Північна Салтівка один з найпостраждаліших від російських бомбардувань район Харкова. Через рік після початку повномаштабного вторгнення представники харківської міської ради заявляють про плани відновиди будинки на цій теориторії.
Наші журналісти разом із архітектором Віктором Дворніковим, обстежили два будинки, один з яких лише планують відновити (вул. Дружби народів, 271, Харків), а інший вже у процесі відбудови (вул. Наталі Ужвій, 80, Харків).
Що пережили будинки у 30 кілометрах від кордону із російською федерацією, та яка їх подальша доля?
Над фільмом працювали: режисер, ведучий і редактор Олексій Свід. Відеографи – Юлія Гуш, Катерина Свід, Наталія Зубар, Євген Титаренко. В фільмі використані відео, зняті в період від березня 2022 року до березня 2023 року в Харкові.
Ну, загалом враження дуже важке. Тобто я… Якщо дати однозначну оцінку, чи варто його відновлювати чи ні, то точно ні. Я не бачу абсолютно ніякого сенсу триматися за панелі, що лежать окремо, і намагатися їх якось зв’язати докупи. Зараз будинок не є цілісною конструкцією. Це просто набір будматеріалів. Для того, щоб вони залишилися в такому положенні, тут треба звести ще додатковий каркас, усередині будівлі.
Ми поки піднімалися з першого до 16-го поверху – ми побачили, що по всіх стикових з’єднаннях, скрізь є тріщини. Це означає, що був структурний вплив на конструкцію. І для того, щоб дати комплексну оцінку, це потрібно зробити експертизу всіх з’єднань. Я дуже сумніваюся, що у сучасних реаліях цим хтось займатиметься. А головне питання: навіщо? Знов-таки, щоб зберегти… – найстарішого типу квартира – зберегти пам’ять людей? Ну, для цього, напевно, музей краще підійде, ніж житло. Вже не кажучи про те, що вона просто морально застаріла.
– Виходить, навскидку, грубо кажучи, побудувати новий, нехай навіть такий самий будинок – це буде дешевше, ніж відновлювати?
– Це однозначно буде швидше, однозначно це буде комфортніше, і щось мені підказує, що і за бюджетом це буде дешевшим. Тому що тут же йдеться не лише про те, щоб збудувати. Тут йдеться ще про те, що в процесі реконструкції, тут виникне ще величезна кількість питань, тому що… Ми бачимо секцію, що повністю вигоріла. Стан і бетонних конструкцій, і стан арматури внутрішньої, і точних зварних елементів – його точно не можна зараз виміряти. Але можна стверджувати, що там ми матимемо стільки фінансів.
Ну тут, напевно… Це таке просто місце наочне. Що ми бачимо? І тріщини, і сліди від уже якогось ремонту, і… я бачу, чесно кажучи, зазор навіть ось, де плита спирається на стіну, там видно щілину. Тобто вона з’їхала, плита… Ми бачимо, плита взагалі видавлена всередину, тобто, знову-таки, тут йдеться про структурне ушкодження, яке передалося на… Ну, це чисто замазати, так, це ось… Це означає, що плити зрушили зі свого положення, в якому вони були завантажені. І якось прогнозувати подальше життя, ну… Це задача із величезною кількістю змінних. Її можна… Будь-яка будівельна задача має вирішення. Основне питання – доцільності. Можна рятувати абсолютно будь-які будівлі, якщо в цьому є якийсь або економічний, або політичний сенс. Ну, я маю на увазі політичний як спадщину. Об’єкти спадщини необхідно зберігати, тому що вони є свідченнями історії. А свідченнями чого є ці будинки?
– Ну, таке запитання… А якщо в нас, припустимо, поблизу падає, умовно, С-300? Чи є ризик, що деформація піде далі, наприклад…?
– Чудове питання, так. Тобто ми не знаємо те, про що я говорю, – про велику кількість змінних. Це означає, що якщо одна з якихось складових, один із складових компонентів знаходиться в неробочому стані, то при збігу обставин – навантаження, вітру, снігу, і вже не говорячи про С-300, вся ця конструкція може скластися. Тобто тут питання, куди потрібно докласти зусиль, щоб ми розібралися.
– Тут, чи…?
– Хочу показати візуально, з того ракурсу, звідки…
– Ну, кронштейни, ми бачимо щілину між металевим кронштейном і плитою. Там є… У плиті, там є ще якась так звана деталь, яка приварюється. Але все одно, щілина там досить велика. І мені здається більш наочною ось ця ось частина. Тобто ми бачимо панель, яка вигнута. І це те, що ми бачимо. Що знаходиться всередині – невідомо. І знову-таки… Нині ці конструкції завантажують новими, роблячи реконструкцію.
Цієї зими снігових навантажень не було. Снігове – одне з найбільш значних навантажень. І як це може позначитися в наступному році – досить складно спрогнозувати.
Головне те, що, в принципі, підхід використаний непоганий у роботах, але… знов-таки, доцільність під питанням. Ми тут набудували два цілих поверхи, а вони стоять на напівзруйнованих якихось… на якомусь напівзруйнованому сірниковому будиночку.
21 550 споруд Харківської області частково або повністю зруйновані російськими обстрілами. З них 4091 – це житлові багатоповерхові будинки. Наразі, з відкритих джерел відомо про оплату 209 експертиз пошкоджених будинків у Харкові. При цьому обстеження вели спеціалісти ЖитлоБуд-1 – компанії, яка і виконує більшість робіт. Варто зауважити, що, за винятком однієї експертизи, яка оцінена у 120 000 гривень, решта, незалежно від стану будівлі, коштувала 27 000 або 31 000 гривень кожна – що менше, ніж 1000 доларів. Відповідно, є питання, чи головною задачею експертизи була якісна відбудова, або ж бажання збільшити кількість об’єктів будівництва.