Добігає кінця березень. Потихеньку приходить весна. Харків воює, обороняється і починає оживати.
Після гучного вчорашнього вечора і трохи ночі день пройшов з перемінним успіхом щодо спокою. Вчорашній прильот по Салтівці з великою пожежею – результат влучання у газопровід, і 34 тисячі абонентів району без газу. Це не хаотична стрільба, а прицільне руйнування систем життєзабезпечення.
Зранку була активізація московитських обстрілів, після чого в обідню пору наступило незначне затишшя, після чого знову відбулась коротка активізація. Під час цього періоду було завдано ракетного удару поблизу центральної частини міста, який було чути в багатьох частинах міста, без жертв. Вечір переважно спокійний. Хвилями відбуваються обстріли та артдуелі. Рашистські обстріли спрямовані на Салтівку, П’ятихатки, Олексіївку, Обрій, ХТЗ.
Постійні обстріли і у Дергачах та населених пунктах поблизу. Є проблеми в деяких місцевостях зі світлом та газом. Також обстріляли і смт Пісочин, зокрема, пошкоджений один з дитячих садків. Проте за день українські Повітряні Сили в Харківській області знищили 4 московитських літачка.
Попри це Харків оживає. Вдень стає на вулицях більше людей, які ідуть у справах чи дихають повітрям на вулицях. Звісно, таке не усюди, але все-таки є. Є й ті, хто навіть в районах, які бувають під обстрілами, не полишає занять спортом. Кожний релаксує як може. Багато хто пересів на велосипеди, які є актуальним видом транспорту у місті без громадського транспорту. Водії пропускають велосипедистів. Поступово відкривається все більше невеликих магазинчиків, в районах, де немає пошкоджень. Проте, у післяобідню пору, хоч і комендантська година тепер починається о 20-й, людей стає мало на вулицях – виходять хіба що власники чотирилапих друзів з ними на вечірній моціон.
Комунальники активно прибирають сміття в центрі. Також допомагають за зверненнями громадян забити чимось вибиті вікна. На вулицях все одно багато дрібного битого скла, штукатурки тощо, особливо там, де є пошкоджені будинки. Вітер мікрочастинки цього всього підіймає і воно може потрапити для очей. Тому, схоже, на літо харків’янам знадобляться типу будівельних окулярів. Щоби банально зберегти зір. З пошкоджених будівель продовжують сипатися частково побиті вікна час від часу та пошкоджені елементи фасадів, в першу чергу, через вітер, який час від часу останніми днями, буває, посилюється. В таких місцях є багато предметів, що небезпечно звисають з пошкоджених будівель, і можуть прилетіти на голову чи на машину. Проте вийдеш на вулицю, де немає пошкоджень – ну звичайне життя, тільки час від часу відлуння вибухів.
31 березня театр “Березіль” відзначає своє 100-річчя, але зараз не до свята: частина колективу волонтерить, частина – стоїть на захисті України.
На Чугуївській трасі нарахували понад 20 автівок із цивільними, яких московити просто розстріляли. Там досі іде складний процес розмінування. При чому, зафіксовано встановлення новітніх рашистських мін-стрибунців, які заборонені міжнародними конвенцією, що реагують на кроки людини, яка підходить до такої міни.
В Екопарку Фельдмана від обстрілів загинула пара бізонів. Дитинча залишилось сиротою. Сам же Фельдман, який довгий час по світу кричав, що в Україні купа неонацистів, поступово доходить до стану сипання прокльонів рашистам. Дивний світ – дивні часи…
В Ізюмі ідуть бої. Евакуювати жителів чи завезти гуманітарку немає жодної можливості. Там лишається, за оцінками місцевої влади, 15-20 тисяч людей із понад 40, що були до приходу московитів. На цей напрямок перекидаються інші підрозділи рашистських військ, щоби оточити агломерацію Слов’янська та Краматорська.
Через це з Барвінкового та навколишніх сіл почали превентивну евакуацію мирного населення. Щоби у разі гіпотетичного розвитку негативних сценаріїв, ще одне містечко з 10 тисячами людей не опинилося в епіцентрі бойових дій. Віримо, що ЗСУ не допустять такого сценарію!
Тривають бої за Рубіжне і Попасну. Обстрілюють Лисичанськ та Сєвєродонецьк. Ситуація складна, але поки контрольована.
У Тростянці, що на Сумщини, поступово наводять лад після рашистів. Центр там сильно пошкоджений, багато місцевостей також, так само і район залізничної станції. Там були і сильні обстріли і серйозні бої. Загалом, на між Сумами та Охтиркою наші військові поступово витискають московитів до державного кордону України.
Разом підрозділи оборони України завершують витіснення московитів за межі Київської області за напрямком дороги на Конотоп. Бої вже ведуться у Чернігівській області. Звільняються містечка та села. Крок за кроком. Проте Чернігів продовжує бути у напів оточенні. І гуманітарна ситуація в місті складна.
У Вовчанську Харківської області, який під окупацією і біля самого кордону з московією, триває боротьба місцевих проти московитських триколорних ганчірок. Хто там казав, що не важливо який символ у місті. При цьому, рашисти не чіпають повернений напис Вовчанськ на стелу біля міста. Там є наші люди, які як можуть чинять ненасильницький спротив окупанту.
В окупованій рашистами Балаклії люди неохоче вірять, що їх міський голова зрадник. З продуктами там дуже важко, але хоча би хліб та крупи дістати можна. В селах люди живуть з того, що є погребах. Рашисти квартируються в одному з корпусів лікарні (лікарні вони лишають тоді, коли місто здається, бо знають, що наші не будуть ці будівлі руйнувати. Сволота!)ю
Московити забралися з майданчику ЧАЕС та зі Славутича. До речі, позавчора з кількаденним візитом до України прибув голова МАГАТЕ. Може, через це? Не знаю. Проте подібні відступи можуть свідчити, що на цих ділянках успіхів немає, вони не є важливими і логістичне забезпечення їх слабке і в цих умовах краще перекинути куди деінде (на Донецьку і Луганські області) або і та перегрупування перед новою спробою наступу на Київ з іншою тактикою з тих позицій, які утримують московити. Не моя справа аналізувати подібні речі, у Генштабі володіють всією картиною ситуації.
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує автор відео про те, як, за його словами, на помийці спить доблєстна “армія”, а насправді терористичне та бандитське формування незрозуміло чого з дивною абревіатурою “ДНР”. Цікаво, нащо апелювати до умов утримання від терористичної влади? от шо би шо? Все одно скоро з високою вірогідністю приляжуть на земельку назавжди.
Тримаймо стрій, підтримуймо один одного. Віримо в наших оборонців. Допомагаймо волонтерам, медикам, рятувальникам, комунальникам. Україна переможе!
Сергій Петров
