1. Незважаючи на певні послаблення, силові структури влади продовжують утримувати за ґратами кілька десятків людей, чия вина в більшості випадків не доведена або полягає лише в участі (дійсній чи уявній) в протестному русі проти існуючого режиму.
2. Як видно з безлічі свідчень, противники режиму, взяті в полон чинною владою, піддавалися й піддаються тортурам і знущанням.
3. Як випливає із Закону № 737-VII від 29.01.2014 р., прийнятого парламентською більшістю, з офіційних заяв представників Генеральної Прокуратури, МВС та інших відомств, подальша доля захоплених людей не залежить від їхньої вини чи будь-яких законних процедур, а ставиться в залежність від поступок протестувальників на користь державних органів та осіб, які вчинили захоплення й утримання цих людей.
4. Відповідно до ч. 1 статті 1 Міжнародної конвенції про боротьбу із захопленням заручників (затверджена Резолюцією № 34/146 Генеральної Асамблеї ООН від 17.12.1979 р.), «будь-яка особа, яка захоплює або утримує іншу особу й погрожує вбити, завдати пошкодження або продовжувати утримувати іншу особу (тут і далі іменовану як «заручник»), для того щоб змусити третю сторону, а саме: державу, міжнародну міжурядову організацію, будь-яку фізичну або юридичну особу або групу осіб — вчинити або утриматися від вчинення будь-якого акту в якості прямої чи непрямої умови для звільнення заручника, вчиняє злочин захоплення заручника за змістом цієї Конвенції». При цьому Конвенція визначає всі види захоплення заручників як небезпечний прояв міжнародного тероризму.
5. Таким чином, згідно з міжнародними нормами, особи, захоплені силовими структурами України в період громадянських протестів проти чинного режиму, звільнення яких обумовлюється виконанням тих чи інших вимог з боку державних органів України, мають статус заручників, а посадові особи України, які беруть участь у їх захопленні та утриманні — статус терористів, які вчинили і продовжують здійснювати особливо тяжкий злочин.
6. Відповідно до Конвенції, всі, хто бере участь у захопленні або спробі захоплення заручників, а також спільники цих осіб, вважаються злочинцями. Такими особами (які захопили й утримують заручників, в основному, з числа супротивників чинного режиму) є:
Президент України В. Ф. Янукович, як керівник державних структур, що здійснили захоплення й утримання заручників, який безпосередньо висунув на переговорах умови їхнього звільнення,
співробітники МВС і прокуратури — безпосередні учасники захоплення заручників і подальшого їх документального оформлення шляхом фальсифікації документів про неіснуючі правопорушення, ініціатори та учасники тортур і знущань над заручниками,
судді, які за свідомо підробленими документами здійснювали процедуру «оформлення» заручників з явними порушеннями права останніх на справедливий суд,
народні депутати України (всього 235 чоловік), які, будучи у змові з Президентом, прийняли т. зв. закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб, у зв’язку з подіями, що мали місце під час мирних зібрань», чим створили в Україні нормативну базу для вчинення злочинів захоплення й утримання заручників.
Виходячи з вищевикладеного, ми заявляємо й вимагаємо:
До 18.02.2014 р. включно органам державної влади України і всім її силовим структурам негайно і без всяких попередніх умов звільнити заручників, припинити їх кримінальне переслідування, негайно припинити нові захоплення та викрадення супротивників режиму. У разі невиконання даної вимоги ми будемо наполягати, щоб перераховані вище особи, відповідальні за захоплення й утримання заручників, з 18.02.2014 р. були оголошені «поза законом».
Це передбачає заклик до всіх громадян України, громадян інших країн, їхніх урядів і організацій — починаючи з 18.02.2014 року, здійснити заходи зі звільнення заручників і знешкодження банди терористів, якими виявилися вищі посадові особи нашої держави та їхні підлеглі, будь-якими засобами, адекватними тяжкості скоєного злочину (міжнародний тероризм у формі захоплення заручників), аж до фізичного знищення осіб, які продовжують дану терористичну діяльність.
Ми всіляко підтримуємо розгортання сил Самооборони Майдану у Києві та всіх регіонах України.
Ухвалено одноголосно 16 лютого В Одесі.
Я правда не розумію чому з 18-го. Бо сорі, але торористами вони є, причому виходячи з тексту, з моменту оголошення вимог щодо умов звільнення заручників, нє? А в іншому останній абзац гаряче підтримую.
Терористами вони стають з моменту оголошення вимог в обмін на виконання яких обіцяють звільнити заручників, а не після того, як збіг термін за які ті вимоги мали бути виконані, нє?
” – судді, які за свідомо підробленими документами здійснювали процедуру “оформлення” заручників з явними порушеннями права останніх на справедливий суд,” – так це безвідносно до заручників злочин
та й оформлювали суди їх ще до того як вони стали заручниками
заручникаит вони стали після набуття чинності законом
я б сказав що злочинцем який захопив заручників є українська держава в цілому, а не окремі якісь люди. держава стала терористом.
це з юридичного боку непросто – нмд це схоже на нацистський режим
тобто воно законно
в нас узаконено тероризм :)
але судді в тому точно не винні – те шо їм закинули вони робили до того як узаконили тероризм. судді є звичайними злочинцями, бо судять не по закону.
має бути якийсь чіткий меседж. а воно закінчилося тим що … підтримуємо самооборону. тому я кажу що є певна сумбурність
можна було б об’єднати обидві заяви в одну – сформулювати що в Україні діє режим яким узаконив тероризм, і закликати уряді іноземні чітко сформулювати своє ставлення до такого режиму
я так розумію тренд такий що це розглядається як типу політичний компроміс, такий закон, але ж факт лишається фактом – тобто захоплення заручників лишається захопленням заручників