День був дуже тихим. Обстрілів було дуже мало і вони були в основному в північних околицях міста. Проте, на жаль, все одно є поранені через ці нечисленні обстріли. Українські військові звільнили кілька населених населених пунктів на північ від Харкова. Разом з тим
День видався напрочуд тихим – кількість московитських обстрілів була чи не найменшою за весь цей час. Можливо, навіть меншою за Великдень 24 квітня, коли день також був також тихим. Кількість обстрілів була дуже нечисленною, але вони все ж були. Рашисти обстрілювали північні околиці міста (Північну Салтівку, П’ятихатки, околиці Олексіївки), Сокільники, а також східні околиці Кулиничів та Салтівки. За день у місті внаслідок обстрілів загинула одна людина, а ще двоє – поранені.
Проте продовжували обстріли і північних передмість Харкова – Дергачівську міську громаду (на щастя, там немає поранених і постраждалих), село Уди Золочівської селищної громади (поранена одна людина), Також рашисти обстріляли Чугуїв, де спалахнула велика пожежа, але ніхто не постраждав.
Зрештою, є багато гарних новин. У четвер разом із Кутузівкою звільнили й село Момотове, яке знаходиться поруч із селищем Кутузівка. Це маленьке уточнення.
Далі внаслідок операції ГУР МО під загальним керівництвом командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, Героя України, командувача оборони Києва та за активної участі спецпідрозділу KRAKEN було звільнено село Руська Лозова Дергачівської міської громади. Разом з цим селище Лісне також було звільнене (до того воно було у сірій зоні). Також із сірої зони у підконтрольну урядовим силам перейшла і територія багатостраждального Фельдман-Екопарку, звідки продовжують евакуйовувати тварин (сьогодні евакуювали гімалайську ведмедицю).
Над старостатом в Руській Лозовій піднято український прапор, а з Руської Лозової та Лісного силами волонтерів та військових було евакуйовано понад 600 місцевих жителів, які понад 2 місяці знаходилися в окупації. Весь цей час вони переховувалися у підвалах, були без світла. Московити масово мародерили, в т.ч. і одяг. Дехто з вояків “другої армії світу”, як казали місцеві, шукав навіть взуття, бо приїхали воювати в кросівках та типу лаптях.
Евакуацію провели з метою убезпечення людей від масових обстрілів втрачених територій, до яких рашисти останнім часом вдаються в околицях Харкова. Зокрема, в останні дні тяжким обстрілам було піддано селище Лісне.
Як я казав, Руська Лозова – це стратегічний пункт на трасі на Бєлгород. Саме звідси окупанти обстрілювали Харків (і селище Жуковського, і П’ятихатки, і центр, і подеколи інші райони міста). Також це дає кілька варіантів розвитку ситуації для наших військових – не лише підтискання до кордону в районі Гоптівки. Зрештою, дивіться карту – є Руська Лозова, є Бобрівка, які наші. Як казав лігітімич “остальноє додумайтє самі” (с)
Що стосується міста, то це звільнення, сподіваюся, стане полегшенням для північних околиць міста, хоча не припинить обстріли як такі. Для припинення необхідно відтіснити далі на північ аж до кордону. Так само і про масове повернення харківців до міста говорити ще дуже рано. Так, це перші реальні успіхи, але до нормалізації безпекової ситуації у Харкові ще дуже далеко.
Тим часом, міський голова Тєрєхов, як тільки з обстрілами стало полегше почав знову гнути волинки, що питання про пам’ятник жукію мають вирішувати самі харківці через соцопитування. Як показало соцопитування у міських пабліках більшість виступає щоби забути про це питання, бо бюст Жукову вже на звалищі і нащо тягатися з цією мумією. Опитування цілком репрезентативні. За відновлення виступає не більше 12-15% їх учасників (це стала цифра).
Зрештою, зважаючи на дуже багато питань до міської влади, які накопичилися від харків’ян і на продовження ватної політики самим Тєрєховим як би військові пізніше до нього не завітали та не пояснили у прикладний спосіб, щоби він займався потрібними речами, а не бурхливою імітацією діятєльності.
А питань дуже багато:
– чому місцева влада не налагодила евакуацію населення обстрілюваних районів після того як ситуація з паливом у Харкові нормалізувалася? Чому це робили і досі роблять винятково волонтери в рамках їх волонтерських ініціатив? Де міська влада?
– чому комунальників не забезпечили бронежителами, хоча би другого класу (вони хоча би захищають від невеликих уламків)? Нагадаю, що один з комунальників вже постраждав внаслідок обстрілів парку Горького.
– які заходи були зроблені із облаштування бомбосховищ і укриттів? чому не були зроблені прості лавки та столики для них? за два місяці – нічого. Все облаштування бомбосховищ, укриттів та підвалів лягло на людей, які ними користалися. Без жодної допомоги міської влади, в чиєї компетенції є це питання.
– а де депутати міськради та облради від успішного кєрнєса, тьху блока кєрнєса “Успішний Харків”? Де вони? От депутати міськради та облради від ЄС та Блока Світличної – відомо де, здебільшого в Харкові: хто в ЗСУ, а інші безумно волонтерять чи в інший спосіб допомагають перемозі України. А де ваші депутати? Чи вони повтікали з міста як пацюки? Де депутати від Салтівки, селища Жуковського, П’ятихаток, Обрію та ХТЗ, районів, які найбільше постраждали від московитських обстрілів?
Може час займатися своїми прямими обов’язками нарешті?!? А не розводити болтологію та балаган про кривавого ката і м’ясника Жукова! Агов, пане Терехов!
І це лише дуже мала кількість питань, які виникли у мене та у моїх друзів і колег, навіть відносно лояльних до самої постаті Терехова, враховуючи наш політичний харківський “бомонд”… Питань та скарг, які виникли у харківців, з якими я та наша команда документаторів спілкується щодня. Знаєте скільки скарг на бездіяльність міської влади? Бідні люди постійно просять нас допомогти у вирішенні своїх життєвих проблем, бо від влади лише одні балачки, про “після війни все відбудуємо”.
Що стосується області, то ситуація там складна. Московити атакують на Слов’янському та Барвінківському напрямку, але їх активність цього дня трохи підупала. Зокрема, через успішні оборонні дії наших ЗСУ, оскільки рашисти несуть істотні втрати.
В одному сіл Борівської селищної громади, яка знаходиться в окупації, Першотравневому стався “бадабум” і московити понесли втрати. Тепер населений пункт закритий на в’їзд та виїзд. А в самому смт Борова рашисти потрощили палац культури а дитсадок перетворили на туалет.
Тривають важкі бої в зоні ООС – в районі Лимана, за Рубіжне та Попасну, біля Сєвєродонецька, Авдіївки, Мар’їнки, Великої Новосілки, а в районі Гуляйполя атакувальні дії рашистів заглохли (у т.ч. і через пошкодження мосту в Якимівці). В Маріуполі итуація надзвичайно важка, але наші військові ходять на вилазки та б’ють окупантів.
У Маріуполь приїхав гауляйтер ОРДЛ (т.зв. “ДНР”) Пушилін з журналістами – роздав подачки, пообіцяв, що “життя налагодиться”, вивіз апарати ШВЛ, які ще вціліли в одній з маріупольських лікарень, і поїхав назад.
Наші війська для убезпечення Бахмута підірвали залізничний міст через Сіверський Донець між Лиманом та Райгородком.
В окупованій Киселівці на Херсонщині трапилася суперечка між бурятами та кадировцями щодо того, що кадировці воюють на другій -третій лінії, а на передову посилають бурятів, при цьому кадировці займаються лише мародерством і не лишають достатньо бурятам. Суперечка переросла в перестрілку. За інформацією орєстовіча, перемогу у ній здобули “бойові буряти”. Цікаво, а не можна, щоби наступного разу перемогу здобули обидві сторони і ніхто не вижив?
Через четверговий ракетний удар по житловому будинку у Києві загинула журналістка “Радіо Свобода” Віра Гірич.
В окупованому Донецьку (ОРДЛО) стався хлопок та виникла пожежа на нафтобазі. Цікаво, а що ж таке? Хтось не там покурив?
Дуже неспокійно у Бєлгородській області. Надвечір знову чулися якісь хлопки у Бєлгороді, а потім звуки артилерії. Вони харківцям також заважають спати – звикайте до подібного “інтершуму”. Відбулися хлопки біля села Крупєц Курської області, хоча при цьому московити гатять вже кілька днів до прикордонним селам Чернігівської та Сумської областей. А ще в Кургані на московії стався хлопок на фармзаводі, одному з найбільш виробників антибіотиків в країні.
Ну а премію дарвіна (у прямому сенсі. з квитком на концерт Кобзона) сьогодні отримує рашистсько-кадировський тік-ток воєн з Маріуполя, який встиг поділитися, що завдання вони виконали на “5 з плюсом”, що в них кілька 300-х, а потім його настигла відповідь азовців. Він так і не встиг повідомити, що все-таки у його підрозділу є щонайменше один двохсотий. Він просто трохи впав, а смартфон почервонів.
Віримо наших військових, віримо в силу ЗСУ! І наближаймо нашу перемогу!
Сергій Петров
