“Буквально у нас ворог зараз краде ментально наших дітей, окуповує їх мізки і прошиває. І з цим треба боротися. Про це різні стратегії можуть бути, але бажано, щоб це була б теж і державна стратегія.”  – Діна Чмуж

“Більша частина української молоді, саме існування Росії сприймає як максимальну несправедливість у світі”  – Євген Володченко

Цивільна мобілізація: пошук відповідей на виклики війни – цій темі був присвячений восьмий Харківський Міжнародний Безпековий Форум, який пройшов в Харкові 5 грудня 2025 року в міжнародний день волонтера. 

Форум проводиться в Харкові з 2018 року Інформаційним центром «Майдан Моніторинг» та Фондом Конрада Аденауера  без перерви на війну.

Пропонуємо вам ознайомитися з підсумками роботи окремих панелей форуму.

Роль молоді в цивільній мобілізації 

Експерти

Діна Чмуж, художниця та поетка

Євгеній Володченко,  ветеран спецпідрозділу ГУР МО Kraken, музикант гурту «Курган і Агрегат»

Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна»

Модератор: Сергій Петров, історик, документатор воєнних злочинів, OSINT-спеціаліст, секретар Правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»

Учасники визначили виклики та можливості залучення молоді до цивільної мобілізації та політичних процесів.

Виклики для молоді

Основні занепокоєння щодо впливу зовнішніх факторів, зокрема російської пропаганди, на молоді уми полягають у наступному:

Окупація мізків та спотворення свідомості: Росія активно використовує онлайн-платформи, зокрема TikTok, для “окупації мізків” українських дітей, спотворюючи їхню свідомість. Це призводить до того, що молодь, яка раніше була проукраїнською, може змінити свої погляди.

Поширення російської культури та мови: Вплив російської пропаганди призводить до того, що на вулицях можна почути багато “московської російської” від молодих людей, що свідчить про її проникнення в повсякденне життя.

Відсутність державної стратегії: Існує потреба в державній політиці та громадській увазі до цієї проблеми, оскільки ворог “краде ментально наших дітей і їх… окуповує їх мізки, прошиває”.

Скептицизм та недовіра до політики: Молодь демотивує йти в політику її непрозорість, що порівнюється з “каламутною медузою”. Існує відчуття, що політичні партії не мають сталих постулатів, а їхні представники трансформуються в щось безлике, що зливається зі “стіною”. Це призводить до скептицизму та небажання бути частиною такого “океану”.

Необізнаність: Велика проблема полягає в необізнаності молоді щодо функціонування державного апарату та політичних процесів. Недостатньо освітніх програм у школах, які б пояснювали, що держава формується громадянами і що кожен може впливати на зміни.

Фрагментарне та формальне залучення: Залучення молоді до молодіжних рад при органах місцевого самоврядування часто є фрагментарним і формальним. Лише в деяких громадах молодь залучають до вирішення місцевих проблем, усвідомлюючи її як кадровий резерв.

“Паралельна державність”: Існує проблема “паралельної державності”, коли громадянське суспільство самоорганізовується та бере на себе відповідальність, тоді як державний апарат існує паралельно, перекладаючи відповідальність на активістів. Це створює відчуття, що молодь не хоче бути частиною “океану медуз” (політики), а лише впливати на нього ззовні.

Вплив російської пропаганди: Росія активно використовує онлайн-платформи, зокрема TikTok, для “окупації мізків” українських дітей, спотворюючи їхню свідомість. Це створює загрозу для формування проукраїнської позиції та критичного мислення.

“Вкрадена безтурботність”: Війна призвела до того, що молодь живе з відчуттям, що “завтра може не бути”, що змушує їх діяти сьогодні. Це, хоч і мотивує до активності, але є наслідком трагічних подій.

Можливості

Українська молодь характеризується стійкістю до викликів війни та загостреним відчуттям справедливості, прагненням прозорості та чесності. Це є потужним мотиватором для участі в громадянській мобілізації. Молодь мотивує максималістична тяга до абсолютної справедливості, бажання допомагати та робити добро. Існування Росії сприймається як максимальна несправедливість, що спонукає до протидії. Молодь прагне знайти однодумців та спільноти, де можна спілкуватися та реалізовуватися. Створення таких майданчиків є дуже помічним.

Молодь комфортно почувається в онлайн-просторах, але водночас є рух до більшого виходу в офлайн. Це створює можливості для гібридних форм залучення. Сила особистості, власний приклад та відкритість є ключовими для залучення молоді. Коли молодь бачить, що дорослі допомагають війську та беруть участь у громадській активності, вона також хоче бути частиною цього.

Молодь здатна швидко самоорганізовуватися та виявляти локальних лідерів, як це було під час “картонних протестів”.

Залучати молодь до великих справ можна через маленькі кроки, пропонуючи прості завдання та гейміфіковані форми участі (конкурси, компанії), а також інтеграція волонтерської діяльності в навчальний процес для зацікавлення та залучення студентів та школярів.

Надання молоді простору для висловлення своїх думок, критики та голосу є важливим для їхнього усвідомленого залучення.

Подорожі та взаємодія з різними спільнотами в Україні допомагають молоді пізнавати країну, формувати проукраїнську позицію та розуміти, як розвиваються різні регіони.

Ви можете подивитися запис цієї панелі цілком тут