У північних повітах існував досить потужний, але переважно стихійний рух за приналежність до України. За умови співпадіння інтересів навіть байдужі до української справи політичні сили схильні були діяли разом з українськими державними формуваннями, причому ця тенденція з часом зростала. Демократично обрані органи місцевого самоврядування, земства та думи всіх північних повітів Чернігівської губернії виконали формальну вимогу Тимчасового уряду Росії щодо визначення приналежності своїх територій – до України; тобто мовиться про цілком легітимні рішення, що не втратили своєї юридичної сили. Крім того, перебування Гомеля у складі І та ІІ УНР, Української Держави супроводжувалося повільним дрейфом міського самоврядування – від небажання визначати приналежність до України до підтримки такої ідеї.
[…]
