Про хату и кота
Если предположить, что однажды в Украине кто-то решил поставить эксперимент и объединить в одну организацию всех самых твердолобых и непроходимых украинских мудаков, то этой организацией определенно является Пария регионов. […]
Если предположить, что однажды в Украине кто-то решил поставить эксперимент и объединить в одну организацию всех самых твердолобых и непроходимых украинских мудаков, то этой организацией определенно является Пария регионов. […]
И вот я впервые оказался в ситуации, когда меня разбирает возмущение, а восстановить справедливость нет возможности. По правде говоря, к ниже представленному факту не имею никакого отношения, и мог бы не обращать внимания на провокативный момент. Но необходимость отстоять свою репутацию требует ответить. […]
Я маю зо два десятки знайомих, які в різні часи подалися у депутати, чи, як у нас кажуть, “у політику”. Більшість там і залишилася. Декотрі з них були непоганими літераторами, журналістами, науковцями. Декотрі — просто непоганими людьми. […]
Жодній сім’ї Польща трофеєм не дісталась – і не дістанеться ніколи. Вони – не ми. Від таких порівнянь починаєш раптом розуміти, чому нам, українцям, у поляках найбільше не подобається їхній “гонор”. Мабуть, нам узагалі гідність не подобається – не тільки в поляках, але й у собі самих. Ми її по краплині з себе вичавлюємо. Хто по краплині, а хто всю і відразу. […]
На квартирному обліку лише у Міністерстві оборони України нині перебуває 44,9 тисяч сімей. Понад 10 років чекають житла більше 18,5 тисяч осіб, а ще у списках 15,6 тисяч соціально незахищених сімей (загиблих, померлих, інвалідів, багатодітних). Ще 26 тисяч колишніх військових – квартирному обліку у виконавчих органах місцево влади. […]
Ось так і працює в найзагальніших рисах уся постсовєтська система […]
Дух чи шлунок – це і буде осіннім українським вибором-2012? […]
5 серпня 1937 року за наказом НКВД СРСР № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П 51/94 “Про антирадянські елементи». […]
Про Юрія Домбровського, автора останнього великого роману російської літератури – «Факультет ненужных вещей», розповідають, що, коли НКВД вдерлось до нього з четвертим арештом за 20 років (він їх майже всі 20 і відсидів, тільки з перервами), то застали його за письмовим столом. Побачивши непроханих гостей, письменник з досади (знов пропав рукопис!) викрикнув найбільш наболіле за всі оті 20 років:
– Да не мешайте же мне работать!.. […]
Хто відповість за те, що сільський голова при ліквідації наслідків жахливого смерчу крутила, як циган сонцем, а чверть жителів села не отримали допомоги […]
“Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови”. На позачерговому шабаші у В(з)Р ніхто комуно-оегіоналів скасовувати ухвалення закону про право не знати українську мову не збирався. Тому що мета не захист, а знищення, знищення нації. […]
Абсолютно правий був письменник Багряний, якому довелося пройти страшні випробовування, але він не відрікся України й гідності, коли заявив: “Сміливі завжди мають щастя”. […]
Если первая часть открытия Олимпиады комментировалась украиноговорящими комментаторами, то парад команд начали комментировать из студии Савика Шустера – быдлостадо каких-то гопников, а не телеведущие! […]
Здається, ми ще ніколи не були до того свого щастя так близько. […]
Розумію, що аналогії можуть бути недоречними, але збираючись у цю невеличку подорож, начитався різних романтичних оповідей про село Гусинці. Тому в голові й засіло, що це нібито «Українська Атлантида», хоч і маленька. […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.