Європейска екологічна громадскість звернула увагу на проблему збереження останніх українських степів. Європейскька Степова Група, яка об”єднує біля 600 вчених, звернулась до української влади, а саме в Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів, Мінекології, МінАгрополітики, МЗС, та Держагенство лісових ресурсів, з офіційним листом, в якому закликала припинити знищення українских степів під виглядом залісення еродованих, малопродуктивних та деградованих земель.
. Проблема заліснення степу обгорювалась під час 8-ї зустрічі робочої групи по вивченню сухих травянистих екосистем Європи (8-th European Dry Grassland Meeting: Dry grassland of Europe: biodiversity, classification, див. http://www.edgg.org/), яка відбувалась 13-17 червня в Умані та Херсоні. Європейських вчених, які вперше завітали до України – найбільшої степової країни Європи, вразили наміри української влади заліснювати степи.
«В той час як у нас саджають ліс на останніх клаптиках степу в Європі намагаються зберігати природні ландшафти. Саме для збереження натуральних місцевих автохтонних екосистем створювалась Бернська Конвенція, ратифікована, до речі, й Україною. Як на мене, ідея протиприродного насадження дерев на цілинних ділянках степу під виглядом залісення малопродуктивних та деградованих земель базується на відвертому антропоцентризмі. Дивно, що фундатори ідеї залісення степу в 2008 р. розробляли цей проект в сумно відомих традиціях 30-50-х років минулого століття, коли людство ще вірило в ілюзію, що воно має право керувати природою і знає, як це робити» – розказує учасник зустрічі Олексій Бурковський – «Ми виступаємо за розширення площі лісів в Україні, але наполягаємо на правильному підборі територій для цього. Саме тому в нашій кампанії з захисту степів беруть участь багато фахівців з лісової сфери. Адже все має відповідати природно-кліматичним та геоботанічним умовам. В лісовій зоні має бути побільше лісів, а в степовій зоні більше степів. Це ж так просто зрозуміти».
По завершенню зустрічі розпочалось широке міжнародне обговорення проблеми заліснення українських степів, яка раніше не була відома більшості європейців. В результаті цього обговорення вчені підготували звернення до української влади.
Закордонні екологи наголошують на тому, що така діяльність шкодить не тільки біологічному різноманіттю та порушує міжнародні екологічні конвенції, ратифиіковані Україною, але й погіршує стабільність клімату, оскільки розорення степу під залісення сприяє мінералізації гумусу та додатковій емісіїї парникових газів. Вчені закликали зупинити програму залісення степу та сконцентрувати увагу та зусилля української влади на відтворенні лісонасаджень в лісовій та частково лісостеповій зонах.
Повний текст звернення:
Державне агентство лісових ресурсів України,
вул. Ш. Руставелі 9-a, м. Київ, 01601
Європейська Степова Група Міжнародної Асоціації з Вивчення Рослинного Покриву
Звернення Виконавчого Комітету Європейської Степової Групи Міжнародної Асоціації з Вивчення Рослинного Покриву
Українські степи є унікальною та незамінною частиною Європейського природного спадку. Степова екосистема багата на біологічне різноманіття та має великий потенціал для акумулювання вуглецю в підземній біомасі та гумусі грунту. Таким чином, українські степи мають вирішальне значення у збереженні біорізноманіття та стабілізації клімату.
Екологічні питання знаходяться поза державними кордонами. Влада кожної держави має сприяти їхньому вирішенню. На підтвердження цього факту Україна підписала та ратифікувала декілька міжнародних конвенцій зі збереження біологічного різноманіття, в тому числі Конвенцію з біологічного різноманіття та Конвенцію зі збереження Європейської дикої природи та природних місць існування (Бернську конвенцію).
Через це ми стурбовані інформацією про широкомасштабне залісення українських степів Державним Агенством Лісових Ресурсів. І хоча степи в процесі цієї діяльності називають «малопродуктивними, деградованими та еродованими землями», фотографії, та інші докази представлені на наукових конференціях та Інернеті доводять, що все навпаки. В той же час регіони найбільш придатні для росту лісів, тобто Карпати та Полісся, страждають від знелісення.
Всі вищеназвані міжнародні конвенції забороняють знищення природних місць існування, таких як степи та сухі степи. Окрім того, перетворення природних степів в ліси в значній мірі не сприяє захисту клімату. Штучно насадженні ліси в степовій зоні можуть втратити міжнародну сертифікацію, якщо супутникове обстеження покаже їхню низьку якість. Розорювання степу для підготовки лісонасаджень може навіть стимулювати розкладання підземної біомаси та гумусу і, таким чином, викликати перш за все значну емісію двоокису вуглецю.
Ми, Виконавчий Комітет Європейської Степової Групи, який представляє Європейську громадськість з більш ніж 600 науковців, чиї інтереси пов’язані із захистом, збереженням та відродженням природних та напівприродних степів згідно до Смоленицької Степової Декларації (Смоленице, Словакія, червень 2010 р.) адресуємо це звернення до української влади задля зміни її стратегії захисту клімату через:
– збереження природних степів та відродження степових територій на виснажених сільськогосподарських землях степової та лісостепової зони;
– перенесення залісення в лісову та часткову лісостепову зони та виключення чужерідних видів дерев з програм залісення;
– в цілому уникання залісення степів;
Виконавчий Комітет Європейської Степової Групи
Юрген Денглер Моника Янишова
Біоцентр Клейна Флотбекка Інст. Ботаніки, Словацька Академія Наук
Універ. Гамбурга, НІМЕЧЧИНА Банська Бистриця, СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА
Солвіта Рюсіна Стефен Венн
Факультет Географії та Науки про Землю Факультет Біології та Екології
Унів. Латвії, Рига, ЛАТВІЯ Унів. Гельсинкі,ФІНЛЯНДІЯ
Міхаель Врахнакіс
Департамент Лісівництва та ЛПЕ
ТІІ Ларіса, ГРЕЦІЯ
EDGG: to stop afforestation of Ukrainian steppes
http://pryroda.in.ua/step/edgg-to-stop-afforestation-of-ukrainian-steppes/
Контакти:
Олексій Бурковський
096-480-37-60
Якби європейські екологи допомогли нашим вченим розробити проект спуску води зі штучних морів на Дніпрі, а політики європейські порадили нашим політикам прийняти таке рішення. Здається, більшої глупоти, як залити плодородні землі майже мертвою водою, людство ще не придумало. Було б навіть добре, якби про це вже почалася розмова.