар] [звук двигуна]
Голос за кадром: Ну ось. Він хоч і на передачі…
ПП (Петр Пойман): Командири нашого гуманітарного транспорту: Сергій, Андрій, із волонтерської організації “П’ятихатки-БАМ”. Дорогу планували, але, я так розумію, не зовсім спрацювали, бо ми десь застрягли. Ви можете нам пояснити, чому ми сьогодні не доїхали до Варварівки, куди ми мали підвезти гуманітарну допомогу, яка на місці дуже потрібна? Хто буде відповідати?
[сміх]
АТ (Андрій Тагаєв): Той маршрут, який був задуманий… Ну ось, прийшла інформація, що там обстріли часто останнім часом. Відповідно, постаралися під обстріл не потрапити, поїхали…
ПП: Так, я пам’ятаю, що ми їхали нормальною дорогою і перша машина, в якій ви були … були за кермом – вона розвернулася і повернулася, і нам ось у той момент… нам порадили, що там краще не їхати.
АТ: Ну, в той момент коли навігатор змінив цей маршрут, через той пункт, про який йшлося.. На момент “вчора” була інформація, що там обстрілюють, постійно.
ПП: А якщо завтра ми поїдемо тим самим маршрутом – цей ризик, він залишається таким самим? Чи завтра він буде інакшим?
АТ: Я думаю, інакше може бути.
ПП: Інакше може бути. Отже, завжди слід розглядати актуальність інформації на даний момент?
АТ: Так, на даний момент. Тобто інформація [давності] 2-3 дні, тиждень, вона не є актуальною.
ПП: Не актуальна, це розумію. Чи є інші точки зору чи інші пояснення тієї ситуації, в якій ми зараз перебуваємо?
СШ (Сергій Шалигін): Цілком все правильно. Ми так і їздимо, у принципі. Шукаємо найбільш безпечні шляхи – вони не завжди найпростіші. Буває, не завжди найкоротші, не завжди найпростіші. Зокрема, сьогодні поїхали полями. Поля розбиті, звісно. Гусенична техніка ходить там, великоколісна техніка ходить, ну…
ПП: Цією дорогою ви їхали вперше, чи це у вас регулярний маршрут?
СШ: Саме цією – ні, [раніше не їздили]. Ми аналогічною їздили до Вовчанська, це недалеко тут населений пункт. Але не було такого морозу і не було ось цих пагорбів та ям. Тобто не було колії, в яку ми просто потрапляли, як на лижах. Ну, не для цієї машини [дорога]. Не зовсім ці дороги проїжджабельні, загалом. Військові їздять на таких позашляховиках, як у тебе. Але це, звісно, не для вантажівок.
ПП: Але щодо тієї місії, на якій ми зараз перебуваємо, до Варварівки. Якби ми туди завтра не доїхали, якщо не вийде – ця їжа не буде передана людям, яким вона потрібна, чи їм загрожує дійсно голод?
АТ: Ну так, там запит з місця, що у них нестача по тих продуктах харчування, скажімо так. З того вантажу, який веземо.
СШ: Тут не так, тут не зовсім голод, бо це таки село. Люди все ж мають якісь городики, вирощують там… Той, хто залишився, і хто мешкає тут, тримає своє присадибне господарство, якусь тваринку. Худо-бідно, вони навчилися виживати на цій землі, тобто земля все одно їх годує. От прямо щоб голод-голод – ні. Гірше з ліками, елементарними засобами гігієни. Мило, пральний порошок, ще щось – цього в принципі немає. Плюс, як правило, відсутність електрики, і це вже протягом 6-7 місяців. Люди живуть там при свічках, саморобних лучинках, і так далі.
ОС (Олексій Свід): Якщо можна, трошки втрутимусь. Тому що ми багато говоримо про те, що хлопці роблять. Ми не говоримо про, скажімо так, залаштунки всього цього волонтерства. Тому що це все не… ну як би… відбувається добровільно, і дуже часто необхідні в першу чергу якісь ресурси для людей. Ось ми сьогодні скільки разів? Три рази зупинялися, тому що машина вередувала і не хотіла їхати далі, везти людям те, що їм потрібно. Скільки вам доводиться витрачати на місяць, грубо кажучи, на те, щоб десь добути їжі? Ось як взагалі цей процес відбувається зараз? Ремонт машини, здобути те, що везти, дізнатися, куди везти?
СШ: Ну, давай з кінця. Ремонт машини, в основному, за власний рахунок.
ОС: Скільки ось приходиться на це [витрачати]?
АТ: Непередбачувано взагалі.
СШ: Як правило, залежно від того, наскільки великі навантаження на машину. Тобто умови, у яких експлуатується техніка, практично екстремальні. Дорог, як то кажуть, немає. Тобто це суцільні ями, а не дороги.
ОС: Ну, найбільший останній ремонт, який був?
АТ: Найбільший останній ремонт – це машину простіше здати на металобрухт і докидати на нову.
ОС: А скільки сказали, що [коштуватиме]?
СШ: Скажімо так. Менше 100 доларів у нас не траплялося.
АТ: Так, ну… До 800 доларів.
СШ: Ну гаразд… До 800, так. Від 100 до 800.
ОС: А як ось ви визначаєте… Ось ви дізналися… Як Ви дізналися про те, що до Варварівки треба везти, і що [саме] треба везти?
АТ: Бійці підрозділу, який там був – саме запит щодо найменувань, що там насамперед необхідно, – нам передали.
СШ: Загалом, весь час якби спілкуємося, комунікуємо з аналогічними організаціями. Щось ще, десь хтось знає, десь хтось не доїхав, хтось був проїздом, щось не привіз… У нас також так було. Ми їхали в один пункт із якоюсь конкретною метою, знаходили по дорозі інший пункт, дізнавалися, що там є люди… Ну і от якось так.
Наступного дня ми зрозуміли, що до Варварівки ми доїхати не зможемо. На щастя, ми змогли доїхати в сусіднє село, де був сигнал мобільного зв’язку. Нам вдалося зв’язатися з Варварівкою, вони знайшли машину, яка привезла їм гуманітарну допомогу від «П’ятихаток-БАМ».
