Не витримую. Довший час не хотів додавати власного голосу до загального гамору доблесних сторожів людських прав та борців за демократію. Чекав щоби хтось із численних політологів, журналістів, чи політкоментаторів висловив то що я тепер змушений писати. Посеред нашої політичної кімнати стоїть слонь якого ми обережно обминаєм та іґноруєм. Але таки слонь ніде не подівся. […]
Музика й революції мають довгу історію. На відміну від хіп-хопу в арабському світі. Арабська весна переходить у літо, чи можна сказати, що хіп-хоп став одним з рушіїв революції? […]
Яке довкілля стрічає українця сьогодні, 20 років потому? Які екологічні виклики чатують на нас в 2011 році? […]
Тому, не залежно від нашої оцінки результатів які досягла Україна з моменту проголошення Незалежності, ми маємо цей день святкувати як євреї «Вихід», і не обертаючись назад, як Лотова дружина, йти вперед! Хай Господь укріпляє нас і благословляє, а наша віра в Україну, буде міцна як віра Мойсея в шлях Господній! […]
На 20-му році своєї незалежності Україна так і не здобула справжньої повноцінної державності. Навпаки загроз руйнації інституцій, що забезпечують співжиття громадян однієї держави стає дедалі більше. Нова владна команда замість впровадження системних державо утворюючих реформ […]
Тому ще раз хочемо звернутися до теперішніх керівників нашої держави з основним питанням: Ким є українські трудові мігранти для українського уряду – товаром, зрадниками чи тими, хто допомагає розбудовувати Українську державу? […]
Напередодні 20-ї річниці незалежності України в мене виникає питання: які були сподівання, очікування людей, що тоді творили історію, від незалежної України і які наслідки маємо вже зараз? […]
Письменник Михайло Булгаков вивів постулат, що всякі безлади і руйнації починаються саме з розрухи в головах. Як то нерідко буває у природі та в суспільстві, має чинність і обернений закон: занехаяне майно, помічене оком завидющим, […]
Цьогорічний V Всесвітній форум українців проходить напередодні ювілейної 20-ої річниці найголовнішого національного свята українського народу – Дня незалежності України. Місяць тому заступник керівника Партії регіонів Вадим Колесніченко заявив у Верховній Раді, що “на сьогоднішній день незалежність нічого не принесла, тільки 20 років проїдалось те, що отримали від СРСР”. […]
Підсумовуючи, змушений констатувати, що в країні не проводиться послідовна політика, спрямована на поліпшення становища з правами людини і основними свободами. Дії держави в галузі прав людини — безсистемні, хаотичні й неефективні. Порушення політичних та громадянських прав у 2010–2011 рр. були найбільш серйозними за всі роки незалежності. […]
Логічніше було б звернутися до Юлі та її команди з приблизно наступними словами. Ви повинні усвідомити, що маси на захист жінки з косою не підуть. Бо єдина альтернатива, яку ви пропонуєте, це змінити банду при владі. На кого? На вас, хороших. Але ж народ усе це вже проходив і його не переконаєш пропозицією міняти шило на мило. Поясніть, чому народ має підтримувати вас, а не Януковича? Чим ви кращі від нинішнього пацана при владі? […]
Українська Велика хартія вольностей, хартія рівности, справедливости, правосуддя для всіх, котра стане кінцем жлобократії і початком процесуальної демократії може бути продуктом або соціального компромісу або соціальної революції […]
Навіть ті на Близькому Сході, у кого на очах це покоління зростало, не можуть пояснити, як так сталося, що воно раптом перетворилося на таку могутню і впливову силу. «Ці молоді люди за кілька тижнів зробили більше, аніж їхні батьки за 30 років», — говорить Хасан Нафаа, професор політології Каїрського університету. — Це покоління Інтернету,… або покоління Фейсбуку,… або просто назвемо їх Дивовижним поколінням.» […]
Недільний роздум замість проповіді “Розіп’ятий Христос вказує на межі державного панування – де закінчуються його (державного панування) права і виникає потреба спротиву, навіть наражаючись на страждання. Віра Нового Завіту проповідує не революціонера, а мученика: мученик […]
Ці статті начебто про одне й те саме — революційну арабську молодь, яка здивувала весь світ, і хіп-хоп, який їх надихав і підтримував. А ще, ця картина дуже пізнавана, адже, як кажуть дійові особи цих історій: «Завдяки глобалізації світ стає єдиним, кордони зникли» та «Де б ви не були: в Тунісі, Каїрі чи Манамі, усі молоді араби — на одній хвилі». […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.