Шановні депутати,
«Репортери без кордонів», міжнародна організація, яка бореться за свободу слова, хотіла би проінформувати вас про свою глибоку стурбованість щодо проекту закону № 11013, який було представлено в парламенті минулого тижня, та метою якого є посилити кримінальну відповідальність за наклеп, внісши відповідні поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.
Більше 10 років тому український парламент декриміналізував наклеп. У січні 2001 року, коли було прийнято новий кримінальний кодекс, Україна зробила обнадійливий перший крок у напрямку до більшого захисту свободи вираження поглядів, яка є необхідною умовою спілкування у демократичному суспільстві.
Законопроект 11013, представлений Віталієм Журавським, членом Партії регіонів, має на меті посилити кримінальну відповідальність за наклеп, і є небезпечним кроком назад. Ми вважаємо, що його прийняття буде серйозним ударом по свободі преси.
Покарання, передбачене цим законопроектом, є досить суворим. У пунктах 145.1.2 і 145.2.2 стверджується, що наклеп, що міститься в публічному виступі, публічно демонструються в творах або засобах масової інформації, – карається штрафом в розмірі від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк від одного року до двох років, або арештом на строк від трьох до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років
Пункт 5 розділу 145,1 взагалі передбачає можливе тюремне ув’язнення на строк від трьох до п’яти років, якщо наклеп завдав шкоди здоров’ю потерпілого.
Таке покарання є явно непропорційним та порушує статтю 10 Європейської конвенції з прав людини в інтерпретації Європейського суду з прав людини в Страсбурзі.
Відсутність чіткості у визначенні наклепу, який законопроект описує як ” поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію “, викликає побоювання у виникненні зловживань в результаті різних тлумачень.
Проти журналістів зможуть порушувати кримінальні справи за публікацію статей про діяльність політиків і впливових бізнесменів. Журналістам загрожуватиме тюремне ув’язнення за публікацію розслідувань, що ставить під загрозу саме функціонування незалежних засобів масової інформації.
Ці положення також порушують Статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, підписантом якого є Україна. Комітет з прав людини ООН, незалежний орган, який здійснює нагляд за застосуванням цього пакту, заявив у Загальних Рекомендаціях № 34 в липні минулого року, що закони про наклеп “повинні розроблятись з обережністю”, щоб переконатися, що вони відповідають критерію необхідності, “що вони не служать, на практиці, щоб задушити свободу слова”, та що “позбавлення волі ніколи буде відповідним покаранням” за правопорушення, допущені пресою (пункт 47).
Міжнародний досвід показує, що притягнення осіб, відповідальних за правопорушення преси, до кримінальної відповідальності допомагає створити атмосферу залякування, яка може перешкоджати журналістам у інформуванні про чутливі питання. Європейський суд з прав людини засудив Туреччину 5 квітня 2011 за втручання в роботу письменника Фатіха Таса, ухваливши, що кримінальний характер його покарання, швидше за все, відіб’є в нього охоту його приймати участь у публічній дискусії з питань, що зачіпають життя суспільства.
В. Журавський заявив, що він черпав натхнення для розробки законопроекту від сусідньої Росії, яка 13 липня ухвалила закон, що повернув кримінальну відповідальність за наклеп. Ми хотіли б нагадати членам українського парламенту, що цей крок було засуджено Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), і що він серйозно нашкодив міжнародній репутації цієї країни.
«Репортери без кордонів» закликають вас відмовитися від цього законопроекту, який ми розцінюємо як репресивний, каральний і контрпродуктивний.
Хоча ми розуміємо бажання уряду зробити все можливе, щоб захистити громадян України, у нас є серйозні сумніви щодо духу цього закону, який, здається, спрямовано на боротьбу з незалежними ЗМІ та заохочення самоцензури з боку журналістів.
Я дякую вам за увагу до цього питання.
З повагою,
Олів’є Базій
Генеральний секретар Репортерів без кордонів