Вікторія Мілютіна. Шум скорочує життя більше ніж паління.

Як шум впливає на здоров’я і чи здатен він скоротити тривалість життя?

18 жовтня 2024 року в Харкові в місті відбувся VII Харківський безпековий форум «Цивільні українці: виклики і стійкість в умовах терористичної війни». Форум провели Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» та Фонд Конрада Аденауера за підтримки Координаційного Гуманітарного Центру.

Публікуємо виступи експертів форуму.

Всесвітня організація охорони здоров’я в 2011 році провела дослідження, яке показало, що в цілому шум скорочує життя людини на 10-12 років. Багато це чи мало? Для порівняння: у середньому паління скорочує життя людини на 6-8 років.

Згадаємо про шум з точки зору фізіології, з точки зору нашого нормального життя до ракетних обстрілів. Нормальна інтенсивність шуму – від 30 до 80 децибел (дб). Більше 85 дб — це вже такий рівень шуму, який впливає на наш психологічний, фізичний, емоційний стан.

Якщо ми гуляємо по лісу, то рівень шуму складає приблизно до 30 дб. А якщо ви чуєте, як злітає реактивний літак, якщо ви на стадіоні на фіналі чемпіонату з футболу, або на концерті рок-зірки, то шум там близько 130 дб. Це вже вважається такий критичним рівнем, який вже впливає на здоров’я. І якщо в таких умовах знаходитися більше 30 хвилин, то люди вже можуть відчувати себе не добре.

Шум ще має кумулятивний ефект. Він чим довше впливає, тим сильнішим може бути відгук нашого прекрасного збалансованого організму. І якщо ми говоримо про шум в контексті війни, це такий серйозний вид впливу. Шум більше 130 дб, хочеш, не хочеш, але він впливає на наше самопочуття.

Коли ми чуємо звуки вибухів, ми хвилюємося, в нас з’являється загроза нашому життю, загроза руйнувань. Це інші аспекти нашого самопочуття. І вплив не тільки на наш фізіологічний стан, а і на психологічний.

Ці звуки завжди з’являються несподівано, коли ми їх не очікуємо. І ми знаходимося в стані невизначеності, вразливості, тому що ми не знаємо, коли почнеться вибух. Наша нервова система теж напружена. У нас виробляються гормони стресу — адреналін, норадреналін, кортизол. У нас піднімається тиск. На нас з вами це впливає вже довго. На мене з 2014 року періодично. На всіх абсолютно, на кожного громадянина України — з 24 лютого 2022 року.

Акустичний терор може спричинити посттравматичний стресовий розлад. І ці наслідки будуть потребувати довготривалої психологічної підтримки. Чому? Тому що порушується наш баланс.

Звук більше 130 дб який може мати вплив? Це може бути тимчасова або постійна втрата слуху, головний біль, порушення сну, підвищений тиск, проблеми з серцем.

Вчора в нас відбувся міжнародний конгрес, називається «Легка черепно-мозкова травма — автограф війни». На цьому конгресі був майданчик для спілкування військових медиків. Раніше ми не приділяли багато уваги легким черепно-мозковим травмам, яких в нас її дуже багато. Фахівці просять не казати такі слова, як «контузія» або «контужений». Ми вже не кажемо на людину з інвалідністю — «інвалід». Людина з легкою черепно-мозковою травмою не є контуженою. То ж це такий негативний контекст. Але в будь-якому випадку, якщо ти знаходишся на певній відстані від вибуху, то ти цю травму обов’язково отримаєш.

Ця легка черепно-мозкова травма, вона маскується і под гіпертонічний криз. Ми говорили, як це впізнати, як розпізнати порушення сну. Наприклад, в Азові, в Третій штурмовій вже йде навчання побратимів. Звісно ж, військовий з такою травмою сам не піде до медпункту. Йому треба полежати, поспати — але він не піде. Він же має бути на передовій, боротися. Але там медики вчать звертати увагу на ознаки травми. Наприклад, якщо твій побратим починає погано спати, або не спить, або бере позапланові нічні чергування тому що все рівно не спить. Тому такі речі теж дуже важливі. Треба на це звертати увагу.

Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України