Готуючи для Енциклопедії сучасної України довідки на літеру «М» про політв’язнів і дисидентів (уже вийшло 15 томів ЕСУ), я натрапив на знайоме прізвище «Шокін В.М.». Заглянув у Вікіпедію: справді, нинішній Ґенеральний прокурор України Шокін Віктор Миколайович у 1980–1989 роках працював слідчим, старшим слідчим прокуратури Московського району міста Києва […]
Закликаємо Вас відмовитися від звертання «жіночки» та епітетів на кшталт: любі, кохані, чарівні, милі, прекрасні, турботливі, вродливі, дбайливі, ласкаві, ніжніі т. п., які недоречні у контексті дискусії про права жінок та гендерну рівність у суспільстві. З тієї ж причини наполегливо просимо Вас не акцентувати надмірної уваги на сімейних ролях жінок (матері, бабусі, сестри, дочки, коханої) та на зовнішності (краса, врода), тілесності (усмішка, очі, статура) чи почуттях жінок (любов, турбота, чуйність тощо) […]
Часто ставлять до прикладу великого Манергейма, протиставляючи його нікчемним “зрадникам” Турчинову та Порошенку, які здали Крим та Донбас, але може не всі знають, що у Фінляндії тема “зради” теж була популярна, і у свій час сам Манергейм наполягав на “зраді” (віддати москалям частину території, піддавшись на їхній тоді лише тільки дипломатичний тиск – навесні 1939 р), і готовий був нести за це політичну відповідальність, а уряд, побоюючись народної критики за непопулярну “зраду”, його не дослухався […]
… как можно жить десятилетия в одной квартире с дочерью своих жертв и с палачом своих родителей. Не объяснить это. Впрочем, советскому человеку и не надо объяснять. И так понимает […]
Все эти зрады, высокие тарифы, беда с образованием и медициной – дело времени и оторванной от дивана лично своей жопы […]
день солідарності жінок у боротьбі за свої права “льохким помахом руки….” перетворили у “свято весни та краси”. у совку не могло бути боротьби за права, хіба не ясно? не могло бути вшанування борців.
бо як тоді рабство культивувати? […]
Українська миротворча школа представляє четвертий фільм з документального циклу «Жінки миротвориці».
Знайомтеся з Варварою Гуменною, Людмилою Чичерою, Афіною Хаджиновою з Маріуполя,— з жінками, які несуть добро і мир на нашу багатостраждальну землю […]
В рамках реальної політики ми самі даємо Росії інструментарій для поширення інформаційного впливу, і у вигляді двомовності, і у вигляді теле-, радіопрограм … […]
Особливий наголос робився на тому, що ми же православні, і ми же від Рюрика та Владіміра одвічно разом. Довга історія вольниці та незалежності Новгорода ігнорувалась як непорозуміння […]
Перший етап – це публічне засудження самої русифікації у всіх її проявах разом зі створенням списків винних у проведенні русифікації. Сама русифікація багатоманітна: від заборон та обмежень української мови до дій, що характеризуються як спротив розвитку української культури. Після того нам потрібно буде докласти дуже багато зусиль щодо проведення судового процесу над винними у русифікації в рамках трибуналу над рашизмом […]
У Красноармійську відбулися хода-реквієм та мітинг вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. […]
В Краматорске улицу Орджоникидзе, которая является частью автодороги Славянск-Донецк-Мариуполь, переименовали в честь Олексы Тихого […]
Організатором проведення заходу є Народний Герой України Анатолій Водолазький з Олексієво-Дружківки. Це вже друга спроба Анатолія Даниловича організувати зустріч дітей цього навчального закладу з нашими воєнними, бійцями і командирами Української армії […]
Подарунок влади на дев’яті Олексини читання. Мери Костянтинівки, Дружківки, Краматорська, Слов’янська домовилися про проспект Ооекси Тихого! […]
Український інститут національної пам’яті став координатором і головним виконавцем чотирирічного проекту “Місця пам’яті Української революції”, реалізація якого передбачена п.7 Указу Президента України №17/2016 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років”. […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.