Ніч почалася з авіанальоту та артобстрілу. Найгарячіше було на Салтівці та Олексіївці. На Салтівці прилетіло аж на Новослатівський ринок – біля ТРК “Україна”, а це вже межа між мікрорайонною та Салтівськими селищами Хз приватною чи дво-, триповерховою забудовою). На Олексіївці та Павловому Полі прилетіло у багатоповерхівки та студентські гуртожитки. Прилетіли московитські літачки і відбомбилися по заводу імені Малишева (руйнування незначні) та Харківському бронетанковому заводу на Іванівці.
Також в результаті бомбардування було сильно побито околиці Майдану Героїв Небесної Сотні, де знаходиться купа будинків – пам’яток архітектури, починаючи з початку ХІХ століття. Пошкоджено будівлі апеляційного суду, Харківської районної прокуратури та військової комендатури, деякі будинки зруйновані вщент. Також під час авіанальоту постраждала вулиця Ярослава Мудрого, де знаходиться багато адміністративних будівель, а поруч – Харківська юрка (будівлю – шкода, бо пам’ятка, а ось цю тупу богадєльню, де досі навчають за совєтськими лєкалами – ніт).
Також під час обстрілів пошкодили будинок “Слово” – пам’ятку архітектури та історії національного значення. Будинок побудований на гроші українських письменників і в ньому вони жили і працювали, з нього назавжди зникали… Цей будинок – це символ українського Розстріляного Відродження. Ми обов’язково його відновимо після перемоги у війні над русньой!
Зранку обстріли та авіанальоти продовжились. Найбільше обстрілювали Салтівку. Її продовжують рівняти із землею. як жоден інший район міста. Так, прилетіло аж на вулицю Краснодарську вулицю, яка є “кордоном” між Салтівкою та Немишлею, А це означає, що ВСЯ Салтівка прострілюється московитською артилерією. Також обстріли були на Олексіївці, Павловому Полі, Рогані, ХТЗ, селищі Жуковського і П’ятихатках.
У другій половині дня обстріли міста майже припинилися. Але ввечері знову активізувалися (перемовини провалилися?). Загалом. харків’яни вже примітили закономірність – як відбуваються чергові перемовини, то під перемовини свинособаки скаженіють і обстрілюють місто з потрійною люттю. Десь таке було і сьогодні зранку…
На Салтівці та Олексіївці загострюються гуманітарні проблеми: пошкоджені мережі все частіше виходять з ладу – вибиває світло, можуть бути проблеми з водопостачанням і теплом. Комунальники як можуть латають мережі за що їм щира дяка. Але цей тиждень буде морозним і складним для тих, хто мешкає в цих районах, особливо в пошкоджених будівлях.
Загалом, місто поступово звикається з ситуацією, але стає виразною проблемною інша – скільки це триватиме, бо у частини людей скоро скінчаться гроші, а роботи нема і не може бути – місто паралізоване через обстріли і пошкодження мереж, не ходить громадський транспорт взагалі. Дехто замислюється виїжджати з міста, щоби знайти роботу та краще життя де-інде. З міста виїхало вже майже половина населення.
Війна триває. Московити намагаються атакувати (але вже невеликими, порівняно з першими днями) силами, випалююють місто артилерією та авіанальотами, але Харків посилює захист і нарощує сили, поступово покращується забезпечення міста (в районах, де немає обстрілів).
Московити знахабніли до того, що в обмін на припинення гуманітарної катастрофи пропонують керівництву ОДА здати місто і область. Були прямо послані туди, куди і “русскій воєнний карабль” – тобто “ІДІ НАХУЙ”. А ще русня запропонувала гуманітарний коридор до Бєлгорода з виїздом потім у будь-яке місце московії. Пригнали з Москви на кордон (пункт пропуску Нєхотєєвка) купу автобусів, але щось біженців не видно. Ну тобто їх немає. Якщо що, то я не проти, щоби прихильники московії ним поїхали до рашки – з обов’язковим зніманням відбитків пальців та поміткою у документах “колаборант”. Ну а чом би ні?
Найскладнішою ситуація склалася в Ізюмі – місто розташоване на трасі з Харкова до Слов’янська. Його контроль може означати нависання над північним угрупування військ ООС в Донецькій області. За місто йдуть серйозні бої. Центральна частина міста фактично знищена під час авіанальотів та обстрілів. Багато будівель зруйновані вщент. Немає світла, газу, не працюють комунальні служби, немає їжі та ліків, проблеми зі зв’язком. У місті вже фактично вже склалася гуманітарна катастрофа. Виїхати з міста неможливо через постійні обстріли. Хто хоч раз їздив через місто розуміє чому контроль над ним та його околицями є контролем на південною частиною Харківщини та воріт до Донеччини.
Вчора, на Масницю, у м. Первомайський на Харківщині спалили опудало хла. При тому, що місто одне з найбільш проросійських до 24 лютого. Московити своїми руками прискореними темпами створюють українську націю, яка століттями ненавидітиме їх самих. Це феноменальний геополітичний успіх.
Тривають протести в окупованих московитами містах Херсонщини, Запоріжжя та Луганщини. Протести відбуваються під стріляниною з автоматів московитських солдатів, є поранені серед протестувальників в різних містах і містечках. Це героїзм виходити проти автоматів з українськими прапорами, це дух свободи і справжній Рух Опору проти русні. Дякую патріотичним людям з цих міст за їх спротив окупанту. І навіть у Вовчанську на Харківщині невідомі патріоти спалили московитську МТЛБ
Премію Дарвіна сьогодні отримує промосковитський нардеп та просто колаборант і ворог Євґєній Шєвчєнка, який два тижні тому заявляв, що нікуди з України не поїде, а сьогодні був затриманий СБУ при спробі втекти у ненависну європку – в Польщу. Боже, які вони всі прогнозовані та сцикливі
Віримо і підтримуємо нашу армію – ЗСУ, НГУ, тероборону, а також волонтерів. медиків, рятувальників і комунальників. Дякуємо їм за ще один прожитий день. І докладаємо сил для нашої перемоги над нашим відвічним ворогом!
Сергій Петров