Обдумуючи засади зовнішньої політики України, я зупинився на політиці створення буферних держав по лінії з державою-агресором. Довгий час, а може і “вічно” в людському вимірі, ці буфери треба буде підтримувати матеріально, гуманітарно, інтелектуально – не безоплатно. Йдеться про всі неукраїнські терени взагалі.
29-30 листопада 2019 року в Харкові відбудеться Другий харківський міжнародний безпековий форум «БОРОТЬБА ЗА ЛЮДЕЙ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ». Ми запрошуємо вас обговорити низку питань, пов’язаних з гібридними загрозами, що торкаються світогляду й сфери ідеології, управління масовою свідомістю, технологій просування ворожих ідей в умовах демократії та інформаційного суспільства.
Мій план покраще вашого Штайнмаєра. І він не розділяє Крим та Донбас як чимсь різні теріторії в правовому статусі (власне, того і прагне агресор, щоб вони були принципово різні).
Друзі. Воно колотить. Воно болить за нашу країну, за наше майбутнє, за хлопців, що на передовій, за переселенців, за волонтерів, за тих, у кого серце і душа у ці часи розривається на шматки. Запрошуємо на зустріч. Нам потрібна власна формула нашого подальшого життя. І виробляти її – наша справа.
Жив був поц. Який дуже любив пизд…. говорити. В тому числі говорити про свою величезну роль в проєктах, до яких він мав якийсь стосунок. Якийсь. Від мізерного до помірного.
Визначеності стосовно впливу Коломойського та Росії досі нема. Чи може така невизначеність тривати довго? Ні. Бо фактор Коломойського робить непередбачуваною економіку, а фактор Росії може спровокувати масові заворушення з непередбачуваним результатом.
А поки лінія між цивілізованим світом і Мордором проходить по межах селища Нью-Йорк, активним мешканцям цього селища залишається сподіватись, що їхній голос почують і українські можновладці, і журналісти, і суспільство.