Сьогодні був відносно спокійний день. Відносно, бо були обстріли, але вони не мали великої інтенсивності. Головна причина – наші славні військові потихеньку відсувають рашистів до кордону.
Обстрілів сьогодні було небагато. До того ж наші також не мовчать і поливають ворога артилерією. Деяка інтенсивність обстрілів була зранку та трохи вдень. Ввечері вони стали нечастими. Вночі та зранку реактивною артилерією московити обстріляли район аеропорту, пошкоджений термінал та будинки в районі аеропорту. Зранку обстріляно район супермаркету Metro на півдні міста та Основу. На жаль, там вони влучили поблизу черги за гуманітарною допомогою, внаслідок чого 4 людини загинуло, а троє отримали поранення. Вже другий день поспіль московити цілеспрямовано б’ють по пунктам видачі гуманітарної допомоги харків’янам. Їх метою – посіяти паніку та зневіру. Але, повторюся, результат від цього протилежний. Також прильоти були по Північній Салтівці, іншій частині Салтівки, трохи по околицям Олексіївки, П’ятихаток, селища Жуковського, а також Обрію і ХТЗ.
Вдень московити знову обстріляли район ринку “Барабашово”. На ринку зайнялася невелика пожежа, яка була швидко локалізована і згоріло небагато павільйонів. Одначе вони поцілили не лише туди, але в житлові квартали Тюринки, Шевченки та прилетіло на Журавлівку. Отой стовп диму та жахливий запах, що стояв над містом вдень – це не від “Барабашово”, так це приблизно в тому районі, але що це було із зрозумілих причин не пишу.
Вночі і зранку були обстріли Дергачів, зокрема, і з безпілотника, – пошкодили торговельний центр. будинок культури, відділення Укрпошти та теплотрасу, через що частина міста лишилася без опалення.
Вечір пройшов відносно спокійно. При цьому підрозділи оборони Харкова контратакували на південно-східному та східному напрямках, і в результаті зачистили та звільнили від орків село Малу Рогань, де ще кілька днів тому були московити. Зокрема, завдяки і дружньому вогню від свого гелікоптера. Також йдуть бої та зачистка села Вільхівка, центру Вільхівської сільської громади, на схід міста. Взято в полон 17 рашистів, типу розвідгрупи, з яких аж 15 – вояки з ОРДО – частина з них були під дією чи то алкоголю, чи наркоти. Завдяки цьому московитів відсувають від південно-східних околиць міста і тепер обстріли цього району, сподіваюсь, будуть не такими інтенсивними. Слава ЗСУ та нашим військовим!
Тож лінію фронту поступово відсувають від міста, хоча московити б’ють далекобійними артилерійськими установками та реактивною артилерією. Але наші не сидять тихо і знищили одну із станцій радіоелектронної боротьби, яка глушила і зв’язок і роботу ППО. Це дуже добре, бо в частині районів, які поблизу умовної лінії фронту (в маневровій війні це справді велика умовність, бо тут грає роль використання опорних пунктів) зв’язок був дуже слабкий.
Сьогодні поїздив трохи містом. Машин справді стає більше і легко переходити і ходити магістральними вулицями міста вже не завжди виходить. Людей на вулицях мало – і це правильно і добре, бо безпека понад усе. Місто повільно повертається до життя (чи ознак життя), виходить з анабіозу, принаймні в центральній частині: відкривається більше різних магазинчиків, яток на ринках, а ще й магазини електроніки. Це справді контрастує з тим, що було ще півтора – два тижні тому.
Пам’ятник Тарасом Шевченку із захистом з мішків з піском виглядає монументально та шедеврально. Робота починається і на деяких інших об’єктах, активно і з великим ентузіазмом. Харків’яни люблять своє місто. Та й збереження найбільш значущих пам’ятників у місті – це справді важлива справа і я дуже її ціную і підтримую.
Сьогодні мене занесло на одну із станцій метро, де я провів такий собі моніторинг ситуації. Людей на станції було небагато, хоча цей район міста не піддається постійним обстрілам. Але люди є. Загалом для них організовані більш-менш нормальні умови, наскільки це можливо в цій ситуації. Також священники різних церков і конфесій приходять до людей, спілкуються. Це дуже правильно та добре. Звісно, мова лише про одну зі станцій метро, де я був. Крім того, для дітей на різних станціях метро працюють аніматори з парку Горького. Дуже підтримую. Є стенди із дитячими малюнками, які дуже позитивні та патріотичні. Мені сподобалося.
До речі, про “духовенство”. Затримали на околицях Харкова трьох типу священників РПЦвУ. які заявили, що доставляють гуманітарний хліб, а пояснити звідки в них банківські картки московитських банків – так і не змогли.
Тривають бої в районі Ізюма. Московити спробували обійти місто, через яке вони не можуть пройти, але ЗСУ зупинили цю їх спробу прориву.
Так само в Ізюмі з’явилися четверо активних колаборантів. Дивлячись на персональний склад, дивно, що цього не сталося раніше. Так, регіонал, колишній мер Ізюма Олександр Божков – це ще та падлюка. Я у 2009 році був на позачергових виборах в Ізюмі і спостерігав за тим: адмінресурс і все таке подібне, спроба комісій не дати працювати журналістам (фотокамера їх дуже нервувала), хоча все ж Божков таки переміг за голосами. Ще двоє також цікаві фігури. Анатолій Фомічевський – комуняка, який примкнув до опездеже, чи не найодіозніша фігура Ізюма. Це відвертий колаборант, який заявляв про свою позицію відкрито раніше. Козлов – від Блоку Світличної, місцевий типу борець з корупційов, а ще один – колишній мусор. Вони збирають дані про людей, які лишилися у міті, здають інформацію про військових, тероборону, волонтерів, активістів, дезінформують, що Харків та Київ вже здали. Коротше, зрадники. Їм вже виписали підозри в держзраді. Це гуд. Сподіваюсь, наші військові та спецслужби не дадуть їм втекти.
Тривають бої за Рубіжне та Сєвєродонецьк. Ці міста нещадно обстрілюють з усіх видів артилерії. Є загиблі і поранені. Наші військові тримають оборону.
На жаль, за словами свідків, не всі з тих, хто був у бомбосховищі Драмтеатру в Маріуполі вижили. Міськрада називає цифри у 300 загиблих. Точну кількість ми дізнаємося лише після завершення бойових дій навколо міста. Але коли це буде – сказати складно. Маріуполь має вистояти! Він справжній символ стійкості!
Аналітики Forbes загалом підтверджують кількісні дані втрат танків у московитів – десь із 530 (станом десь на момент підготовки публікації). Але найцікавіше інше – ми на цей момент є країною, яка має більше танків, ніж до початку війни. І це із врахуванням наших втрат – захопили близько 120 танків рашистів і все одно у виграші – десь плюс 40-45 танків. Коротше, наші ЗСУ, НГУ , тероборона, роми, селяни та всіх інші оборонці – просто чудові. А московити роздовбаї – один з полонених каже, що на марші у 100 км вони втратили 8 танків, при чому не вступали у жодні бої. Воіватєлі, блін!
Наші не дарма поливають Чорнобаївку, бо там удвухсотили, за офіційною інформацією, вже сьомого (!!!) генерала московії – командувача 49-ї загальновійськової армії Якова Рєзанцева.
Є позитивні новини на Охтирському напрямку (недарма Охтирка також стала містом-героєм) в районі Тростянця та поблизу Херсона. До речі, інформацію щодо Херсона підтверджують і американські військові.
Завдяки тому, що наші військові відсунули на північ від П’ятихаток московитів, поступово триває евакуація тварин з Фельдман-Екопарку (врятовано летючих мишей, які досі в сплячці, їх не розбудили обстріли), хоча деякі з них від обстрілів, на жаль, загинули.
Премію дарвіна сьогодні отримує екіпаж московитського гелікоптера, який посадив машину в полі, де наші її і знайшли. Це настілки феєрично, що навіть не знаю як це описати. Чи то це була раніше пошкоджена пташка, що та, що зробила friendly fire, чи ще якась – невідомо. Оскільки пілотів серед групи наших військових не було, то її знищили.
Допомагаємо і підтримуємо наших мужніх і доблесних військових, волонтерів, медиків, рятувальників, комунальників. Віримо в наших оборонців. віримо у себе і віримо в Україну!
Сергій Петров
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0.
