“День Народження без Новонародженого”

Шукаючи в пошуковій системі гарну фотографію і малюнок з нагоди Різдва Христового, для блогу, якось, вже мабуть автоматично, слово Різдво написав італійською «Natale». І що Ви собі думаєте?! Жодного малюнка, чи відкритки, на якій би можна було побачити головного Винуватця цієї надзвичайно важливої події. Можна побачити все: оленів з дідами морозами, красивих дівчат одягнених, чи не дуже у «новорічному дусі» та багато чого іншого, пов’язаного з споживацьким Різдвом – а ось зображення Ісуса Дитяти знайти дуже важко. Побачивши це стало сумно, а на душі неприємно.

Прогулюючись вулицями рідного міста в передноворічний час і задумавшись на мить над причиною чому так, відповідь прийшла сама собою: якось так вже сталось, що в споживацькому світі, в якому продукується стільки подарунків та різних речей, потрібні невтомні покупці, а для реклами комерція готова – «покористуватись» самим Богом, «викинувши» і забувши Його до наступного року. Зрубані ялинки, дешеві китайські, різнобарвні світла й іграшки та багато інших тематичних дрібничок – на перший погляд те, без чого свято Різдва не відбудеться. Будучи всі ми з тіла та костей, всі ці речі допомагають нам створити у наших серцях якусь атмосферу таємничості та святковості. Існує, проте, великий ризик, що бажання і прагнення відчути та пережити Різдво, витісняє справжнє переживання приходу Спасителя. Шалений споживацький світ, з одного боку «потребує» Ісуса, але історичного, такого, який жив колись, там, в минулому, але з іншого боку боїться Христа реального, живого та справжнього, адже Він Єдиний, своїм приходом у людські серця, здатен очистити їх від усього зайвого й непотрібного!

Не хочеться в нікого забирати ауру святковості і тим більше образити когось, проте, якщо для нас Різдво – лише свято Діда Мороза, Снігуроньки, ялинки чи «п’яної» коляди, – то чи маємо взагалі право казати, що святкуватимемо Різдво?!

Ісус невибагливий, тому, якщо хочемо, можемо запросити Його до нас, щоб святкувати разом з Ним, Його і наше День Народження. І не біймося, що коли у нас бракує пахучої ялинки, святково прикрашеної оселі, чи нового одягу, свято може не вдатися. Не впадаймо у відчай за вчинені гріхи 2011, які нам нашіптують, що ми ще не готові до Різдва, адже головне, щоб скрушене серце, в очікуванні Новонародженого, очистилось у Тайні Покаяння і любов’ю до створіння засяяло для Життя Вічного!

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології