Кілька спостережень старого зануди з вечору Reforms F*ckup Night, на якому виступало 13 осіб, які сходили у владу і яких система перемогла. Розумію, що маю обмежене право їх оцінювати та критикувати, бо вони там були, а я – ні, але все ж сподіваюся, що незаангажована критична оцінка збоку справі лише поможе.
Важливо зробити висновки, чому всі ці 13 осіб опинилися “на щиті”, а не “зі щитом” і швидко відкорегувати дальші дії спільноти.
– Практично всі колишні міністри/ заступники скаржилися на вал неважливих документів, які їм доводилося підписувати до одинадцятої ночі. Те саме казав Айварас про Кабмін – коли весь Кабмін розглядає мізерні питання поштучної передачі майна типу “машина Волга передається з балансу на баланс”. Мені здавалося, що і заступник міністра і Кабмін мають всі права і можливості внести зміни до принципів документообігу і тимчасового регламенту КМУ та перестати займатися дрібницями. Під час зустрічі було явно видно, що таке чомусь виступаючим в голову не приходило.
– ЖОДЕН з виступаючих у своєму виступі не поставив громадянина в центр змін, не описав/-ала які продукти для громадянина він/вона намагався запровадити чи змінити. Винятками були Андрій Герус, який намагався простими словами пояснити чим саме займається НКРЕКП і що він там робив, та Пивоварський, який зосередився на корені зла у держсекторі у своєму розумінні. Решта здебільшого говорили лише про себе і „своє міністерство” у форматі „я, мій досвід і система”. Знову ж лише Герус звернув увагу на те, що в держслужбі є не одні ідіоти, яких треба звільняти ударними темпами, але і маса кваліфікованих кадрів, на яких тримається реальна робота.
– Практично ніхто не говорив про бачення політик, які намагався впровадити. Місцями складалося враження „реформи” як єдиної мети, без пояснення суті – а що саме було метою. Мене це дуже бентежило і певною мірою пояснювало чому ці люди на сцені зараз розповідають про невдачу.
Висновки:
– Державна служба вимагає специфічних знань, іти в неї, не розуміючи системи – це так само як стати стоматологом тільки тому, що ти собі купив стоматологічний апарат.
– Не кожен громадський діяч чи бізнесмен може працювати в форматі реформування держслужби.
– Неможливо ні грати за правилами існуючої системи, ні їх ігнорувати. Слід розуміти, що похід у “владу” має метою саме зміну правил, тоді зміна буде тривалою. Для того, щоб міняти, систему треба розуміти. Без фахового інсайду такі намагання несуть дуже високий ризик невдачі.
– Питання системи підвищення кваліфікації кадрів (in-service training – звучить правильніше) стоїть у повний ріст. Розмови про її модернізацію лише на моїй пам’яті ведуться вже 11й рік. Наголошую, що це не лише НАДУ. Це ціла система – оцінки навчальних потреб, формування тренінгових програм, залучення викладачів, оплата, моніторинг, робота управлінь персоналу.
– Початок реформи певного сектору має починатися з розуміння і представлення політик які будуть впроваджуватися. Не факт, що пропоновані рішення – добрі і краще це з’ясувати до, а не в процесі.
– Навчання з аналізу політики та аналізу регуляторних наслідків для керівництва міністерств є критично важливим.
– Стартове навчання щодо процедурних моментів для новоприбулих керівників на держслужбу теж не буде зайвим.
Якщо не фокусуватися на суті нових політик, зміні правил в системі і спроможності, то вечорів reforms fuckup night буде більше, а мені все ж розмови про перемогу цікавіші за розмови про зраду, якби Бальцерович чи покійний Бендукідзе їздили з лекціями “як просрати все”, вони навряд чи мали б стільки авторитету.
