Віталій Овчаренко: Мої враження про Суджу

1. Люди.

Велика кількість людей нас не боїться і не проти поговорити про новини. Кожен раз наголошують що вони «протів войни» і на родичах з України.
Було кілька таких які казали що «лучше би Украіна нас забрала – она не с кем не воюєт. А росія воюєт і будет воєвать».
Коли я кажу що я з Донбасу і за Україну то дивуються, так как «Донбас же по договору сам обратился к росіі о прісоєдіненіі». І про бред о «Донбасе» говорять, скажу так, не найтупіші серед них. По декотрим прям видно як їх верне від нас, але то таке, буває.
Майже всі місцеві продовжують шукати що де взяти і стягнути додому…

2. Місто.

Місто як і раніше майже ціле. Лише східна і трохи центральна частина його постраждала. В приватному секторі на вʼїзді взагалі можна подумати що і бойових дій немає. Але інтуїтивно, росіяни почали більше обстрілювати місто.
Чому тільки українські міста мають страждати? Хай і російські отримають свою хоч і малу але частку війни!

3. Загальна атмосфера я б сказав спокійна.

Ми не помічаємо їх – місцеві нас. Якщо хтось з них потім буде казати про «плохое ВСУ» це тупо буде брехня. Бо і їжу і ліки їм привозять. Мене дивує що тут до сих пір немає жодного російського опозиціонера, який би хоч просто розмовляв з місцевими, які постійно говорять що «власть нас бросіла», «#путін надоєл», «ми за Него не голосовалі…».
Суджа зараз це і є та Росія без Путіна, про яку так люблять говорити російські опозиціонери…

4. Тварини.

Корм для собак сиплю по можливості. Або підсипаю де вже насипано. На останній фотці хтось з місцевих викинув розфасований корм… собаки і коти точно не голосували за Путіна.
Вже є пес, який нас впізнає і біжить до нас. Не люблю такої привʼязаності.
Місцеві кажуть що є ще один «ваш солдат» що сипле корм.

5. І на останок.

Курська операція це дуже важлива подія в Україно – російській війні і шкода лише те, що нам не вдалось захопити більш російськомовне місто, чи то Льгов чи Коренево чи навіть Курск. Там би, думаю, більше відчувалась би Росія і ніж у прикордонній і частково україномовній Суджі.

Донатьте на ЗСУ

Віталій Овчаренко