З лютого 2022 р. Україна демонструє неочікуваний рівень спроможності протистояти російській агресії. Однак якими є ключові чинники цієї спроможності? Які елементи соціальної структури є найбільш стійкими й важливими? Аби якнайефективніше підтримувати й розвивати соціум, ми маємо визначити такі групи й класифікувати їх.
Військова концепція тактики партизанської війни ХХІ століття має назву «бджолиний рій». Її основна ідея — мережецентрична війна, де об’єднання невеликих тактичних груп із високим рівнем незалежності замінює масивну вертикальну систему управління. Саме так зараз діє українське суспільство і його армія. Так зване «об’єднання невеликих команд», згуртованих спільними ідеями й цілями, формує структуру українського суспільства в масштабах країни.
Розгляньмо ключові елементи незбагненної структури більш детально.
Середній клас
До цієї категорії входять підприємці, малий бізнес і самозайняті особи (зокрема в секторах ІТ та роботи в інтернеті). Війна природним чином призвела до виникнення низки унікальних викликів: екстремальне зростання безробіття, масове переміщення людей, розрив численних ланцюгів поставок, витік національних та індивідуальних ресурсів тощо. Тим часом середній клас, основний елемент демократичного суспільства в мирний час, зміг забезпечити відносну сталість економіки під час війни. Підприємці та самозайняті особи відрізняються більшою гнучкістю: замість виснаження обмежених національних ресурсів вони швидше адаптуються, прагнуть до самоосвіти, створюють додаткову вартість і платять більше податків.
Офіційні НДО та благодійні фонди
НДО та благодійні фонди є найпоширенішими інститутами громадянського суспільства, які потребують підтримки. Організації, які мають отримати пріоритетний доступ до ресурсів і підтримки, це установи, що займаються ключовими питаннями існування нації: безпека, люди, які потребують допомоги, правозахисна діяльність, міжнародна співпраця, економічна стійкість і невідкладна допомога.
Неформальні групи волонтерів.
Російська агресія викликала серед українців приголомшливе прагнення підтримувати один одного і свою країну. Майже кожен громадянин так чи інакше почав волонтерити. Між тим існують тисячі надзвичайно достойних волонтерських груп, які, як правило, здійснюють свою діяльність неформально. Вони потребують кваліфікації та підтримки або безпосередньо, або через офіційні місцеві некомерційні організації.
Місцева міська, селищна і сільська влада
Реформи, проведені після Майдану, призвели до значного переходу влади від центрального уряду до рівня місцевих громад. У 2022 р. органи місцевого самоврядування стали одним із ключових засобів захисту від нової непростої реальності по всій країні. Тісна співпраця між органами місцевого самоврядування та іншими місцевими інституціями зробила наше суспільство несподівано готовим і реактивним.
Підрозділи пожежних і комунальних служб
Так само, як і місцева влада, ці державні службовці, майже непомітні в мирний час, є головними діючими особами, коли постає питання між життям і смертю. У найбільш постраждалих регіонах їх починають називати «рятувальним спецназом» або «комунальним спецназом».
Військові частини
Українська армія стала по-справжньому національною, тобто тепер ми бачимо на військовій службі героїв, які раніше в армії не були. Це хлопці та дівчата, які буквально жили з нами по сусідству: підприємці і безробітні, багаті і бідні, молоді і старі, чоловіки і жінки, мешканці міст і сіл, люди з усіх куточків країни. Зазвичай інститути громадянського суспільства підтримують військових обмежено або прагнуть не підтримувати їх узагалі. Однак настав час змінити точку зору. Ми повинні розраховувати не тільки на державну підтримку армії. Ми маємо без вагань підтримувати наших озброєних захисників під час зовнішньої агресії проти демократії та прав людини. Це наш обов’язок, як вільних людей, якщо ми хочемо зробити нашу планету безпечною та якщо ми хочемо вижити. І слово «вижити» вжито не фігурально.
І останнє, але не за значенням:
Співпраця між усіма вищезгаданими групами.
Цей пункт сприяє міцності структури суспільства. Усі зусилля, спрямовані на розвиток міжгрупової співпраці, принесуть величезні зміни у коротко-, середньо- чи довгостроковій перспективі.
К. С. Льюїс казав: «Коли найважливіше виходить на перше місце, значущість наступного лише зростає». І я погоджуюся з цим. Існує багато різних видів загалом позитивних зусиль, які надаються або підтримуються винахідливими зацікавленими сторонами. Тим не менш, я вважаю, що ми маємо поставити головне на перше місце, аби досягти успіху в цілому.
Олександр Шевченко
Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie, ГО “Львівський медіафорум”, Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
