Українці, як етнос, що не опанував бізнесову психологію, опиниться в переважній меншості. Українофоби вже не приховують своїх планів: новий парламент втратить український дух, відтак зникнуть перешкоди для запровадження другої державної мови, а через якийсь час, «на прохання трудящих» – для скасування державного статусу української мови.
Опинившись на межі загальнонаціональної катастрофи, українське суспільство далі вже не може спокійно спостерігати за шулерсько-шахрайськими ігрищами довкола виборів. У цій царині потрібні негайні радикальні зміни
Хай мене після цієї статті обзивають націоналістом, шовіністом, расистом, нехай звинувачують у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі – я звик. За вироками совєцьких судів я – «український БУРЖУАЗНИЙ націоналіст» із 1968 року.
“Покращення” від всенародно обраного, двічі несудимого Гаранта наших прав і свобод обернулося нам з другом мого дитинства Жекою так, що й не очікували навіть під час світової кризи фінансових ринків Уолл-стріту.
“Оцінка відносин між Україною і НАТО, наперендодні саміту НАТО в Чикаго” – таку назву мала міжнародна конференція, організована з метою звернути увагу світової спільноти, учасників саміту, а також особисто Віктора Януковича на українські проблеми з європейською інтеграцією та з демократією в Україні.
Якщо ввімкнути елементарні аналітичні здібності, стає ясно, як Божий день: щоразу, коли треба відвернути увагу медіа, а заразом і нас із вами від особливо великомасштабного нашого ж із вами розкуркулення (ви ж продовжуєте заправлятися розбавленим, але дорогим бензином і купувати їжу, в півтора рази дорожчу, ніж у Польщі), в суспільне болото політ-агрономами кидається спеціальний каталізатор.
ЧИТАТЬ ВСЕМ – протывсихам, померанчивым, белосердешным, красным, зеленым, синим и особенно фанатикам регионалам.
Грабят малый бизнес. Была у предпринимателей “хата с краю”, но добрались и до нее.
Останнім часом моє прізвище часто згадується у публічній дискусії стосовно розподілу об’єднаною опозицією округів у Львові. У цій дискусії мене багато що відверто здивувало. Не буду втягуватись у суперечку, але хочу дати свій коментар.
Перша резонансна кримінальна справа із використанням вибухівки за час правління Президента Віктора Януковича — це вибух у Свято-Покровському храмі Запоріжжя.
Потворна карикатурність і відверта дурість вітчизняної політики зачаровує. До двох речей, на які можна милуватися безмежно довго: вогонь та річкову воду, сміливо можна додати щоденні вчинки влади.
Протягом цілих 1970-х “Всесвіт” залишався чи не єдиним українським часописом, який варто було читати — попри вірші про Леніна на першій сторінці та іншу бузу, без якої годі було тоді обійтися. Це сприймалось як “навантаження” — такий собі неліквід, що додавався в совєтських магазинах до пожаданого дефіциту. А дефіцитом був Маркес, Гессе, Камю, Фріш, Бьоль.
Горе тому народові, який у вирішальні моменти історії шанує кашоїдів більше, ніж героїв. Історія не знає такої валюти як гречка, вона не хоче знати ні долара, ні євро. Їй потрібне життя, прожите для власного народу. І тому справжній герой, коли він до вас прийде, не пропонуватиме гречки, він може запропонувати тільки боротьбу