Це було перше розгорнуті відомості про післясталінські табори, з яких неспростовно випливало, що політичні репресії в СРСР продовжуються, що за колючим дротом панує сваволя й приниження людської гідності. Книжка справила величезне, шокуюче враження на читачів і в радянській імперії, і за кордоном. […]
Ви застрягли в “швидкісному” потязі? Хочете компенсації? Роздрукуйте цю позовну заяву і вперед! […]
Кажуть, що українці є людьми, отруєними історією. Більшість власної духовної енергії вони витрачають не на раціональну розбудову добробуту своєї нації і своєї держави, а на створення історичних міфів (або ж запозичення сусідських) та подальше фанатичне відстоювання їхніх часто дуже примітивних положень у політичних баталіях сучасності. Бездумна віра в своїх або чужих героїв – неважливо в кого, Бандеру чи Леніна – позбавляє нас спроможності критично мислити; останнє ж бо є необхідною передумовою для того, щоб крок за кроком покращувати власне життя. […]
Петро знав старі козацькі традиції, добре розумів їх та, незважаючи на службу й вишкіл у московському імператорському війську, зберіг їх та впровадив у життя, розбудовуючи пізніше знаментий кінний полк, з яким пройшов славний бойовий шлях у рядах відродженої у 1918-1920 р.р. української армії. […]
Найбільше питання – чи йдеться взагалі про розвиток музею, а не переведення його у форму «еталонної колекції відібраних творів» (як її називає Марія Задорожна) при новоствореному експертному центрі, який надає платні послуги з експертизи мистецьких творів заможним колекціонерам. […]
Реформа служби швидкої медичної допомоги зайшла в «глухий кут». Це грубіша профанація й бутафорія, яка переростає в згубну небезпеку для здоров’я і благополуччя наших громадян. […]
13 січня 2013 року скінчив свій земний шлях справжній український герой, на перший погляд, ніби тихий і непомітний, але твердий як криця й послідовний велет нашого національного духу, один із славної коґорти нескорених, еталон інтеліґентності, порядності й вірності ідеалам українського народу, борець й людина – Михайло Горинь. […]
Дарія Ребет, уроджена Цісик, дружина відомого націоналістичного діяча проф. д-ра Лева Ребета, була родом з Кіцманя на Буковині, пізніше стала маґістром права й чи не найвидатнішою українською громадсько-політичною діячкою в середині 20-го століття на Рідних Землях та на чужині. […]
І чого у мене, щойно наділеного паспортом, якісь несимпатичні асоціації?… Мабуть, я не дуже довіряю цій державі, мабуть їй надто часто свербить у носі […]
Стусу инкриминировали 14 стихотворений и 10 правозащитных и литературных статей. Среди них статья-эссе о творчестве П.Тычины “Феномен доби” (“Феномен эпохи”), в которой исследуется влияние партийности литературы на творчество. Ему инкриминировали и составление в 1970 самиздатского сборника своих стихов “Веселий цвинтар” (“Веселое кладбище”), в котором речь шла «об условиях жизни советских людей, о социалистической демократии […]
Когда-то… когда трамваи уже были, а телевизоров еще не было, жила в Харькове семья адвоката. Жили они хорошо, не бедно. И детей в семье было много. А еще была в этой семье домработница – веселая дивчина из села. Она помогала по хозяйству и жила с хозяевами душа в душу – как член семьи. […]
Історія про те, як ведуть до банкрутства унікальний інститут заради шматка кримського узбережжя. […]
Зараз ми вже 22-й рік живемо у нашій самостійній державі, за створення якої й боролися ці люди. Шостого січня цього 2013 року Василю Стусу виповнилося б 75 років. Чи йдемо ми так, як хотів того Стус, як мріяли його живі й не живі побратими, ішовши на палю заради великої ідеї – вільної України? Що б вони побачили, а вірніше, що б сказали, побачивши те, що зараз відбувається у нас? […]
Українські ток-шоу – не місце для українських ведучих? Схоже на те, що вони зникають як вид, як явище. Може хтось проголосив негласне, але дуже суворе табу на журналістів, які здатні вести ефіри і спілкуватися з аудиторією рідною мовою українців? […]
Розуміння законів (Стиль) розвитку культури і суспільства може допомогти витворити адекватні зовнішньому світові й внутрішньому статусу форми українського життя. […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.